Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:33

Вступна кампанія до вишів пройшла по-різному – експерт


Київ – Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм громадянської мережі «Опора» в ефірі програми Молодь Плюс розповіла про те, чи може вступна кампанія пройти чисто. Експерт пояснює, на що скаржаться абітурієнти, чого бракує роботі комісій та де ще можливе хабарництво.

– Як Ви загалом оцінюєте цьогорічний вступ (порівнюючи з попередніми роками)?

Не можна однозначно оцінювати вступну кампанію
– Загалом кампанія пройшла різно. Тому що є різні освітньо-кваліфікаційні рівні, і вступ на них теж є різним.

Якщо говорити про вступ на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», то реально маємо багато проблем. А якщо говорити про вступ на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» – за результатами зовнішнього незалежного оцінювання і атестатом зі школи, усе набагато легше. Фактично корупція неможлива (тут погоджуся навіть з міністром освіти). У той же час, якщо говорити про вступ на ті напрямки підготовки, які потребують творчих випробувань, а не лише результатів ЗНО, то шпаринок для корупції є дуже багато.

Якщо говорити про систему електронного вступу і дистанційної подачі заяв, у цьому році все було на багато спокійніше і легше. Абітурієнти мали можливість подати 15 заяв до 5 вищих навчальних закладів. Були певні проблеми: в останні дні вступної кампанії до нас надходили дані, що окремі абітурієнти подали і по 40 заяв до вишів. Тобто, десь єдина державна електронна база з питань освіти щось недопрацювала і пропустила.

Зараз маємо етап зарахування абітурієнтів. Були оприлюднені перші списки рекомендованих до зарахування. Теж деякі абітурієнти мають «сюрпризи». У цьому році було багато звернень, що «позаконкурсники» у деяких вишах займають не 25% місць державного замовлення, а іноді 30% (і більше) місць попри те, що для них відведено 25% місць і не більше.

Тому не можна однозначно оцінювати вступну кампанію і ставити за неї один бал загалом. Є різні аспекти, і на жаль, дуже різна їхня оцінка.
Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм громадянської мережі «Опора»

Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм громадянської мережі «Опора»


– За даними Міносвіти, цього року українські виші отримали понад 2 мільйони заяв від 695 тисяч абітурієнтів, 30% із них – в електронному вигляді. Але в деяких вишах черги були все одно? Чому?

В цьому році було менше черг, ніж у попередніх
– У цьому році було менше черг, ніж у попередніх роках. Але були вищі навчальні заклади, зокрема й столичні, які не завжди вміло організовували роботу приймальної комісії.

Були у нас звернення з медичного університету, де говорили, що треба було пройти 5 кабінетів, збираючи документи і їх перевіряючи, перш ніж нарешті їх подати. І зрозуміло, якщо до університету подалося 10 000 абітурієнтів і кожен із них мусив пройти 5 кабінетів… Дехто просто телефонував і скаржився, що з 10.00 до 17.00 ще досі не міг подати документів до приймальної комісії навчального закладу.

Але стосовно електронного вступу, то тут не було проблем у абітурієнтів, як у минулому році. Ті абітурієнти, які не хотіли їхати у приймальну комісію, могли зареєструвати свій кабінет на сайті і подати документи за допомогою «електронки».

Але не всі, очевидно, цим скористалися. Ще не до всіх дійшов інтернет. Не всі, я переконана, вміють користуватися і правильно прочитати, як подати електронну заяву. Тому частина абітурієнтів таки воліла особисто їхати у приймальну комісію і подавати письмові заяви.

– Виходить, електронний формат не має недоліків порівняно з особистим поданням документів?

Не всі абітурієнти можуть подати заяву в електронному вигляді. Ті, що претендують на найменшу пільгу, не можуть подати заяву через електронний вступ
– Є ряд недоліків, через те, що не всі абітурієнти можуть подати заяву в електронному вигляді. Ті, що претендують на найменшу пільгу (чи то позаконкурсний вступ, чи першочергове зарахування), не можуть подати заяву через електронний вступ. Вони для підтвердження своєї пільги мають надати відповідні документи, яких немає у єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Так само я не радила б подавати так документи тим абітурієнтам, які проходять творчі випробування у вишах. По-перше, коли абітурієнт приходить особисто подавати документи, він приносить свої творчі доробки. Він дізнається, коли в нього точно буде іспит і вступне випробування. Коли ж він подає «електронкою» заяву для участі у творчому відборі, йому не відповідають, коли буде творче випробування, а пізніше передзвонюють. Дехто скаржився, що надто пізно зателефонували і не можна було приїхати вчасно.

Так само були скарги на медичні довідки. Абітурієнт, коли подає електронну заявку, не подає медичну довідку. А коли приходить здавати творче випробування з фізкультури, приймальна комісія думає, допускати його чи ні (чи дозволяє йому здоров’я проходити такі випробування).

Електронний вступ – це не основна проблема абітурієнтів
Але все ж електронний вступ – це не основна проблема абітурієнтів загалом. Якщо порівнювати з минулим роком, то у 2013-му було набагато простіше подати електронну заяву і, що головне, виш її вчасно опрацьовував і присвоював відповідний статус абітурієнтові. Тобто, не за 24 години, а іноді за 20 хвилин абітурієнт уже мав статус «заяву зареєстровано до участі у конкурсному відборі» і телефонував до нас: «А я хотів скасувати, тому що я зовсім випадково подав і зовсім не на той напрямок підготовки».

– Міністр освіти заявив, що цьогорічна вступна кампанія відбувається абсолютно прозоро. Місця для хабарництва при вступі на бакалаврат справді не лишилось?

Залишається дуже багато місця для суб’єктивізму під час творчих випробувань
– Так, якщо ви не вступаєте на напрями підготовки, які мають творче випробування. Архітектура, журналістика, хореографія, спів – є 17 напрямів підготовки, на яких треба обов’язково проходити творче випробування. Творчі випробування проходять у три етапи. Кожен з цих етапів оцінюється у 200 балів.

Фактично, якщо ви подаєте результати ЗНО за 2 предмети, ви можете мати максимум 400 балів. І 600 балів за творче випробування. Звичайно, творчі випробування «перекривають» результати ЗНО. І якби в нас творчі випробування мали більше окреслених процедур, як вони мають проходити: як саме і коли мають фіксуватися результати, чи може абітурієнт подати апеляцію, коли саме він може подати апеляцію… Залишається дуже багато місця для суб’єктивізму під час творчих випробувань.

Що стосується тих напрямків підготовки, де проходять письмові роботи, тут є до чого апелювати. Є письмова робота – її можна перевірити. А там, де проходять фізичні випробування (чи пливуть, чи бігають, чи співають), немає до чого апелювати. Ніхто не записує відео, немає аудіофіксації. Абсолютно, як екзаменаційна комісія виставила бал, так воно і є – їх змінити вже неможливо.

– Там, де творчого конкурсу немає, хабарництва взагалі не може бути?

– Фактично, так. Єдине, що можливо, це вже на етапі зарахування абітурієнтів 11 серпня, коли проходить «четверта хвиля» зарахування. Коли у першій, другій, третій хвилі не подали оригіналів документів ті абітурієнти, які були рекомендовані до зарахування, а місця державного замовлення залишаються, тоді зараховують на місця держзамовлення тих абітурієнтів, які подали оригінали документів, але не були рекомендовані. Ви знаєте, що є місця державного замовлення, бо вам хтось сказав, а я не знаю, бо мені ніхто не сказав, тоді є можливість, що ви вступите, оскільки вам хтось надав таку інформацію, а мені ні. Тут уже малоймовірно. Тут більше йдеться про доступ до інформації, якою не володіють усі абітурієнти, тому що немає процедури інформування про наявність місця державного замовлення 10 чи 11 серпня.

– Державне замовлення у вишах цього року не озвучили до початку вступної кампанії?

Виші не завжди оприлюднюють інформацію про державне замовлення
– Озвучили. Міністерство освіти і науки України, яке має найбільшу кількість місць державного замовлення і розподіляє його, довело до вишів інформацію про державне замовлення до 1 липня. Деякі інші міністерства уточнювали в процесі вступної кампанії.

Тут немає таких проблем, що міністерство не повідомило. Більше проблем є в тому, що виші не завжди оприлюднюють інформацію про державне замовлення на своїй веб-сторінці чи на стенді приймальної комісії. Абітурієнт не завжди знає, скільки є місць.

Є ще так само проблема з цільовими направленнями. У медичних вишах це може бути 25% місця державного замовлення, у педагогічних – взагалі 50%, а у аграрних – 75% місць. Коли була оприлюднена «перша хвиля» рекомендованих до зарахування (зокрема у медичних університетах), було дуже багато дзвінків, тому що абітурієнти не сподівалися, що стільки місць буде відведено для цільових категорій. Вони не розуміли, чому рекомендовані до зарахування абітурієнти з нижчими балами. А це тільки тому, що є квота для «цільовиків», і вони займають свої місця.

– Як багато зловживань у приймальних комісіях зафіксували цього року?

– Чесно кажучи, абітурієнти мало скаржаться на те, що від них вимагають грошей. Більше говорять, мовляв, заплатили мої одногрупники або колишні однокласники, і я через це не зміг вступити на місця державного замовлення. Було лише одне письмове звернення, коли абітурієнт сказав сам, що йому пропонували заплатити двісті доларів, щоб вступити на напрям підготовки «фізика». Хтось просто хотів зіграти на необізнаності абітурієнта: реально немає проблем зі вступом саме на цей напрямок підготовки на місця державного замовлення. Але, однак, маніпулюють.

– Міністр Табачник хвалився, що цього року проекти наказів про зарахування студентів формують у електронному вигляді. Чому ж тоді доводиться їхати до вишу і перевіряти, чи вступив, якщо документ уже існує в електронній формі?

Виші повинні формувати списки рекомендованих до зарахування з електронної бази, але це не означає, що ті списки є відкритими для вступників
– Виш заносить усі дані про абітурієнтів до Єдиної державної бази з питань освіти, він має доступ до всієї інформації системи і роздруковує для себе списки рекомендованих до зарахування. Але ця електронна база не є публічною, бо вона містить персональні дані, які не можна показувати всім. І тут міністр має рацію, що виші повинні формувати списки рекомендованих до зарахування з електронної бази, але це не означає, що ті списки є відкритими для вступників. Попри це, умови прийому фактично кожного вищого навчального закладу говорять про те, що першого, п’ятого і восьмого серпня виші зобов’язані оприлюднити списки рекомендованих до зарахування у себе на стенді приймальної комісії та на сайті університету до 12-ї години. Ми вчора перевіряли ці сайти, одразу скажу: не всі це зробили, більше скажу – не всі навчальні заклади, особливо першого і другого рівня акредитації, взагалі мають власні інтернет-сторінки.

– При вступі на магістратуру іспити складаються у виші. Тут може бути простір для зловживань? До вас надходили скарги?

– Так, насправді вступ на магістратуру та на ті напрямки підготовки, що потребують творчих випробувань, викликає чи не найбільше нарікань від абітурієнтів. У магістратуру, наприклад, складають тестування з іноземної мови та іспит із фаху, обидва проходять у вищому навчальному закладі. Були звернення від абітурієнтів, які скаржилися, що на окремі напрямки підготовки вступники з нижчими балами проходили «на бюджет» у магістратуру, а їм, із вищими балами, доводилось або йти навчатись на спеціаліста, або йти на контрактну форму навчання. На жаль, такі ситуації є і в столичних вишах, і не тільки. Скажу більше: при вступі на магістратуру теж є квоти для позаконкурсного вступу. У нас буквально вчора був телефонний дзвінок з Вінниці: мама казала, що її дитина має багато нагород за наукову діяльність упродовж чотирьох років бакалаврату, але не проходить на держзамовлення, бо три місця із восьми відведені на позаконкурсні категорії.

– Абітурієнти, які вступають після 9-го класу, зараховуються за результатами іспитів у навчальному закладі та балом атестата. Це стара система вступу, яку так багато критикували. Чи можна виправити її недоліки?

У мене навіть є гасло: ЗНО врятує світ
– У мене навіть є гасло: ЗНО врятує світ. Треба шукати кошти, ьбо, наскільки я розумію, у нашій країні все упирається в брак коштів, і проводити тестування.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG