Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 18:17
Лондон – Домашній арешт, як альтернативу в’язниці, досить широко застосовують у Британії. Але такий захід обмежений спеціальними випадками і необов’язково є формою покарання. Особливого поширення цей спосіб контролю чи обмеження свободи підозрюваних набув в останні два десятиліття завдяки розвиткові технологій. Йдеться про використання електронних пристроїв, які чіпляють людині, щоб спостерігати за її пересуванням.

Коли мова йде про питання злочинності і покарання засуджених, то багато британців згадають про два факти: перший полягає у тому, що люди бояться злочинності й вимагають від уряду суворішої боротьби з антисоціальними явищами і чимало прагнуть твердіших покарань для злочинців. А другий факт, про який доводиться часто чути від ЗМІ, полягає у тому, що у в’язниці в Британії фактично переповнені.

«Я хочу сказати судам, що коли вони вирішують когось посадити у в’язницю, то я маю на цього в’язня місце», – каже Кріс Ґрейлін, британський міністр юстиції, визнаючи існування проблем.

Загальна кількість в’язнів у Великій Британії станом на липень цього року перевищувала вісімдесят з половиною тисяч. Хоча це може бути вдвічі менше, ніж кількість в’язнів, наприклад, в Україні, офіційно британська пенітенціарна система завантажена на 100%, часом більше.

Крім закликів до будівництва нових, більш містких в’язниць, у британському суспільстві часто лунають пропозиції застосовувати різні способи покарання порушників закону. І не обов’язково садити за ґрати людей, які вчинили дрібні злочини або перебувають під слідством і не становлять загрози для суспільства.

Здебільшого застосування домашнього арешту обмежене роком

Словосполучення «домашній арешт» охоплює дуже широкий спектр засобів контролю над підозрюваними чи засобів обмеження свободи засуджених, які насамперед передбачають зобов’язання людини перебувати у певному місці. Майже ніколи це не передбачає вимоги цілодобового перебування в певній будівлі. У більшості випадків застосування заходів домашнього арешту обмежені 12 місяцями.

Серед служб, які у Британії активно використовують заходи, що можна назвати домашніми арештами, є імміграційна служба країни.

Часто обмеження пересування чи обов’язкова комендантська година може застосовуватися, наприклад, для звинувачених у хуліганстві.

Контролювати пересування людей у цих випадках дозволяють так звані електронні браслети, які сигналізують про пересування людини. Для цього може застосовуватися супутникова система GPS.

Саме поява нових технологій у вісімдесятих роках дозволила поширити застосування таких електронних пристроїв судочинством та правоохоронними органами.

Головне призначення такого браслета, як правило, на руці або на нозі – передавати радіосигнал у спеціальний черговий центр і активувати систему сигналізації, якщо людина виходить за встановлені межі.

У Британії технічне обслуговування таких систем здійснюють цивільні комерційні фірми – одна з найбільших із них G4S.

За намагання маніпулювати такими браслетами чи знімати їх передбачене покарання, яке може полягати у тому, що замість домашнього арешту людина опиниться вже за ґратами справжньої в’язниці.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG