Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:05

Українську міліцію потрібно змінювати докорінно – представник «Міжнародної амністії»


Із року в рік звіти міжнародних правозахисних організацій говорять, що чи не найбільша проблема української правоохоронної системи – це атмосфера безкарності. Саме через те, що міліціонери не бояться того, що за тортури і зґвалтування, за здирництво і хабарі настане покарання, вони продовжують скоювати злочини, які стають чим далі, тим зухвалішими. Про те, що може змінити українську міліцію та наблизити її хоч трохи до європейських зразків, ми говорили з дослідницею правозахисної організації «Міжнародна амністія» Гезер Макґілл. На початку розмови я запитала пані Макґілл, яка вже багато років спеціалізується на Україні, Білорусі та Молдові, чи здивували її нещодавні протести проти міліцейського свавілля, які прокотилися Україною.

– Ні, мене це не здивувало. Відомо, що ступінь громадського обурення злочинами міліціонерів наростає вже протягом довгого часу в Україні. Ми не вперше бачимо такі демонстрації, але вперше бачимо, що вони почали застосовувати насилля, коли люди справді вже хотіли взяти справедливість у власні руки. Це – небезпечна ситуація, і влада зобов’язана втрутитися. Але те, що ми говоримо українському урядові, так це те, що недостатньо звільнити кількох міліціонерів, пов’язаних з цими кількома конкретними випадками. Наприклад, у Врадіївці звільнили місцевих голів міліції, прокуратури, але, на нашу думку, цього недостатньо. Українську систему потрібно змінювати докорінно, щоб міліціонери вже не мали цього почуття безкарності. І це є головна складова проблеми – міліціонери переконані, що їм за це нічого не буде.

Довіра українців до їхніх правоохоронних органів межує зі статистичною похибкою. В той час, як британська поліція протягом довгого часу вважалася однією з найбільш гідних довіри інституцій всередині країни, і в світових рейтингах довіри. Чим ви можете пояснити таку величезну різницю у ставленні до правоохоронних органів?

В Україні міліція є продовженням радянської міліції, яка була розрахована на каральні функції
– Перш за все мушу сказати, що і репутація британської поліції також зазнала чималих втрати протягом останніх років. Ми були свідками кількох значних розслідувань поліцейських дій, включно зі справою вбивства Стівена Лоуренса, коли виявили значну проблему з расизмом серед поліцейських. Тож і в Британії з поліцією не все гаразд, і проблеми є.

Але головна різниця полягає у розумінні того, яку роль відіграє поліція у суспільстві. В Україні міліція є продовженням радянської міліції, ми продовжуємо мати до діла з пострадянською системою. Інституційна структура і культура не відійшли дуже далеко від радянської, яка була розрахована на каральні функції. У Британії поліція має своїм завданням допомагати людям. Поліцейський потрібний для того, щоб вам допомогти. Він є першою людиною, до якої ви звертаєтесь, якщо ви шукаєте дорогу, наприклад. Тому, для того, щоб змінити українську міліцію, потрібно почати з того, щоб змінити уявлення про призначення міліції. Потрібно створити таку інституційну культуру міліції, щоб міліціонери розуміли, що їхня функція – служити людям, а не бути інструментом примусу.

– Правоохоронці у Британії також живі люди, які роблять помилки, інколи фатальні помилки. Разом з тим, система працює незрівнянно краще, ніж українська. Які механізми забезпечують її роботу?

– Так, дійсно, поліцейським бути складно, і ми повинні розуміти, що їм часто доводиться мати справу з надзвичайно неприємними типами. Але вони повинні розуміти, що якщо вони вийдуть за межі своїх повноважень, поб’ють їх чи скривдять у якийсь інший спосіб, незалежно від того, хто ці люди, дії поліцейських матимуть наслідки. Тому так важливо, щоб усі звинувачення щодо використання насильства поліцейськими були розслідувані ретельно, ефективно та незалежно.

І це є великою проблемою в Україні. Орган, який має розслідувати звинувачення на адресу міліції, Генеральна прокуратура, є хоча і структурно незалежним органом, насправді є тісно пов’язаним із міліцією. Наприклад, часто прокуратура і міліція працюють спільно над різними справами. Тож виходить, що коли люди скаржаться на дії міліції, то прокуратура часто відмовляє їм у порушенні справи, або закриває їх негайно після дуже поверхового розслідування. Тому, на нашу думку, ці тісні зв’язки не дозволяють Генеральній прокуратурі проводити такі ретельні, ефективні та незалежні розслідування діяльності міліції.

На нашу думку, український уряд має створити абсолютно новий механізм розслідування звинувачень на адресу міліції. Тому що існуючий механізм вже довів свою неспроможність розслідувати дії міліціонерів, які застосовують тортури, і навіть менші провини. Бо це дуже важливо, щоб міліціонер знав, що коли він порушує закон, він буде покараний.

– У Британії існує Незалежна комісія з розгляду скарг на поліцію. Наскільки успішна її робота, і чи вона могла б стати зразком для створення подібного незалежного слідчого органу в Україні?

– В роботі Комісії є позитивні і негативні сторони. Доброю рисою є те, що вона є під контролем цивільних. Її члени, чи більшість з них, не пов’язані з поліцією. Але самі слідчі у багатьох випадках є поліцейськими. І я вже мала дві зустрічі з членами комісії, і вони самі говорять, що їм ще потрібно багато зробити для того, щоб бути впевненим, що вони є дійсно незалежні від поліції, і поліцейська ментальність не перешкоджає роботі їхнього органу. Тобто, система не ідеальна, але принаймні вона забезпечує незалежний нагляд, що є дуже важливо, і чого ми намагаємося домогтися від українського уряду.

– Колишній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, якого нещодавно звільнили з ув’язнення у справах, які більшість опонентів нинішньої влади, називають політичними, в ефірі Радіо Свобода сказав, що його план перебудови міліції включав би повне оновлення кадрового складу, ухвалення «європейських» законів та люстрацію для нових працівників, щоб до лав міліції не потрапили ті люди, які коїли злочини в минулому. Чи Ви б підписалися під таким планом?

Звільнення усіх не дасть великих результатів, якщо не буде структури, яка б унеможливила безкарність за злочини
– Звільнення усіх не дасть великих результатів, якщо не буде структури, яка б унеможливила безкарність за злочини проти прав людини для нових людей. Ви невдовзі побачите, що нові люди нічим не відрізнятимуться від старих, Тому, на нашу думку, найголовніше – це встановити цю превентивну систему, щоб запобігти тортурам та іншим злочинам. Тому, звичайно, ті, хто причетний до злочинів, мають піти, але наша головна порада полягає у зміні самої системи. Інакше неможливо буде змінити нинішній порядок речей.

Що ще потрібно змінити, щоб українська міліція перестала бути пострадянським інструментом примусу, а стала нагадувати європейську поліцію?

– Для цього потрібно буде змінити ще багато речей. Наприклад, те, як оцінюється робота міліціонерів. Ми переглядали ці критерії і побачили, що йдеться про кількісні критерії, наприклад те, скільки справ дійшло до суду. Це потрібно змінити. Потрібно запровадити внутрішній та зовнішній механізм підзвітності. Тому роботи попереду є багато, і вона складна. Але ми весь час просимо український уряд хоча б її розпочати. І почати зі створення цього незалежного органу розслідування. Бо час іде, а злочини, про які говорили раніше, продовжують коїтися знову і знову.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG