Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:20
Київ – І в Україні, й у Євросоюзі сподіваються, що на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі українці підпишуть угоду про асоціацію з ЄС. І в Києві, і в Брюсселі цей документ називають планом дій з модернізації України. Однак чи буде готова Україна підписувати угоду з ЄС, наразі не відомо. Від України чекають розв’язання проблем системного характеру, а також, щоб Київ продемонстрував прогрес у здійсненні реформ відповідно до європейських стандартів.

Європа нам допоможе! Допоможе здійснити реформи, дасть гроші на модернізацію виробничої бази і комунального господарства, відкриє свій ринок для наших товарів. У цьому переконують пересічних українців політики і чиновники, пояснюючи їм поняття «євроінтеграція». Але насправді чиновники лукавлять, каже президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов.

Україна має змінитись через велику кількість реформ. І провести ці реформи мають самі українці
«У Брюсселі євроінтеграцію України розуміють як процес, який мають здійснити самі українці. Суть цього процесу полягає у тому, що Україна має змінитись через велику кількість реформ. І провести ці реформи мають самі українці. А от в Україні євроінтеграцію розуміють як певну дивовижну подію, яка одночасно має знищити усі наші проблеми, змінити усе наше буття», – зауважив Толкачов у розмові з Радіо Свобода.

Він також зазначив, що влада у Києві грає в євроінтеграцію з пересічними українцями, але при цьому досі не ухвалені закони, необхідні для підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Донині не запрацювали проголошені Києвом реформи адміністративної і правоохоронної систем, антикорупційні інституції тощо, нагадує Толкачов.

Більшість законодавчих актів, які запускають реформи з так званого «європейського пакету», блокують українські політики і чиновники, стверджує голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Як зазначає експерт, про це свідчать результати моніторингу, який здійснив консорціум незалежних громадських організацій та аналітичних центрів України.

Прокуратура не дає ухвалювати нові закони про прокуратуру. Виборче законодавство не змінене через суто інтерес однієї партії
«Прокуратура не дає ухвалювати нові закони про прокуратуру. Виборче законодавство не змінене через суто інтерес однієї партії, яка перебуває при владі і хоче її надалі зберегти. Це, мені здається, можна назвати «європеїзацією по-українськи». Для влади головне, щоб закони були ухвалені за назвою, і тоді можна казати, що Україна виконала свої зобов’язання перед ЄС. Суспільству ж важливо, щоб закони були ухвалені за змістом, щоб мати перспективу щось змінити», – зазначив Ігор Когут у розмові з Радіо Свобода.

Чиновники бояться євроінтеграції – Гетьманчук

Директор Інституту світової політики (Київ) Альона Гетьманчук зазначає, що євроінтеграція – це підвищення стандартів життя, рівність кожного й усіх перед законом, суспільний контроль над діями влади. І цього бояться українські чиновники і політики, яким цілком комфортно у нинішній, збудованій ними, системі державного управління, вважає вона.

У соціальних мережах Альона Гетьманчук навела приклад з досвіду Інституту світової політики.

Так, у Запоріжжі Інститутові заборонили проводити виставку коміксів у рамках проекту «Європейський університет». Чиновників стурбувало, що комікси показують стандарти життя українців та мешканців ЄС. При цьому наведені дані щодо розмірів зарплат, пенсій, тривалості життя – не на користь України.

З цієї ж причини українські ЗМІ, з одного боку, нагадують про курс України на євроінтеграцію, а з іншгого – дають дещо спотворену і неповну інформацію про життя в Євросоюзі. В результаті українці мають вельми приблизне уявлення про життя пересічних мешканців держав ЄС, стверджують медіа-експерти.

«Так звані негативні новини мають висвітлюватись пропорційно, паралельно з позитивними. Позитивні новини – це, наприклад, відстоювання європейцями своїх прав. Або, наприклад, коли іспанський прем’єр-міністр був змушений звітувати перед парламентом через обвинувачення його у корупції, або ж коли країни Євросоюзу відмовляються від послуг «Газпрому», – зазначила у розмові з Радіо Свобода журналіст, правозахисник Марія Томак.

Євроінтеграція – метод розв’язання внутрішніх політичних проблем

Проблема – не у розумінні чи нерозумінні суті євроінтеграції з боку українських політиків і чиновників, а у відсутності у влади справжньої політичної волі модернізувати країну за європейськими стандартами, вважає директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

До євроінтеграції ставляться як до засобу, який дозволяє більш-менш активно маневрувати у політичному полі
«Для багатьох, якщо не для більшості, українських політичних суб’єктів європейська інтеграція – це насамперед інструмент для здійснення власної внутрішньої політики. Це інструмент, який дозволяє маневрувати у зовнішній політиці. Ці дві основні складові призводять до того, що фактично до євроінтеграції ставляться як до засобу, який дозволяє більш-менш активно маневрувати у політичному полі. Тоді як основна складова європейської інтеграції, як зазначають в Євросоюзі, тобто реформи, від такого підходу страждає», – наголосив Сушко у розмові з Радіо Свобода.

Тим часом, як зауважує експерт, євроінтеграцію підтримують понад 40 відсотків українців, більшість із них – молодь, яка воліє жити в Європі і в Україні одночасно, тобто в Україні, яка відповідає європейським стандартам. Ці дані навели експерти Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG