Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:27
ДніпропетровськУнікальне молодіжне село з’явилось на мапі Дніпропетровщини: на місці практично вимерлого села Ракового у Синельниківському районі завдяки зусиллям творчої молоді виникла Стопудівка – етно-еко-поселення. Молоді люди почали відновлювати покинуті житла, розмалювали їх в українському стилі, нові будівлі створюють з екологічних матеріалів – дерева, сіна, глини. Наразі до молодих людей, засновників поселення, приєднались близько 200 волонтерів, яким до вподоби ідея жити й відпочивати в екологічно чистій зоні. Влада спершу ставилась з недовірою до прибульців, тепер допомагає. А дві бабусі, останні жительки покинутого села, спостерігають за молоддю з настороженою цікавістю.

Хати, розписані яскравими й чистими барвами, артезіанська вода, вітряк, що генерує енергію, дерев’яна сцена для концертів… Це дивовижне поселення на місці покинутого села почали зводити менше року тому. П’ятеро молодих людей загорілися ідеєю облаштувати в екологічно чистій зоні місце для нестандартного молодіжного «зеленого» туризму: викосили бур’яни, поприбирали і взялись за упорядкування хат, розказує один із ініціаторів створення Стопудівки Олександр Коротков. Влада району спершу з недовірою ставилась до новоспечених мешканців, коли ж побачила результати роботи, стала допомагати, ділиться він.

«Ми активно діємо за підтримки Синельниківської райдержадміністрації, вчора тут працювала техніка від них, розчищали чагарники. Місцева влада по мірі можливостей активно нам допомагає», – зазначив Олександр Коротков.

«Ладнаємо хати, зводимо паркани, щоб те, що було занедбане, отримало нове життя і стало яскравим. Ну і звісно, ввечері слухаємо гарну музику і набираємось позитиву», – додає інший мешканець екопоселення Олександр Кахай.

Музей … з руїн

Ідея життя й відпочинку серед природи з користю для здоров’я підхопили інші молоді люди з Дніпропетровська. Наразі понад 200 волонтерів беруть участь у будівництві цього незвичного села. Стіни хат у селі розмальовують в українському стилі, нові будівлі роблять з екологічних матеріалів – дерева, сіна, глини. Облаштували альтанку, де проходять бесіди на різноманітні теми, зокрема, екології. У старій хаті створили міні-бібліотеку та міні-музей: експонати назбирали тут же, у селі. У покинутих житлах знайшли давні вишивки і народні картини, а серед руїн – зразки цегли сторічної давнини, розказує Анна, яка доглядає за музеєм.

«Цей музей буде діяти тільки на час фестивалів. Плануються виставки – привізні, як з Дніпропетровська, так і з усієї України. Також ми збираємо історичні цінності, знайшли прядку, гребінь, збираємо, приймаємо в дар», – розказала Анна.

Тим, хто звик до комунальних благ цивілізації, у Стопудівці навряд чи сподобається: особливих зручностей немає, туалети й душові кабінки надворі. Однак поселенці задоволені: воду п’ють з артезіанської свердловини, а джерелом енергії є вітряк, каже мешканець Андрій Шелковський.

«Криниці були брудні, деякі ми почистили, пробили артезіанську свердловину, поставили насоси – і в чотирьох хатах уже є вода. Те, що ми взялись будувати, – це непосильний труд. Усе своїми силами робимо, силами своїх друзів. Оплати праці як такої немає. Все по-дружньому», – зазначив Андрій.

Дерев’яна сцена і артезіанська вода

Нещодавно жителі Стопудівки завершили будівництво головного свого інфраструктурного об'єкту – великої сцени для музичних виступів. Як і планували, зробили її винятково з екологічно чистого матеріалу – дерева. Натягнули волейбольну сітку, поставили баскетбольне кільце й спорядження для скеклайну (ходіння по натягнутому канату). Дніпропетровські скеклайнери вже уподобали Стопудівку як місце для тренувань і виступів, розповів Радіо Свобода один зі спортсменів Костянтин.

«До Стопудівки ми приїхали цікаво провести час і показати те, чим ми займаємось. Наш спорт динамічно розвивається, і ми хочемо, щоб побільше людей про нього довідались», – сказав спортсмен.

Щовихідних у селі хочуть проводити різноманітні творчі заходи: фестивалі, концерти, збори. У Стопудівки вже є свої прихильники – творча молодь, активісти волонтерського руху та громадських організацій.

«Сама по собі концепція цього поселення дуже прогресивна. Тут втілюються дружні до екології технології: біогазові установки, вітряк. Це якраз той шлях, яким людство має йти», – каже Владислав Клешня, представник козацької організації.

«Тут дуже добре, дуже весело і цікаво, незвично... Я вважаю, це місце має право на існування, і воно все більше й більше буде приваблювати туристів, молодь», – зазначає Ольга, активістка волонтерського руху.

Зимувати лишаться лише старожили

Між тим дві бабусі-старожилки, які мешкають у покинутому селі, на старання молодих дивляться з настороженою цікавістю. Пані Марія та пані Валентина кажуть, що новим сусідам раді, однак жалкують, що на зиму знову залишаться самі. Пічка, що топиться дровами, вирощена власноруч городина, привізний хліб раз на тиждень – розказують жінки про своє життя-буття у практично покинутому селі.

«Ради Бога, їздіть сюди, будьте усім задоволені. І ми задоволені. А тільки ж зима підходить, як далі жити? Ви ж на зиму звідси поїдете. У найкращі роки тут було сто дворів. А зараз – там немає, там немає. І оце в зиму залишатись тут. Страшно», – каже пані Валентина.

«Та що воно – на тім краю села тільки роблять. А я туди не можу дійти, у мене ноги болять і погано бачу», – додає пані Марія.

У перспективі, кажуть ініціатори створення молодіжного поселення, Стопудівка стане центром «зеленого» туризму для молоді Дніпропетровська. Тоді, можливо, за проживання у відновлених хатах братимуть символічну плату.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG