Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:43

В Україні немає адекватного розуміння техногенних загроз


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Юрій Костюченко

(Рубрика «Точка зору»)

Ситуація з техногенними катастрофами в Україні останніми роками погіршується.

Традиційно для України характерна невелика кількість жертв техногенних аварій. Швидше за все, це пов’язано, по-перше, з розвиненою інфраструктурою, по-друге, з високою виробничою культурою (яка включає і необхідну освіту, і достатню кваліфікацію персоналу, і дотримання техніки безпеки, і слідування регламенту…), і, по-третє, з відносно низьким рівнем «традиційного» порушення виробничої дисципліни (наприклад, в нас немає розповсюдженої традиції тотального пияцтва на робочому місці). Але останні аварії зламали цю статистичну закономірність.

Зрозуміло, що інфраструктура зношується і деградує в умовах хижацької експлуатації. Це неминуче призводить до зростання ризиків. Також знижується рівень виробничої культури.
Кількість аварій і інтенсивність їхніх впливів істотно зростають, а адекватність заходів з управління безпекою з боку держави викликає ґрунтовний сумнів

Кількість аварій і інтенсивність їхніх впливів істотно зростають, а адекватність заходів з управління безпекою з боку держави викликає ґрунтовний сумнів


Хижацька експлуатація

Щоб робити висновки і рахувати соціо-екологічні ризики (зокрема для здоров’я людей) потрібна додаткова інформація і коректно зібрані дані вимірювань концентрацій. На попередньому етапі можна проаналізувати дані супутникових спостережень, щоб визначити принаймні потенційні наслідки такого роду аварій в регіоні.

Ми проаналізували дані супутникової зйомки за період з 2002 року. Хочу нагадати, що з 2001 року завод «Стирол» працює без викидів рідини ISO 14001, тобто всі забруднення мають виключно повітряну природу. Таким чином є сенс аналізувати дані періоду після переходу на нову технологію. Взагалі район розташування виробництва – місто Горлівка, як і Донбаський регіон взагалі, є дуже забрудненим, можливо, одним з найбрудніших регіонів Європи. Вплив техногенного забруднення, пов’язаний із видобуванням викопного палива, тут спостерігається вже два століття, а постійне хімічне навантаження – з початку 1930-х років.

За спектральним відгуком, змінами спектрального сигналу земних покровів, в першу чергу – рослинності, можна виділити 8-12 типів постійних забруднювачів, 6-8 із яких є техногенного походження. Ці 6 типів можна стабільно спостерігати на територіях навколо «Стиролу».

Можна сказати, що ситуація виглядає в середньому не гірше, ніж на інших світових підприємствах такого профілю, навіть краще, ніж іноді, в Китаї, наприклад. Але безпека є величиною динамічною, тобто такою, яка потребує сталого управління в часі. Ось із цим в нашій економічній реальності можуть виникнути проблеми. Для цього потрібно залучати і нові ідеї, і сучасні технології.

Виробнича територія не виглядає зоною екологічної небезпеки, але притаманні подібним виробництвам впливи можна простежити за ознаками реакції навколишнього середовища на забруднення

Виробнича територія не виглядає зоною екологічної небезпеки, але притаманні подібним виробництвам впливи можна простежити за ознаками реакції навколишнього середовища на забруднення


Управління безпекою потребує аналізу вразливості соціально-економічної і соціо-екологічної складових системи в часі. Розподіл джерел забруднення, навіть незначних, але постійних, є необхідним для оцінки вразливості системи.

Комплексний аналіз даних супутникових спостережень дозволив виявити високий рівень теплового забруднення, яке може свідчити про додаткову небезпеку в комплексі з іншими індикаторами. Можна визначити десь 14 джерел теплового забруднення на території заводу, із них 3 – дуже великі: 150х50 метрів і 2 по 30х30 метрів. Рівень теплового сигналу з них є постійно дуже високим. Це – непрямий індикатор хронічного забруднення.
Визначення розподілу потенційних забруднень за джерелами теплового забруднення – метод оцінки вразливості інфраструктури та екологічних стресів

Визначення розподілу потенційних забруднень за джерелами теплового забруднення – метод оцінки вразливості інфраструктури та екологічних стресів


Зношеність обладнання має критичний рівень щодо ризику аварій

Основні причини забруднень, зокрема, витоків тепла, що безперечно пов’язані із витоками небезпечних речовин і технологічних рідин – це старіння інженерних мереж, зношення інфраструктури і устаткування. Основні виробничі фонди заводу працюють з 1976 року, останнє суттєве оновлення відбулося у 1994 році, тому зношеність в окремих місцях може бути від 55% до 75-80%. Це є критичний рівень з точки зору ризиків аварій.

При цьому екологічний вплив хімічного виробництва є більшим за гірниче. Це пояснюється, по-перше, типами характерних забруднювачів, по-друге, адаптивними властивостями екосистеми, і, по-третє, масштабами забруднення. Тобто хімічне виробництво, в порівнянні із шахтами, викидає більше речовин, які є більш шкідливими для середовища, і які екосистема не може утилізувати в такій кількості. Тому і ареал небезпечного впливу хімічного виробництва є більшим.

Порівняння ареалів небезпечного впливу хімічного виробництва і шахтного поля

Порівняння ареалів небезпечного впливу хімічного виробництва і шахтного поля


Таким чином, аналіз розподілу наявних забруднень середовища, а також дані контролю потенційних джерел забруднення свідчать, що будь-яка, навіть порівняно невелика технологічна аварія на такого роду виробництві може призвести до масштабних соціально-екологічних наслідків, до екологічного колапсу і до загрозливих впливів на здоров’я місцевого населення.

Аналіз даних такого роду – це шлях до з’ясування системних причин, які призвели до катастрофічних наслідків. Ми маємо рекомендувати заходи, які вплинуть на рушійні сили катастроф, тобто не допустити в майбутньому виникнення обставин, що призводять до аварій. Саме це, а не пошук винуватців, і є метою справжнього розслідування причин катастроф.

Юрій Костюченко – експерт з питань безпеки, провідний науковий співробітник Наукового центру аерокосмічних досліджень

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG