Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:34
Київ – Половина українців хоче бачити на чолі держави нових політичних лідерів, свідчать дані соціологічних досліджень. Політтехнологи також кажуть, що нову політичну силу чи політика значно легше «розкрутити», ніж реанімувати старі політичні бренди. Однак через те, що в Україні політичні ініціативи формуються не у відповідь на запити виборців, а на догоду великому бізнесу, цей попит у значній мірі залишається незадоволеним.

Україна потребує нових політиків – так вважають 49,1% опитаних фондом «Демократичні ініціативи» та соціологічною службою Центру імені Разумкова. Натомість 37,1% вважають, що цілком достатньо тих лідерів, які вже є, а 13,8% респондентів не змогли відповісти.

Найбільше за зміну політичної верхівки виступає молодь віком від 18 до 29 років, а найменше – люди похилого віку. Що ж до регіонального розподілу, то нових політичних лідерів найбільше потребують західні (57,3%) і східні (51,7%) області країни.

Доля нових – чверть електорального пирога

Директор соціологічної служби Центру ім. Разумкова Андрій Биченко в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що українці шукають не носіїв нових ідеологічних поглядів, а людей з іншими моральними якостями. За словами соціолога, «на думку громадян, нові політичні лідери, перш за все, повинні відрізнятися від старих чесністю, готовністю насправді захищати інтереси простих людей і некорумпованістю».

Пересічний українець готовий до того, що під вже відомою політичною вивіскою з’являться нові обличчя. Однак, на нових політиків не поширюється презумпція невинуватості – вони провинні доводити свою чесність і некорумпованість.

Політтехнолог Тарас Березовець наголошує, що попит на нових політиків в Україні зберігається уже впродовж тривалого часу.

«На останніх парламентських виборах дві нові політичні сили – УДАР і «Свобода» – змогли потрапити до парламенту. Причому, спільно вони змогли набрати по партійних списках близько 25 % голосів», – зазначає Тарас Березовець.

Моду на новизну диктує не виборець, а спонсор

Утім, попри успіх «Свободи» і УДАРу, попит на нові політичні сили та нових лідерів зберігається. Це пояснюється тим, що нові політичні проекти здебільшого виникають за хибним принципом.

«Це відбувається не знизу, як диктує європейська традиція, а з пошуку спонсора – олігарха. А далі олігарх,відповідно до своїх уподобань, бере тих чи інших людей на роль так званих політичних лідерів. Тому більшість таких проектів провалюються», – вважає Тарас Березовець.

На думку політтехнолога Віталія Бали, багато донедавна затребуваних політичних образів зараз втратили актуальність. Наприклад, за його словами, «Києву не потрібен господарник, образ якого донедавна розкручували; не потрібен і політик, а потрібна людина-надія, яка переконає, що з нею буде краще».

Загалом, політологи схиляються до думки, що при рівних можливостях середньостатистичного нового політика легше провести до Верховної Ради, ніж політика із парламентським досвідом.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG