Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:46
Не всяке щастя має однаковий вплив на наш організм. Дослідження американських вчених доводить, що людина щасливіша, якщо служить якійсь високій меті. Причому цей вплив помітний на фізіологічному рівні. Наука цього тижня обговорює також причини переходу пращурів людини до моногамії та вплив повного місяця на сон.

Група науковців із Університету Північної Кароліни у Чейпел-Гілл на чолі з Барбарою Фредріксон з’ясували, що задоволення від служіння благородній меті краще впливає на здоров’я людини, аніж прості радості.

Автори дослідження пояснюють: філософи давно розрізнили дві базові форми щастя: гедонізм – тобто отримання нетривалих позитивних емоцій, і евдемонізм – прагнення до вищої мети і знаходження сенсу життя.

Для порівняння: нам однаково приємно добре пообідати і працювати у хорошій команді над якимось проектом. Однак це різні відчуття.

Для своєї наукової розвідки Фредріксон і її колеги зібрали зразки крові 80 добровольців, які до цього визначили за основу свого щастя або цінності гедонізму, або евдемонізму. З’ясувалося, що в евдемоністів робота генів в імунних клітинах організму змінюється наступним чином: активуються механізми вироблення антитіл і гальмується робота генів, пов’язаних із запальними процесами. Натомість у гедоністів усе навпаки.

Вчені вважають, що обирати цінності гедонізму за основоположні на все життя може бути небезпечно для здоров’я. Постійна активація відповідних генів може спричинити хронічні запалення, які, у свою чергу, можуть послужити причиною серцево-судинних, нейродегенеративних та інших захворювань.

Моногамія виникла через загрозу потомству

Моногамія виникла через загрозу вбивства потомства іншими самцями, доводять результати дослідження, опублікованого цього тижня у журналі PNAS. Група вчених із Великобританії і Нової Зеландії каже про те, що їхні висновки можуть стосуватися еволюції не лише приматів, а й птахів чи деяких копитних, які також із часом почали жити в парах.

Автори дослідження пояснюють: самка-примат завжди була об’єктом бажання осіб протилежної статі, однак у разі, якщо у неї вже було потомство, новий «прихильник» міг запросто це потомство вбити. Це робилося для того, щоб, по-перше, позбавити самку опіки над дитиною, зачатою його конкурентом, по-друге, пришвидшити її повернення до активного спарювання.

У процесі дослідження вчені порівнювали устрій родин і зграй 230 видів приматів. Була створена спеціальна комп’ютерна модель для того, щоб зрозуміти, як у процесі еволюції змінювалися стосунки між статями. Антропологи виділили найбільш примітивні форми сімейного устрою і вже у них шукали відповідь на запитання, чому у якийсь момент примати почали жити парами.

Нині, пояснює Science Daily, найпоширенішими гіпотезами, які пояснювали б моногамію, окрім ризику інфантициду (дітовбивства), є також турбота про потомство та захист самок від інших самців. Водночас існує навіть теорія про те, що моногамію спричинили зміни на молекулярно-клітинному рівні.

Повний місяць? Готуйтеся гірше спати

«Місяць завжди робив нас трохи божевільними, – пише видання Time. – Під Місяцем ми цілуємося, йдемо на війну, і ми вже витратили 25 мільярдів доларів на те, щоб, зрештою, туди потрапити». Повний місяць впливає і на сон людини – те, про що ми всі начебто давно здогадувалися, підтверджує останнє дослідження вчених зі Швейцарії.

Група вчених з Університету Базеля розпочала свою роботу з вивчення сну ще у 2000 році. Науковці працювали із 33 добровольцями, чий сон вони вивчали у лабораторних умовах протягом 3 років. Дослідження було дуже широким: вчені зібрали дані про активність під час сну мозкових хвиль, рівень гормону мелатоніну, про те, скільки часу потрібно піддослідним, щоб заснути, скільки триває їхній глибокий сон і як почувають себе вранці.

Початково вчені планували з’ясувати, як сон людини залежить від її віку і статі. Однак через 10 років після початку дослідження вчені вирішили дещо змінити мету розвідки.

«Ми сиділи побіля пабу і дивилися на повний місяць. Раптом ми запитали себе: а чи має повний місяць вплив на наш сон?» – каже керівник дослідження Кристіан Кайохен із Центру хронобіології при Університеті Базеля.

Разом із колегами він вирішив, що використає отримані за 10 років дані, щоб зрозуміти, як на сон людини впливає Місяць.

З’ясувалося, що учасникам експерименту треба було в середньому на 5 хвилин більше, щоб заснути у ті дні, коли на небі світив повний місяць, і спали вони приблизно на 20 хвилин менше. Окрім того, сон був менш глибоким, і піддослідні на ранок розповідали, що гірше виспалися.

Цікавим моментом у цьому дослідженні було те, що учасники експерименту спали в абсолютно темному приміщенні, яке не пропускало місячного світла. Окрім того, повний місяць не був експериментальною змінною, тобто і самі піддослідні не знали про те, чи вони лягають спати у повний місяць, чи ні.

Науковці припускають, що людина має якийсь особливий внутрішній годинник, який дозволяє організмові відслідковувати місячний цикл, – на кшталт циркадного ритму, за рахунок якого активність нашого організму синхронізована зі зміною дня і ночі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG