Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:38
Київ – Хвиля протестів проти міліцейської сваволі може мати далекосяжні соціально-політичні наслідки. Причому, якщо опозиція намагається очолити протестні акції, то представники влади використовують ситуацію для підкилимної боротьби в найближчому оточенні президента. Що ж того, як ситуація відіб’ється на суспільних настроях, то тут думки експертів різняться.

На думку координатора громадянської ініціативи «Спільна справа» Олександра Данилюка, зараз протестні настрої і загальне невдоволення ситуацією в країні дедалі більше фокусуються на міліції.

«Саме міліція найбільш брутально порушує права громадян. Звісно, Янукович і компанія значно масштабніше зловживають владою. Але ці зловживання неосяжні. А мент – ось він, поруч», – зазначає він.

У короткотерміновій перспективі влада виграє від того, що міліція приймає на себе більший негатив, припускає Олександр Данилюк. Однак у перспективі довготривалій це може призвести до радикалізації протестів, що дуже не вигідно владі.

Міліція – слабке місце влади

Наразі можновладці намагаються скористатися ситуацією для зведення рахунків. Зокрема, якщо раніше міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка розглядали як одного з основних претендентів на посаду голови президентської адміністрації, то внаслідок скандалів довкола МВС, його позиції істотно послабшали.

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що опозиція хоче використати зростання антиміліцейських настроїв у суспільстві, зробивши з нього слабке місце влади.

«Мовляв, бити треба саме в це місце і сформувати таку матрицю поведінки. І щоб були поступки постійні, щоб міліція відчувала себе слабкою. А послаблення міліції – це нейтралізація одного з найважливіших важелів влади напередодні президентських виборів», – зазначає експерт.

Тож у разі радикалізації протестів влада просто змушена буде відповісти силою.

«І тут уже питання: або опозиція програє, і нинішня атака стане для неї фальстартом. Або програє влада. Якщо раптом будуть якісь жертви, то це може призвести до некерованого розвитку ситуації», – припускає Володимир Фесенко.

Емоційний бунт замість загальнонаціонального протесту

Соціолог Ірина Бекешкіна наголошує, що антиміліцейські протести мали великий розголос насамперед тому, що широко висвітлювалися засобами масової інформації. Одним із найочевидніших наслідків ситуації буде подальше падіння довіри до МВС та радикалізація протестів.

«Але це будуть локальні протести, які не зливатимуться в загальнонаціональний», – відзначає Ірина Бекешкіна.

Натомість соціальний психолог Олег Покальчук вважає, що антиміліцейські протести не матимуть далекосяжних наслідків для суспільних настроїв, адже зараз вирішальну роль відіграють емоції. З огляду на локальність протестів він зазначає, що «чим яскравіша буде емоція, тим важче її буде перевести в дію» в загальноукраїнському масштабі.

Поза тим, пересічний українець став менше боятися міліціонерів і готовий давати відсіч міліцейській сваволі. З огляду на це експерти припускають, що посилення антиміліцейських протестів може відбутися восени.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG