Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 15:37

Путін за підтримки церкви закриє Україні дорогу до Європи? (Європейська преса)


Володимир Путін під час зустрічі з православними лідерами в Кремлі, Москва, 25 липня 2013 року

Володимир Путін під час зустрічі з православними лідерами в Кремлі, Москва, 25 липня 2013 року

Європейські оглядачі вважають, що організовані Кремлем релігійно-політичні урочистості до 1025-річчя Хрещення Русі мають на меті не лише зміцнити позиції Росії на православних теренах. Чи не головним завданням цих торжеств є посилення контролю Москви над Києвом. Адже, на думку європейських оглядачів, євроінтеграція України може бути розцінена як особистий програш Володимира Путіна. Спостерігачі припускають, що внесення в останній момент змін у плани Януковича та Путіна на 27 та 28 липня вказує на невпевненість та напруження організаторів урочистостей.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung вважає, що церковно-політичні урочистості з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі є не лише свідченням усе більших амбіцій Російської православної церкви. Організовуючи торжества, офіційний Кремль, насамперед, хоче використати церкву та православ’я для зміцнення своїх політичних позицій в Україні, Білорусі й навіть у Центральній Європі. Це підтверджують і тези про зміцнення православ’я на «спільних європейських просторах», озвучені Путіним у ефірі телеканалу «Росія-1», і участь у молебні на Володимирській гірці Києва, окрім Путіна і Януковича, також президентів Сербії та Молдови. Оглядачі вказують, що, називаючи «націоналізм, патріотизм та православ’я» головними ознаками «справжніх» і «вірних» росіян, офіційний Кремль хоче використати віру для боротьби зі своїми політичними опонентами. Тому Володимир Путін у згаданому фільмі навіть розповів, що «таємно хрестив свого часу свою дитину».

Цюрихська газета вважає, що Кремль і РПЦ намагаються використати все більшу після розвалу СРСР релігійність людей. До того ж, понад 70 відсотків росіян, за традицією, виступають на захист православ’я. «Симбіоз патріархату РПЦ і політики вплинув також на ухвалення в Росії низки репресивних законів, які ратифіковані упродовж останніх місяців»,– зауважує на сторінках Neue Zürcher Zeitung Данієль Вехлін із Москви. Швейцарське видання також вважає, що посилення контролю над офіційним Києвом є чи не найголовнішою метою цих торжеств.

Поділяє цю думку й польська Gazeta Wyborcza: «Путін хоче застерегти Київ від зближення з ЄС», «Путін не прибуває до Києва у ролі побожного прочанина, а одним із головних завдань російської дипломатії є не допустити підписання угоди про асоціацію України з ЄС», – цитує газета думки експертів. І хоча оглядачі припускають, що Путін не буде в офіційних промовах у Києві прямо шантажувати нинішню українську владу, але не публічно зробить усе, щоб завадити Януковичу підписати угоду про асоціацію з ЄС.

Московська «Независимая газета» пише про побоювання офіційного Кремля щодо непередбачуваності українців, наявності спротиву навіть серед нинішніх владних верхів Києва і небажання «бути лише на підтанцьовуванні» у команди Путіна, ставати покірним наповненням так званого «Русского міра». «У Києві очікують скандалів», – прямо пише оглядач Тетяна Івженко. Тому і з’являються несподівані корективи у планах київських торжеств із нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Так несподівано скасував свій візит президент Білорусі Олександр Лукашенко, а Володимир Путін вирішив відразу ж після молебню на Володимирській гірці та відвідин Києво-Печерської лаври поїхати з Віктором Януковичем до Севастополя. Там очільники України та Росії спільно відзначатимуть день флоту України та Росії, а патріарх РПЦ Кирило надумав у цей час завершити торжества в Мінську. Експерти видання припускають, що організатори урочистостей злякалися акцій протесту, анонсованих українською опозицією.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG