Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:36
Київ – Нобелівський лауреат Рьодзі Нойорі називає подолання бідності головним викликом для людства. Цю та інші глобальні проблеми, сказав Нойорі у Києві, можна вирішити, якщо об’єднати зусилля науковців зі всього світу, зокрема й вчених із України. Тому керівник центру RIKEN – найвпливовішої у Японії наукової установи – закликав українських науковців активніше долучатися до міжнародних проектів.

Автор досліджень у галузі органічної хімії Рьодзі Нойорі у Києві найменше говорив про сполуки, а найбільше про те, що наука повинна допомогти людству вирішити глобальні проблеми.

У 2001 році Нойорі, спільно з двома американськими вченими, отримав Нобелівську премію з хімії за дослідження, які нині активно використовують у фармацевтичній промисловості.

Нойорі є активним прихильником об’єднання зусиль у сфері науки. Найбільшими викликами для людства вчений називає бідність, потребу у дедалі більшій кількості харчів, скорочення середньої тривалості життя. На думку Нойорі, вирішення цих проблем можливе лише тоді, коли інтерес науковців вийде за межі державних кордонів.

У цьому столітті нам доведеться співпрацювати – задля того, аби наш вид вижив
«Минуле століття було століттям суперництва, тоді тривало протистояння між економіками. У цьому столітті нам доведеться співпрацювати – задля того, щоб наш вид вижив. Так, усі країни мають свою історію, свою точку зору на ті чи інші події. Однак зараз такий час, коли жодна країна світу не виживе поодинці – чи то США, чи то Китай, Росія, Бразилія, чи будь-яка інша велика держава», – наголосив вчений.

У своїй київській лекції Рьодзі Нойорі закликає вчених продовжувати наукову роботу попри всі труднощі. За його словами, вчений ніколи напевне не знає, чи він зробив велике відкриття, чи досягнув крихітного лабораторного успіху.

Як приклад, хімік наводить досвід японської науки, деякі з досягнень якої до того, як стали глобальними науковими проривами, десятиліттями були в тіні. Йдеться, зокрема, про дослідження перметрину – інсектициду, який знищує москітів. Нині за допомогою цієї хімічної сполуки борються з малярією – однією з найбільш руйнівних пандемій людства.

Для української науки є закон, який не виконується

Віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець вважає, що українська наука за своїм потенціалом не поступається сусідам зі Сходу чи Заходу. Інше питання, каже він, – умови, у яких працюють українські вчені.

Академік нагадує, що кілька останніх років НАН безуспішно намагається домогтися від держави збільшення видатків на науку. «Є закон про науково-технічну діяльність. 1,7% від ВВП має йти на підтримку науково-технічної сфери. А зараз що ми маємо? Якщо говорити про фундаментальну науку, то там десь 0,35%. Якщо додати ще підтримку з інших джерел, то вийдемо на 0,7%. Треба хоча б на одну десяту відсотка щорічно збільшувати», – каже він.

На прохання Радіо Свобода виділити кілька найважливіших, на його думку, досягнень української науки Антон Наумовець сказав про дослідження Платона Костюка у галузі фізики мембран, а також про створені українськими вченими технології у галузі електрозварювання (зокрема – технологію зварювання живих тканин).

Коментуючи останні досягнення центру RIKEN, Рьодзі Нойорі виокремлює два найсвіжіші. Це проект під назвою SACLA (рентгенівський лазер на вільних електронах), а також так званий «комп’ютер К» – надздібну лічильну машину, визнану у 2011 році основним суперкомп’ютером. Обидва ці проекти, як розповів Нойорі, свого часу стали можливі зокрема завдяки підтримці Тоїті Сакати – тодішнього виконавчого директора центру RIKEN. Нині Тоїті Саката – посол Японії в Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG