Доступність посилання

ТОП новини

ЄС вимушений підписати угоду з Україною, щоб перемогти Москву (європейська преса)


Європейська преса продовжує висвітлювати обставини візиту президента Польщі Броніслава Коморовського до українського Луцька, газети виділяють слова польського президента, що «було б добре з'ясувати суть справи» інциденту з яйцем. Але у Варшаві також наголошують, що «з'ясування цього інциденту – справа українських служб». Оглядачі звертають увагу і на те, що представниця української жіночої організації Femen Інна Шевченко увійшла в число небагатьох жінок, які стали прообразами чергової «алегорії Республіки» (Маріанни) на марці Франції. Тим часом експерти продовжують прогнозувати можливі результати листопадового саміту учасників програми ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, деякі з них вважають, що Європа змушена буде тут підписати угоду з Україною.

Польська Gazeta Wyborcza інформує, що охорона польського президента Броніслава Коморовського не збирається вносити корективи у характер своєї служби щодо гарантування безпеки глави держави після інциденту з 21-річним українцем минулої неділі в Луцьку, коли той зміг роздушити куряче яйце на плечі Коморовського. Представники Коморовського запевнили, що президент і надалі практикуватиме контакти з пересічними людьми. Разом з тим, газета з Варшави зауважила, що, за словами заступника голови президентської канцелярії з міжнародних питань Яроміра Соколовського, випливає зацікавленість Броніслава Коморовського у тому, щоб «ця справа все ж була з’ясована», маючи на увазі причини атаки з яйцем у Луцьку. Хоча польська сторона при цьому наголошує, що «з’ясування цього інциденту – справа українських служб». Разом з тими Соколовський висловив сподівання на те, що «цей інцидент не використовуватимуть для спроб кидати тінь на польсько-українське єднання, що було важливим підсумком візиту президента Польщі до Луцька».

Англійська The Guardian пише про те, що використання образу представниці української жіночої організації Femen Інни Шевченко, яка нещодавно отримала притулок у Франції, як одного зі збірних елементів зображення французької Маріанни, «алегорії Республіки», на черговій стандартній марці Франції викликало обурення у частини французів. Це сталося після того, як один із художників нової марки до дня Республіки 14 липня Олів’є Сіаппа зізнався: «Інна Шевченко головна, хоч і не єдина, хто надихнула нас на цей малюнок». Він також сказав, що у новому малюнку Маріанни є частково риси акторки Маріон Котіяр, жінок-політиків Розлін Башло, Крістіан Тобіра. Тим часом один із колишніх міністрів уряду Ніколя Саркозі, лідер християнсько-демократичної партії Крістін Бутен заявила про своє обурення використанням на марці для образу Маріанни представниці Femen. Бутен закликала до бойкоту цієї марки, яка надійшла в реалізацію сьогодні, і заявила, що це атака «на гідність жінки, суверенітет Франції» і вона мусить бути негайно усунута.

Литовська газета Lietuvos Rytas публікує розлоге інтерв’ю з київським політологом Михайлом Погребінським, де він каже, що українські олігархи зацікавлені у підписанні Києвом на листопадовому саміті учасників програми ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі угоди з Брюсселем і що «ЄС змушений буде підписати цю угоду, бо для Європи важлива перемога над Москвою».

Інший український аналітик зі Львова, історик Ярослав Грицак, в інтерв’ю польській Rzeczpospolita сказав, що на заході України переважна більшість українців вітає єднання з поляками і замирення двох народів після кривавих сторінок спільної історії. Грицак тут також наголосив, що остаточному підсумовуванню кривавих сторінок української історії 20-го століття сприятиме входження до Європи: «Увійти до Європейського союзу означає шанс порозуміння з історією, бо таким чином приймається інша риторика, аніж дотепер. Чим довше ми будемо залишатися поза Союзом, тим довше та рана буде кровоточити і боліти».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG