Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:09

Люди не вірять митцям, бо вони торгують своїми поглядами – Вергеліс


Київ – В Україні майже не лишилося митців, які не забруднили свої імена конформізмом. І таким «активістам» українці не вірять. Так вважає критик Олег Вергеліс. Колишні ж актори й музиканти, а нині депутати від протилежних політичних сил впевнені, що на громадську думку впливають.

Богдан Бенюк

Богдан Бенюк

Тривалий час (а особливо в 90-і) громадянська позиція була непритаманною рисою для українських митців. Адже більшість із них вбачала свою місію виключно у розважанні публіки та дружбі з владою. Про це Радіо Свобода розповів соціальний психолог Віктор Пушкар.

«Зараз ситуація змінюється. Бо не те що багато, але є деякі цікаві рефлексії останнім часом від митців: від Олександра Ройтбурта, Ірени Карпи, Івана Семесюка. Наскільки ці люди переконливі художньо, залежить не тільки від того, наскільки вони пишуть ідеологічно правильні речі. Бо можна бути ідеологічно правильним і художньо непереконливим», – говорить він.

Митцям допомагає власна громадянська позиція – Бенюк

Ян Табачник

Ян Табачник

У тому, що окремі митці нині можуть формувати громадську думку, переконаний і актор та нині депутат-свободівець Богдан Бенюк. Він каже, що у цьому їм неабияк допомагає власна громадянська позиція та цікаві думки, спрямовані на розбудову України. І попри свою нечисленність такі митці присутні у кожному з видів мистецтва, підсумовує Бенюк.

«Процес іде, судячи із тих виступів, які ідуть по усій Україні (то там, то там спалахує супротив владі), то цей процес формується тільки. Позаяк усі біди, які існують у нашому суспільстві з приводу того, що ми не визначені, що ми за держава, що ми будуємо і куди ми йдемо, то це відбивається і на всіх творчих працівниках. Є люди, які без оцих всіх ідей так само рухаються, як наша країна: не можуть пристати ні до якого берегу», – зауважує Бенюк.

Хто хоче бачити у митці політика, бачить політика, хто хоче бачити митця, бачить митця
Водночас музикант-акордеоніст та депутат від Партії регіонів Ян Табачник наголошує, що мистецтво завжди формувало громадську думку, і неважливо, у якому статусі митець: звичайному чи політичному.

«Хто хоче бачити у митці політика, бачить політика, хто хоче бачити митця, бачить митця», – стверджує він.

Окрім того, Табачник наголошує, що світу відомо багато політиків-митців.

Таісія Повалій

Таісія Повалій

«А коли прийшов Рейган у політику чи Клінтон, чи Кондоліза Райс, яка має нагороду як піаністка конкурсу Шопена, чи Жискар д’Естен, який прекрасно грав на акордеоні?» – згадує він.

Митців-нонконформістів майже немає – Вергеліс

Іншої думки мистецький критик Олег Вергеліс. Він переконаний, що на громадську думку українців митці нині впливати не можуть. Найперше тому, що їм не ймуть віри.

«Українці втратили довіру до митців, тому що деякі митці втратили довіру до українців. Вони бігали у певні етапи передвиборчих перегонів із табору у табір, продавали свої імена і торгували таким чином своїми поглядами і позиціями», – каже він.

Що можна говорити на рівні якомусь загальнодержавному, коли люди не здатні відстояти себе
Відтак, за словами Вергеліса, митців, які не забруднили свої імена конформізмом (наприклад, таких, як Ліна Костенко), нині майже не лишилося.

Окрім того, критик вважає, що формувати громадську думку у суспільстві митцям заважає і власна незгуртованість щодо вирішення важливих питань.

«Закривають у Києві театр Дмитра Богомазова «Відкрита сцена». Якийсь інвестор не хоче продовжувати оренду. І ніхто не хоче взятись за руки і відстояти цю територію мистецтва. Тож про що можна говорити на рівні якомусь загальнодержавному, коли люди не здатні відстояти себе», – говорить він.
Між тим, попри таку незгуртованість мистецьких кіл, Олег Вергеліс все-таки сподівається, що подібні проблеми здатні допомогти вирішити митці-депутати. Наприклад, завдяки своїм депутатським зверненням та законопроектам. Утім, поки що подібних ініціатив з їхнього боку критик не бачить.
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG