Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:48
Київ – Міністр соціальної політики Наталія Королевська пообіцяла виплатити всі заборгованості із зарплати працівникам 10 найбільших комунальних підприємств-боржників до листопада і борг 10 найбільших державних підприємств – до кінця року. А в січні, як сподівається міністр, запрацює новий закон, із удосконаленим механізмом виплат зарплати і компенсацій. Фахівці ж не вірять у ефективність закону й ініціативу Королевської називають «імітацією бурхливої діяльності».

Близько 400 мільйонів гривень запланувало повернути українцям Міністерство соціальної політики до кінця року. Таку суму становить заборгованість по зарплатах 10 найбільших державних і комунальних підприємств, повідомила міністр соцполітики Наталія Королевська. Вона також відзначила, що впродовж першого півріччя борги на державних підприємствах вже зменшились на 23 мільйони гривень, а на комунальних – на 26 мільйонів. Ці підприємства-боржники повністю чи частково погасили заборгованості перед 170 тисячами працівників.

Наразі ж у Мінсоцполітики займаються розробкою і погодженням нового закону «Про внесення змін до окремих законів України щодо задоволення вимог найманих працівників внаслідок неплатоспроможності роботодавця», який, за словами Королевської, дозволить у стислий термін ліквідувати майже половину боргового тягаря із зарплати. Крім того, законом передбачений новий механізм погашення заборгованості по зарплаті. Згідно з цим механізмом працівникам підприємств-боржників виплатять зарплату за останні два місяці до порушення справи про банкрутство підприємства чи звільнення робітника, грошову компенсацію за невикористану відпустку за останні півроку (приблизно половина мінімальної зарплати) та гарантійні компенсаційні виплати (приблизно 2 мінімальні зарплати), повідомила Королевська. За словами міністра, максимальний розмір виплати становитиме 4,5 мінімальних зарплати, тобто 5161 гривню. Процедура виплат почнеться після судового рішення про ліквідацію підприємства.

Спершу підприємство має використати всі свої основні резерви і лише після цього держава компенсує те, що людина вже ніколи не отримає з боку підприємства
«Для нас дуже важливо, щоб і працівники, і державні підприємства знали той ліміт, який гарантує держава. Нам, звісно, хотілось би погасити все одразу, але ми боїмось зловживань, тому що підуть фіктивні банкрутства підприємств, якими ми простимулюємо ріст заборгованостей по заробітній платі. Тому хай це буде тривала процедура, але спершу підприємство має використати всі свої основні фонди і внутрішні резерви і лише після цього держава компенсує те, що людина вже ніколи не отримає з боку підприємства», – пояснила міністр.

Виплати не повинні бути прив’язані до процедури ліквідації – Розенко

Однак, саме той факт, що виплати відбуватимуться тільки після ліквідації підприємства, найбільше бентежить заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, ударівця Павла Розенка. Процедура банкрутства і ліквідації підприємства може бути справою не одного року, а людям потрібно жити тут і зараз, каже він.

Виплата допомоги має бути прив’язана до конкретної людини, а не до підприємств
«Виплати по безробіттю мають починатись з моменту настання факту безробіття, а не з моменту якогось закінчення ліквідації підприємства чи завершення процедури банкрутства. Це з підприємством не пов’язано. Страхові внески підприємство сплачує з зарплати людини. Ці внески мають персоніфікований характер, отже і виплата допомоги має бути прив’язана до конкретної людини, а не до підприємств», – зауважив у коментарі Радіо Свобода Розенко.

Законопроект, як і всю роботу Королевської, народний депутат назвав «імітацією бурхливої діяльності», яка буде робити багато шуму навколо постаті самої міністра, однак не приноситиме користі.

«Чим більше я слідкую за діяльністю Королевської на посаді міністра соціальної політики, тим більше в мене виникає запитання, кого, власне, поставлена захищати Наталія Юріївна», – каже Розенко.

Експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук, натомість, вважає, що в українських людей просто немає інших варіантів, окрім як чекати на ліквідацію і виплати. Він нагадує, що в 90-х саме так люди й робили. На його думку, міністри зацікавлені в ефективній реалізації своїх ініціатив, бо ж вони за це звітують. Втім, це не стосується процедури оголошення банкрутства і ліквідації підприємства, де кожен шукає фінансової вигоди.

Коли «банкрутять» підприємство, то там зазвичай дуже багато зловживань
«Коли «банкрутять» підприємство, то там зазвичай дуже багато зловживань. Підприємство хоч і нежиттєздатне, але в нього багато активів і певні фінанси. І виникає запитання: кому це все дістанеться? На цьому етапі й відбувається корупція», – прокоментував Радіо Свобода експерт.

Сьогодні в Україні процедуру банкрота проходять близько 9 тисяч підприємств, 6 тисяч підприємств – на стадії ліквідації. Заборгованість останніх складає 405 мільйонів гривень.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG