Думку Ради охорони щодо пам’ятника у Грушовичах озвучив депутат Європарламенту Томаш Поремба, член правої партії «Право і справедливість». На прес-конференції в Ряшеві він повідомив, що на свій депутатський запит з приводу законності встановлення монумента у Грушовичах отримав відповідь секретаря Ради Анджея Кунерта. За словами Поремби, Кунерт поділяє його думку про необхідність ліквідації пам’ятника воякам УПА, оскільки цей монумент встановлений нелегально і прославляє винних у смерті беззахисних поляків.
Як повідомив політик, Рада охорони пам’яті про боротьбу і мучеництво має намір розпочати негайні заходи з усунення нелегального пам’ятника.
«Сподіваюся, що рішення, про які говорить пан міністр, невдовзі буде виконане. Сподіваюся також, що такого типу місць у Польщі в майбутньому більше не буде, бо це для Польщі і поляків просто образливо», – зазначив Томаш Поремба. Водночас він твердить, що не хоче ускладнювати польсько-українські стосунки. Проте, говорить Поремба, два сусідні народи повинні говорити про історію щиро й відкрито.
«Українці мусять зрозуміти, що ми не можемо толерувати місця, які прославляють організацію, яка вбивала поляків. Я говорю це без емоцій, але без щирості добрі стосунки неможливі», – сказав Томаш Поремба.
Де-факто пам’ятник нелегальний – Адам Сівек
Радіо Свобода звернулося за роз’ясненнями до Адама Сівека з Ради охорони пам’яті про боротьбу і мучеництво. Він розповів: «До нас надійшло запитання, чи цей пам’ятник у Грушовичах поставили у відповідності до чинного законодавства і чи його спорудження погоджували з нашою установою. На жаль, ніхто не погоджував з нами питання спорудження цього пам’ятника, його встановили без дозволу. Я точно не знаю, хто саме це зробив. Тож де-факто пам’ятник встановили всупереч чинному законодавству».
У чому саме полягатимуть негайні заходи з демонтажу монумента? На це запитання Сівек відповів: «Якщо йдеться про ліквідацію пам’ятника, тобто адміністративні дії, то це компетенції органів державної влади або місцевого самоврядування. У нас нема таких компетенцій, щоб демонтувати якийсь об’єкт. У випадку нелегального будівництва це може зробити, наприклад, установа, що займається наглядом за будівельними роботами. Тож це не належить до наших завдань».
Політики заробляють дивіденди перед виборами?
Радіо Свобода запитало українських активістів у Польщі, що вони думають з приводу ініціативи польського політика. Степан Бондар, український діяч із Перемишля розповів, що пам’ятник на кладовищі у селі Грушовичі встановили на початку 1990-х років. За його словами, чотириметровий монумент у вигляді арки з тризубом вшановує не тільки полеглих вояків УПА, але й інших українців, які загинули в роки комуністичних репресій. Як каже Бондар, українці з Перемишля та навколишніх сіл приходять до цього пам’ятника на свято Покрови – вклонитися пам’яті загиблих.
На думку активіста, галас, що здійнявся навколо сільського монумента – це продовження кампанії, яку польські праві розпочали у рамках відзначень 70-річчя Волинської трагедії. Бондар вважає, що цим політикам йдеться не стільки про історію, як про майбутні вибори до місцевих рад і Європарламенту, які пройдуть наступного року. Таким чином, переконаний перемишлянин, партійці збільшують своє електоральне поле на польсько-українському прикордонні.
Бондар каже, що політичні пристрасті навколо історичних питань формують у Польщі негативний образ України та українців. «Ми перелякані, що буде далі, – каже він. – Коли була підготовка до відзначення Волинської трагедії, то ми тут тремтіли, чи, власне, не почнуться тут якісь акції проти українського населення. А такі були, як відомо, на території північної Польщі».
Активіст нагадує, що в листопаді 2012 року невідомі розмалювали грушовецький пам’ятник лайливими словами. Бондар звертає увагу на те, що зловмисники погано знали польську мову, тому що в польськомовних написах були грубі граматичні помилки.
Розпочинається «війна пам’ятників»?
Об’єднання українців Польщі (ОУП) декларації політиків про необхідність демонтажу монумента в Грушовичах кваліфікує як намагання розпочати польсько-українську «війну пам’ятників».
У заяві «Ні» новій війні пам’ятників» Об’єднання висловило подив з приводу висловлювань польської сторони щодо місць української пам’яті на території Польщі. На думку ОУП ці виступи суперечать духові польсько-української міжурядової «Угоди про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій», підписаної в 1994 році. Організація вважає, що питання пам’ятників потрібно погоджувати на рівні двох держав, інакше можна спровокувати неприємні ситуації із польськими монументами на території України.
У заяві ОУП зокрема сказано: «Ми звертаємося з проханням до пана Анджея Кунерта відповісти на питання: чи справа ліквідації вшанування в Грушовичах обговорювалася з українським партнером? Якщо так, то які рішення прийняли сторони? На думку нашого Об’єднання, запальні промови євродепутата Томаша Поремби та відповідь Ради охорони пам’яті про боротьбу і мучеництво (якщо насправді оприлюднено її зміст) викличуть нову хвилю польсько-української суперечки навколо вшанувань, нову «війну пам’ятників».
ОУП звернулося до зовнішньополітичних відомств Польщі та України із закликом вирішити питання пам’ятника у Грушовичах так, щоб воно не стало джерелом нового конфлікту. Інакше, сказано в заяві організації, можна сподіватися руйнування позитивного доробку польсько-українських відносин, що випрацьовувався упродовж останньої чверті століття.
Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі наголошує, що недалекоглядні польські політики та державні службовці своїми заявами можуть спричинити небезпечну ситуацію. Громадський діяч запитує: «Кому це вигідно?»
«Розпалювання цих емоцій напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства», напередодні подій, які можуть впливати на долю не лише України, але й стабільності в Центрально-Східній Європі, показує незрілість частини польської політичної еліти, яка вважає, що в політиці можна керуватися популізмом».
Тим часом, як повідомила Gazeta Wyborcza, у самих Грушовичах не збираються демонтувати монумент на сільському цвинтарі. Місцева громада, яка складається здебільшого із поляків та кількох українських родин, свого часу на сільських зборах підписала звернення до політиків, щоб ті залишили пам’ятник у спокої. Влада села чекає на розвиток подій.
