Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:37

Фундаменти на артефактах


Рівне – На Рівненщині забудовники розрили давньоруське городище. Багата археологічними артефактами територія навколо Хрінницького водосховища на очах перетворюється в масив фешенебельних дач. Місцеві депутати й археологи б’ють на сполох, а влада й правоохоронці стверджують, що порушень немає.

На Боремельському замчищі над водосховищем кипить робота – за останній рік на одній із ділянок виріс солідний кам’яний паркан, а за ним – три будинки. Поки що три, але, судячи з проведеної розмітки, далі буде. Власники не місцеві, волинські дачники. Сільський землевпорядник Віктор Бобрик каже: нічого не зробиш – приватна територія, а тим часом на селі суцільне безробіття, ось люди й продають землю, «щоб мати за що жити».

За словами сільського голови, закон на боці приватного власника. Однак депутат сільради Юрій Данилюк зауважує, що нові власники розпочали будівництво без попередніх археологічних розкопок, як це належить робити на історичних територіях, і… розрили частину валу давнього городища.

«А як уже стали горнути землю в річку, то піднялися всі депутати. Там і кості гребли в річку, два черепи було», пригадує депутат.

Це було минулого року. Близько трьохсот мешканців села звернулися до влади з проханням припинити вандалізм. На місце будови прибули археологи, склали акт, викликали правоохоронців. За місяць після проведеної перевірки надійшов висновок Млинівської міжрайонної прокуратури про те, що «підстави для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб Боремельської сільради відсутні».

Чи був злочин?

Від початку липня відомий український вчений-археолог Денис Козак ось уже 21-й рік поспіль очолив експедицію на Хрінницьке водосховище, розлите на берегах Стиру у Демидівському районі Рівненщини. Разом з рівненськими та волинськими колегами і студентами вчений щороку натрапляє на унікальні знахідки. Він каже: якби його воля, цю територію зарахував би до національних пам’яток.

Тим часом Демидівський район – територія парадоксів. Земля тут буквально нашпигована тими пам’ятками археології й історії, але цього часто не помічають місцеві чиновники. «Я років два тому зайшов до голови адміністрації й кажу, чому ж ви не вживаєте заходів щодо охорони, у вас повинні бути виділені землі історико-культурного призначення? Він мені включає комп’ютер і з гордістю каже: «Подивіться, у нас немає жодного метра земель історико-культурного призначення». Це Башма такий був. І от так хвалиться, що немає жодного метра квадратного…» – бідкається вчений.

З колишнім головою райдержадміністрації цілком погоджується і нинішній голова Боремельської сільради Микола Нагорнюк, котрий головує тут упродовж кількох десятків років. Мовляв, офіційно Боремельські кручі не є культурною спадщиною. «Про те, що вони є землями історико-культурного призначення, я знаю від Козака», – додає посадовець, натякаючи на неофіційність цієї інформації.

Ця історія бере початок від 2007 року, коли Боремельська сільська рада вирішила розпланувати кручі над Стиром під приватну забудову. На той час на кручах люди садили городи. Натомість, як повідомив директор Рівненської філії охоронної археологічної служби України Богдан Прищепа, саме ця місцина ще в 19-му столітті зацікавила професора Київського університету Володимира Антоновича, згодом – польських археологів. У радянський час – видатного археолога Ігоря Свешнікова. І це неспроста.

Як розповів Богдан Прищепа, люди почали заселяти ці землі 5 тисяч років тому. Наступний культурний шар стосується пізньоримського часу – такі висновки дозволяють зробити знахідки 2010 року.

«Там було велике слов'янське поселення, очевидно, фортеця існувала в 10–13-му столітті (у часи Київської Русі). А потім уже був у литовсько-польський період замок, і вже остання будівля – палац Чацьких, який існував до 1831 року, потім його зруйнували. Тобто, це така комплексна археологічна пам’ятка. Коли там проводити дослідження, то можна натрапити на матеріали різних періодів, починаючи від первісної доби і майже до сучасності, до 19-го століття», – розповідає археолог.

План-невидимка і пам’ятки без меж

Землевпорядник Боремельської сільради Віктор Бобрик про такі багатства рідних круч не знав. «Колись там був замок Чацького. Але землі історико-культурної спадщини не визначені, – зауважує чиновник, – то над річкою Хрінницька сільрада, проводять розкопки там. І вони дійшли до нас трохи, але не знайшли такого, повернулися назад».

Таке твердження обурює археолога Дениса Козака. Він запевняє: артефакти в Боремельських кручах знаходили навіть під час поверхневих розвідок, а що коштів і сил на розкопки величезної території бракує, то її необхідно законсервувати й заборонити будь-яку забудову.

Щоправда, ще 15 років тому це вже зробила Рівненська обласна рада, котра ухвалила перелік пам’яток охоронної спадщини області. Денис Козак зберігає цінний документ – план охоронної зони, який, стверджує він, систематично губиться у чиновницьких кабінетах. Як і вищезгадана постанова Рівненської обласної ради. Всі землі по периметру Хрінницького водоймища оголошені пам’ятками археології, землями історико-культурного призначення, де заборонене будь-яке будівництво, навіть саме це може заборонити це будівництво, запевняє Денис Козак.

В обласному управлінні культури показують вищезгадане рішення з переліком пам’яток, серед яких значиться і Боремельський яр. Щоправда, зауважує фахівець управління Тетяна Гошовська, межі цієї пам’ятки, як і решти пам’яток навколо водосховища, досі не визначені, на це бракує коштів. Адже визначення меж однієї пам’ятки становить десь до 15 тисяч. У Рівненській області таких пам’яток, які стоять лише на обліку, 1078.

Усе ж поновлення земляних робіт (після проведеної правоохоронцями перевірки) могло розпочатися лише з отриманням дозволу органів охорони культурної спадщини. Але й забудовники, і місцеві чиновники цю законодавчу норму відверто ігнорують.

Тим часом на Замчищі з’явилися нові рови – під нові кам’яниці. Демидівські депутати підготували звернення до парламентарів з проханням допомогти зупинити руйнацію ще не прочитаних сторінок історії, захованих на березі розлитого Стиру.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG