Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:45

Як врятувати волинську «Голгофу»?


Рівне – У Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» на очах зникає унікальний розпис – іконостас «Голгофа» відомого українського художника Івана Їжакевича. Цій та іншим реліквіям Георгіївського храму загрожує зникнення через іржу та грибок. Спроби врятувати артефакт не були реалізовані через брак коштів та інші пріоритети Міністерства культури.

Майже сто років тому, під час будівництва Свято-Георгіївського монастиря, його храм був задуманий як такий, що влітку перетворюється в іконостас, а весь монастир – у храм. Отож, у храмі створили як внутрішній, так і зовнішній іконостас, розповідає архієпископ Рівненський і Острозький УПЦ Київського патріархату Іларіон. Владика зазначає, що незвичний вигляд храму дуже приваблює не лише прочан, а й туристів. Особливою цінністю монастиря є Голгофа, зображена на передньому плані монастиря. Її розташування, як і сюжет малюнку, – неповторні, пояснює владика Іларіон.

Але останнім часом на відвідувачів меморіалу чекають не лише захоплення, а й розчарування – окремі фрагменти розпису безповоротно втрачені. Тутешній житель Ярослав Олайницький пам’ятає «Голгофу» у всьому різнобарв’ї. Нині ж бідкається, що зображення може бути втрачене. До косметичних ремонтів свого часу тут не раз долучалися селяни, але ж реставрація – справа державна. «У мене є правнуки, про що вони розкажуть своїм дітям?» – бідкається Ярослав Олайницький.

Головні вороги розпису – погода і час, розповідає один із мешканців монастиря, ієромонах Григорій. Адже іконопис виконаний на листах металу, який від підвищення температури розширюється:

«Ввечері температура падає, вночі холодно – метал намагається прийняти іншу форму, ввечері ми навіть чуємо таке потріскування. Відповідно, облущується фарба» – розповідає чернець.

Завершити іконостас завадила Перша світова

Оцинкована бляха, на якій створена «Голгофа» – не помилка художника й архітектора, каже колишній голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук, який свого часу почав реалізовувати план врятування пам’ятки. Варто пам’ятати, що відкриття храму відбулося у 1914 році, за кілька місяців до Першої світової. Передбачалося, що дуже швидко буде проведена заміна цього ескізу, і картина постане у вигляді кам’яної мозаїки, «яка на сонці не вигорає, не вицвітає, не іржавіє, з якою нічого не трапиться, і вона буде вічною. Потім 1914 рік. Перша світова війна, громадянська війна, революція – і всі ці події, воно увесь час відкладалося, і так вийшло, як часто у нас у житті трапляється – немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. І те, що було зроблено тимчасове у 1914 році – ми його бачимо до сьогоднішнього дня», –зазначає Віктор Матчук.

Щоб врятувати картину, потрібно втілити ідею Їжакевича – величезну мозаїчну ікону на храмовій стіні. Таку пораду дав рівнянам їхній земляк, тодішній директор Львівської картинної галереї нині покійний Борис Возницький. Тоді облдержадміністрація домовилась із Львівським спеціалізованим Інститутом реставрації і реконструкції. Були проведені дослідження, але далі поставлених риштувань не дійшло. Проводити роботи заборонило Міністерство культури – адже пам’яткоохоронне законодавство забороняє змінювати вигляд пам’яток. Виходить, якби Георгіївський храм разом з «Голгофою» не був пам’яткою національного значення – ідея була б реалізована. Матчук упевнений – такий підхід у даному випадку доруйновує святиню:

«Сказали, що потрібно зберігати. Насправді ж не можна зберегти те, що там зараз є. Адже воно від самого початку не призначено для довгого використання».

Вихід – є, немає волі

Виходом із проблемної ситуації могло б стати будівництво музею, проект якого вже був презентований на початку 2010 року. Саме туди, у закрите приміщення, можна було б перенести створений Їжакевичем оригінал «Голгофи», який складається з кільканадцяти оцинкованих пластин, а на її місці намалювати або обкласти мозаїкою копію. Однак вже у 2011-му, зважаючи на 450-річний ювілей Пересопницького Євангелія, пріоритети змінилися – за кошти держави й меценатів у Пересопниці з нуля був створений культурно-археологічний комплекс, який обійшовся в 12 мільйонів гривень.

Натомість музей на Полі Берестецької битви і досі ділить келії з ченцями й не має можливості розмістити всі експонати, а реліквії храму руйнуються. Цвіль наступає на ікону Архістратига Михаїла у верхній, Борисоглібській церкві Георгіївського храму, руйнує рештки учасників битви, котрі зберігаються у саркофагах нижньої церкви Святої Параскеви.

Про ці проблеми рівненській владі відомо. Ось тільки господарів в об’єкту нині два –держава і церква, каже заступник голови рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов. Щодо ремонту й реставрації, то обласна адміністрація досі не мала подібних пропозицій, інакше відгукнулася б, повідомив чиновник.

«Якщо виникне така ініціатива від людей, які безпосередньо опікуються об'єктом, то на сто відсотків переконаний, що ми допоможемо й вирішимо ці проблеми» – наголосив він.

Привід для того, щоб на стан пам’ятки звернули увагу і влада, і громада є. У червні 2014-го Георгіївському скиту на Козацьких могилах виповниться 100 років.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG