Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:42

Мельник втік не через новий КПК – експерти


Гості «Вашої Свободи»: Олексій Баганець, адвокат; Олександр Костенко, завідувач відділу Інституту держави і права імені Корецького.

Дмитро Шурхало: Не встигло минути кількох днів відтоді, як колишньому ректору Податкової академії Петру Мельнику вдягли електронний браслет стеження, який, згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом (КПК), може бути у людини, якій суд визначив новий запобіжний захід, згідно з новим КПК, тобто перебування під домашнім арештом (це вже значно м’якший захід, ніж перебування у СІЗО), як Петро Мельник зумів, судячи з усього, без особливих проблем позбутися цього браслету і втекти. Зараз він оголошений у розшук.

Мені буквально за добу до того, як Петру Мельнику вдягли браслет, вдалося поспілкуватися з речником міліції Київської області Миколою Жуковичем. І ось що він сказав з приводу того, чи готова міліція до такого нового заходу, як стеження за людьми, котрі перебувають під домашнім арештом і мають браслет стеження.
Пропоную послухати коментар.

Микола Жукович: У нас є все необхідне обладнання, програмне забезпечення, електронні браслети, вони перевірені. І спеціально навчені працівники міліції, які проходили відповідні навчання, знають, як використовувати, як програмним забезпеченням користуватися, при цьому інструктують саму людину, на яку вдягають браслет, яким чином користуватися цим браслетом, куди вдягати цей браслет, коли можна виходити за межі, який коридор, де він повинен бути.

Він має право, наприклад, вийти за межі будинку і пройти в магазин, щоб купити хліба. Чи, наприклад, має право виїхати у лікарню. Дивлячись, як буде сказано в ухвалі суду, куди він має право виходити.

– Виявилося, що міліція не готова до цього.

Пане Баганець, на Вашу думку, це проблема правоохоронців чи це проблема нового КПК, оцей прецедент з Петром Мельником, який один з перших став носієм браслету, відразу позбувся його і втік?

Олексій Баганець: Я думаю, що це не є секретом, що я ставлюся достатньо критично до нового КПК. І цього не приховував ще на стадії його розгляду у Верховній Раді України.

Але що стосується застосування електронного засобу контролю при використанні такого нового виду запобіжного заходу, як домашній арешт, то мене взагалі дивує пояснення в тому числі і працівників міліції ЗМІ.

Мені хотілося просто послатися на статтю 195 нового КПК, де чітко записано: такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю і таким чином просигналізувати про способи, спроби особи здійснити такі дії. Тобто, в законі чітко сказано, які технічні вимоги до цього засобу електронного контролю. Це перший момент.

А другий момент – це те, що обов’язки щодо застосовування цього засобу контролю покладаються на конкретних працівників міліції, які виконують ухвалу суду про застосування цього виду запобіжного заходу. Там чітко сказано, що вони повинні перед тим, як застосувати, одягти цей пристрій, провести роз’яснювальну роботу з підозрюваним.

– Як Ви чули, все сказали.

Олексій Баганець: Абсолютно правильно!

Що вони повинні зробити? Тут дві проблеми. Чисто технічна проблема:чи ці засоби не придатні для виконання запобіжного заходу. І друге: чи виконали ті обов’язки, на них покладені, конкретні працівники міліції, які застосовували цей засіб електронного контролю.

– Отже, проблема не в новому КПК?

Олексій Баганець: Абсолютно! Тим більше, я ж кажу, що я до нього ставлюся критично. У цій ситуації тут КПК, на мою думку, не має ніякого стосунку.

– Пане Костенко, як Ви вважаєте, чому перший млинець виявився глевким у плані пом’якшення запобіжного заходу? В принципі, такий дуже назрілий і перезрілий захід – пом’якшити. Бо перебування в СІЗО, відомо, у дуже негуманних умовах у нас відбувається. Навіть засуджені у кращих умовах, ніж ті, хто підозрюється у вчиненні злочину.

Людський фактор у будь-яких випадках виконання КПК кульгає
Олександр Костенко: Я теж, як і пан Баганець, дещо критично ставлюся до нового КПК. Я згоден з паном Баганцем, що у цьому випадку важко знайти якісь кримінально-процесуальні причини оцього конфузу. Я думаю, що все ж таки в законі достатньо виписаний цей захід. Крім того, я думаю, що домашній арешт як запобіжний захід досить прогресивний, перспективний, гуманний і цивілізований.

Я бачу питання в іншому: наскільки в нас відіграє… Колись у радянські часи було таке поняття, як людський фактор. До речі, це і до тих часів. Я вважаю, що у цьому випадку не готовий був людський фактор. Або, можна сказати, цей фактор сьогодні у будь-яких випадках виконання КПК кульгає.

Ось тут я на цьому сказав би, що ці виконавці, які виконували цей запобіжний захід, очевидно…. Я не буду зараз говорити про те, що це недоліки умисного чи іншого якогось характеру, очевидно, на це більше детально треба шукати відповідь в інформації, яку можуть надати співробітники правоохоронних органів. Я зараз буду говорити про те, що за будь-яких умов я звинуватив би у цьому випадку той людський фактор, тобто виконавців, які виконували і неналежно виконали цей запобіжний захід.

– Коментуючи ситуацію з Мельником, в МВС уже постфактум сказали, що потрібно ще 216 мільйонів на браслети. Я так розумію, що на вдосконалення.

Як Ви вважаєте, пане Баганець, тут питання фінансування зможе вирішити питання чи тут людський фактор визначальний?

Олексій Баганець: Я висловлю свою думку, яка, мабуть, не є популярною сьогодні. Все-таки самі обставини розробки і прийняття нового КПК, особливо його проходження через Верховну Раду України, були настільки поспішними, мабуть, не зовсім обачливими в тому числі і з питань того, наскільки його можна буде з першого дня введення в дію застосувати, щоб він приніс, припустімо, конкретний результат. Я навіть не буду говорити про проблему засобів електронного контролю.

Я пам’ятаю, як нас усіх тішили тим, що це настільки прогресивний КПК, один з кращих в Європі, що після того, коли ми його введемо в дію, то не тільки буде зменшена кількість людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, у тому числі в СІЗО, на період досудового розслідування, а в нас буде до 30% (!) виправдальних вироків. Оце така цифра. Навіть ці слова і цю думку вклали у вуста навіть президента України, який до кінця, мабуть, не усвідомлював, бо він не є спеціалістом.

– Чи можна говорити про те, чи виправдалися сподівання, чи не виправдалися?

Судді залякані, не виносять виправдувальних вироків
Олексій Баганець: Так от, я скажу, що за 6 місяців (за 3 місяці офіційно я опублікував на своєму сайті результати аналізу статистичних даних), подивіться, чи можна сьогодні говорити про те, що такі сподівання справдилися? Абсолютно ні! На сьогоднішній день судді залякані, вони не виносять виправдувальних вироків.

Ми знову ж таки говоримо про те, що, може, з одного боку, можна говорити про те, що цей новий КПК несе якусь прогресивну новизну абсолютно, але через втручання, як говорив мій колега, людського фактору це призводить до того, що немає результатів здійснення тих сподівань, у яких нас переконували розробники цього нового КПК. Нічого не могло кращого й бути. Бо я ще 6 і 7 місяців тому говорив про те, що, враховуючи, яким чином голосувався цей новий КПК, тобто вночі приблизно 50 депутатами замість необхідними, передбаченими Конституцією України, 226, кращого результату і не міг принести. Розумієте?

І тому сьогодні такі факти, як з Мельником, будуть повторюватися і надалі.

– Пане Костенко, яке Ваше бачення того, чому не виправдалися оці сподівання, які покладали на новий КПК? У чому Ви бачите проблему?

80% клопотань захисту не задовольняються судами
Олександр Костенко: Я маю погодитися з паном Баганцем ще раз. Дійсно, він поспішно приймався. Але я конкретизував би цей недолік КПК ось яким чином. Так, дійсно, задекларовані досить серйозні права і для захисника, для захисту. На мій погляд, і якась частина адвокатів теж зраділи: дивіться, які нові у нас з’являються інструменти і можливості! Можливо, вони так сподівалися.

Але на мій погляд, як науковця, є такий (я дещо переведу на наукову основу якоюсь мірою) принцип, що будь-які права, які проголошуються в законі, мають бути підтримані чиїмись обов’язками, без цього нічого у світі працювати не може, і права перетворяться на декларацію.

Ось я шукаю в новому КПК, які ж є обов’язки, на кого покладаються, такі, щоб, наприклад, було правильно реалізоване право на клопотання адвоката. Сьогодні будь-який суддя тисячу разів будь-яке клопотання здорового глузду захисника може не підтримати і не реалізувати. А де ж обов’язок на суді відділяти ті, які підлягають, підставні, так будемо говорити, клопотання від безпідставних?

І сьогодні…. Я не знаю. Може, пан Баганець краще знає це питання. У свій час я цікавився цим питанням. Біля 80% клопотань захисту не задовольняються судами. Як бути з цим питанням? І де в КПК є засоби? Можна будь-яку ухвалу судді чи суду оскаржити, але це не той спосіб. Ну, оскаржили – ну і що? А суддя залишається, як кажуть, «при своїх картах».

– Тобто і там людський фактор – у ситуації з Мельником, і тут людський фактор – тільки в ситуації з суддями?

Дайте скрипку Страдиварі хулігану – який результат буде? Але скрипка найкраща у світі! Дайте судді чи слідчому найкращий у світі КПК, але як він буде використаний
Олександр Костенко: Безумовно. Я тут додав би ще, що тут я притримуюся (я зараз скажу від самого початку) так званої інструментальної концепції законодавства. Закон – це лише інструмент. Ніхто не може перебільшувати роль закону як інструменту. Дайте скрипку Страдиварі хулігану – який результат буде? Але скрипка найкраща у світі! Дайте нашому сьогодні судді чи слідчому найкращий у світі КПК, але ж залежить від того, як він буде використаний.

Я дуже багато приділяю уваги, мій досвід життєвий свідчить, що треба саме так тлумачити.

– Пане Баганець, як Ви вважаєте, проблема в самому КПК чи в тих суддях, які ним користуються?

Олексій Баганець: Я не можу заперечити свого колеги висновок про те, що все-таки багато в чому залежить реалізація тих прогресивних норм, які закладені у нового КПК, від людського фактору. Абсолютно правильно!

Але мені хотілося б все-таки сказати і те, що в цьому новому КПК закладені такі деякі норми, які обмежують можливість реалізувати ті права, про які говорить мій колега. Наприклад, Ви говорите про те, що розширені можливості захисту в новому КПК.

– До речі, Ви ж адвокат-практик.

Олексій Баганець: Абсолютно вірно. Там написано, що ми маємо рівні права зі стороною державного обвинувачення на подання доказів, на їх доведення переконливості перед судом. Абсолютно гарно написано. Питань немає!

Але от мій колега говорить: яким чином я їх можу реалізувати, якщо я маю право лише на заявлення клопотання перед слідчим, прокурором і суддею про проведення тих чи інших слідчих розшукових дій чи процесуальних дій? Так, я маю таке право, але чи ці мої права забезпечить службова особа, чи орган досудового розслідування, чи слідчий-суддя, чи суд, то я не знаю.

Слідчий суддя, до речі, що чітко сказано, якщо при старому КПК я міг оскаржити будь-які дії слідчого, прокурора до вищестоящого прокурора або до суду, то на сьогоднішній день оця гарна посада, тобто слідчий суддя, то, виявляється, я не всі можу оскаржити дії слідчого і прокурора до слідчого судді.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка: Щоденні повідомлення про роботу правоохоронних органів свідчать про те, що вже пора давно перезавантажити повністю всю роботу, весь склад, всі законопроекти правоохоронних органів. І висить у повітрі така безнадія, що при цій владі нічого цього не відбудеться. Це така моя ремарка.

А питання – наступне. Учора була стрічка по телебаченню: «Петро Мельник здав свій український паспорт, закордонний – адвокат». Поясніть, будь ласка, що це за інформація?

– Мабуть, не за адресою, я так розумію, це питання, тобто коментувати адвоката пана Мельника.

Олексій Баганець: Тут можна слухача зрозуміти. В якому плані? Дійсно, закон говорить про те, що коли до конкретної особи обирається той чи інший запобіжний захід, слідчий суддя може у своїй ухвалі покласти на цю особу конкретні зобов’язання, у тому числі і здати свій паспорт, у тому числі і закордонний, щоб, наприклад, перешкодити особі уникнути слідства і суду та переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Так, такий обов’язок слідчий суддя має право в ухвалі покласти на конкретно підозрюваного чи обвинуваченого. Чи у цій ситуації на Мельника покладався такий обов’язок, то я не знаю. Я можу тільки про це судити…

– У будь-якому разі це не стало на заваді тому, що пан Мельник зробив.

Олексій Баганець: Абсолютно.

– Ви сказали, що з новим КПК у адвокатів також виникає чимало проблем. Очевидно, можуть виникати проблеми не лише у адвокатів, але й у правоохоронців.

Зокрема пропоную послухати, як заступник голови Парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутат-ударівець, генерал міліції Микола Паламарчук, як він прокоментував проблеми, які виникли з набуттям чинності нового КПК.

Микола Паламарчук: Багато є неузгодженостей. Найбільша колізія, напевне, то це те, що прокуратура розробила міжвідомчу інструкцію про оперативно-розшукову діяльність, яка сьогодні підміняє закон про оперативно-розшукову діяльність, вона в певній мірі не відповідає законодавству, тому що відомчий нормативний акт не може підміняти закон.

Раніше, якщо оперативний працівник міг здійснювати ряд процесуальних заходів, тобто, наприклад, міг скласти протокол огляду місця події, то сьогодні цього він не може зробити. Сьогодні він тільки повинен це тільки з дозволу зробити, з письмового дозволу слідчого, а також узгодити це з прокуратурою. А деякі є питання, де він ще і погоджує зі слідчим суддею. Тому сьогодні і злочини розкриваються гірше.

– Пане Костенко, як Ви прокоментуєте цю ситуацію, про яку каже депутат Паламарчук? Це знову ж таки проблема виконавців? Чи тут закладена в самому новому КПК оця колізія?

Олександр Костенко: Я розумію позицію суб’єктів правоохоронної діяльності. Тут я хотів би сказати, що колись мені доводилося брати участь у робочій групі, яка готувала альтернативний проект КПК, нам довелося вивчати досвід у Литві.

Там зроблена дуже цікава річ. Цей досвід виявився дуже цінним. Там не розділені оперативна і слідча роботи, як колись у радянські часи це було у нас. Там це має комплексний такий характер. І тому слідчі так само мають право на оперативно-розшукову діяльність. Бо ми були здивовані, наприклад, що у прокуратури Литви (цей досвід позитивним може бути для нас, тому я про нього розповідаю, пояснюю) слідчий керує оперативно-розшуковою діяльністю безпосередньо. Йому не треба звертатися, як колись у радянські часи було, до начальника міліції чи до співробітників міліції, він безпосередньо в цій же групі працює з оперативником.

Я думаю, що це не проблема, яка створює перешкоди для реалізації оперативно-розшукової діяльності. Я думаю, що це навіть може бути позитивно.

І знову ж таки, чому це може бути збій? Так і до сих пір міг бути збій, у цьому випадку, коли слідчі казали, що не дуже оперативно виконуються їхні завдання, які вони дають оперативним співробітникам у радянські часи. Ми це критикували колись. Сьогодні з’явився новий підхід – виникають іншого характеру дещо проблеми.

Я, мабуть, буду послідовним і скажу, що тут знову ж таки працюєте те, що я називаю людським фактором.

– Пане Баганець, Ви довгий час працювали у прокуратурі. У Вас, як у адвоката, Ви сказали, які виникли проблеми. А у Ваших колишніх колег з прокуратури які виникли проблеми?

Олексій Баганець: Я розділяю в якісь мірі позицію народного депутата Паламарчука. Чому? Новим КПК, як на мене, фактично нанесений дуже потужний удар по такій функції правоохоронних органів, як оперативно-розшуковій діяльності.

На сьогоднішній день новим КПК покладені повноваження здійснювати негласні слідчі розшукові дії. А коли ти почитаєш список, то це ті ж самі оперативно-розшукові дії, які передбачені законом про оперативно-розшукову діяльність, який закон сьогодні теж діє. Тобто, є сьогодні новий КПК, який покладає повноваження здійснювати негласні слідчі розшукові дії, тобто це ті ж самі оперативно-розшукові дії, на слідчого, який, до речі, коли навчався у юридичному вузі, йому навіть дисципліну «оперативно-розшукова діяльність» не читали, він не знає навіть теорії, як це робити.

Тому сьогодні говорити про те, що сьогодні слідчі на підставі нового КПК самі проводять негласні розшукові слідчі дії, то це посміятися над тими людьми, які не розуміють, як на практиці застосовуються ці норми. Тому, як правило, як і раніше, слідчі продовжують давати доручення оперативно-розшуковим підрозділам. Але закон про оперативно-розшукову діяльність до сих пір діє.

– Він входить у суперечність з КПК?

Правоохоронні органи не займаються розкриттям злочинів. Вони займаються попередженням і виявленням, а розкриттям займається слідчий, який навіть дисципліну таку у вузі не вивчав!
Олексій Баганець: Ні, в якійсь мірі він не входить. Але на сьогоднішній день вже (вдумайтеся!) правоохоронні органи, які мають оперативно-розшукові підрозділи, не займаються розкриттям злочинів. Вони займаються попередженням і виявленням, а розкриттям злочинів займається слідчий, який навіть дисципліну таку у виші не вивчав!

– Панове, ви кожен зі своєї позиції так критично оцінили новий КПК. І практика свідчить, що є підстави для цього. Але якісь позитиви з ухваленням нового КПК все ж таки є?

Олександр Костенко: Я думаю, що є. Як то кажуть, сказали «А», треба казати «Б».

По-перше, задеклароване набагато ширше коло прав усіх учасників процесу. Інша справа, я вже казав, що ці права не підтверджені чиїмись обов’язками, а права, не підтверджені контрфігурами якимись – чи державою, чи співробітниками правоохоронних органів, їхніми обов’язками, не діють, вони зависли у повітрі.

Отже, позитивно – це те, що розширене коло прав, які надаються учасникам процесу заради досягнення істини. Це перше. І я думаю, що наступним кроком мало б бути сказати «Б», щоб забезпечити реально ці права. Інших якихось механізмів я не бачу і не бачу потреби.

Якісь конкретні речі, конкретні норми, конкретні позиції, то їх завжди можна якимось чином виправити чи нейтралізувати, якщо є конкретні недоліки. А це фундаментальний недолік.

Щодо позитивних, то я вже сказав, що це розширене коло тих прав.

– Пане Баганець, Ви згадали те, як депутати ухвалювали цей КПК, тобто вночі, неконституційним складом. Як Ви думаєте, якщо все буде належно проходити, то депутати ухвалять якісно інший закон?

Рано чи пізно, але народні депутати будуть змушені повертатися до доопрацювання КПК
Олексій Баганець: Я в цьому переконаний, що рано чи пізно, але народні депутати будуть змушені повертатися до доопрацювання цього КПК.

Я ще раз повторюю, що я не заперечую наявність у ньому позитивних нововведень. Не заперечую. Навіть той же домашній арешт. Але сьогодні говорити про те, що людей під вартою в СІЗО менше тільки у зв’язку з тим, що введені нові норми позитивні КПК, то це неправда. Чому? Подивіться звіти правоохоронних органів. Зменшилася кількість зареєстрованих повідомлень про злочини.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG