Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:45

Російський олігарх подає позов проти Чорногорії, щоб завадити її вступу в ЄС?


Олег Дерипаска

Олег Дерипаска

Російський олігарх Олег Дерипаска подає позов проти Чорногорії на суму в мільярд доларів. Вісім років тому, коли одну третину акцій найбільшої компанії в республіці – Подгорицького алюмінієвого комбінату (KAP) – за 48 мільйонів євро продали близькому до Кремля мультимільярдеру, чорногорські урядовці стверджували, що приватизація сприятиме довгостроковій стабілізації національної економіки. Адже, від діяльності Комбінату прямо або опосередковано залежить доля 10 відсотків населення країни.

У перебігу переговорів до Подґориці прибували з Росії й такі політичні зірки, як Борис Ґризлов та Сергій Шойґу. Вони нібито гарантували, що інвестиція має «благословення» російської верхівки. Та невдовзі виявилося, що співвласником алюмінєвого комбінату став не «Росал», як спершу повідомляли, а певна офшорна компанія. Відтак ним керувала Центральноєвропейська алюмінієва компанія цього ж Олега Дерипаски, а наразі співвласником є його «Ен плюс» група.

Свого часу і чорногорці, й росіяни говорили про братерство й дружбу. Тепер партнери розмовляють лише сухими юридичними фразами. Іншими словами, обвинувачують один одного.

Представник російської компанії Юрій Моісеєв заявив: «Влада Чорногорії не дає нам можливості реалізувати наші плани розвитку компанії, й ми, певна річ, звертаємося до арбітражних судів. Ми задіяли кілька юридичних фірм. Ми порушили справу (в Подгориці) щодо 93 мільйонів євро, відтак звернемося (до арбітражу) в Франкфурті у зв’язку з фальсифікацією в час приватизації комбінату, як і через невиконання угоди. Загалом сума наших збитків становить мільярд євро».

Банкрутство найбільшої компанії призведе до колапсу країни?

Серйозні проблеми виникли ще на початку економічної кризи, 2008 року. Попит на алюміній став скорочуватися, разом з ним і ціна. Натомість, ціна на електричний струм постійно зростає. Комбінат упродовж місяців був підключений на європейську інтерконекцію, посилаючись на гарантії чорногорського уряду. Та уряд стверджує, що таких гарантій не давав. Борг становить 60 мільйонів євро. До цього слід додати й кредит на суму 200 мільйонів євро, які російські власники взяли від закордонних банків. Борги комбінату разом становлять майже 400 мільйонів євро.

Поряд із цим, влада повинна рятувати 1800 працівників комбінату та забезпечити кошти для санації басейнів із отруйливими відходами, що залишилися після тимчасового зупинення виробництва. А тут ще й позов Дерипаски.

Уряд Чорногорії поширив повідомлення, в якому спростовує обвинувачення, але не подає жодних даних щодо сум, про які говорять росіяни й ЗМІ. А опозиція попереджає, що банкрутство комбінату призведе до колапсу країни.

Опозиціонери заявляють, що між власниками комбінату є й деякі чорногорські політичні діячі й бізнесмени, близькі до правлячих кіл Росії, і, ймовірно, місцевого прем’єр-міністра Міла Дюкановича.

Це можна охарактеризувати лише як корупцію та організовану злочинність
Член опозиційного Демократичного фронту Небойша Медоєвич зазначає: «Упевнений, що росіяни мають, чим шантажувати Дюкановича. Йдеться про деякі речі, які супроводжували всю трансакцію. З професійної точки зору, було чимало помилок яких допустився чорногорський уряд, Дюканович та (колишній прем’єр) Лукшич, а це можна охарактеризувати лише як корупцію та організовану злочинність. Позиція Чорногорії завжди була гіршою, ніж позиція інвесторів, як в угоді про приватизацію, так і пізніше – в угоді про відкладення боргу».

Оглядачі зазначають, що Чорногорія є кандидатом на вступ до Євросоюзу, та що скандал із алюмінієвим комбінатом сповільнить процес євроінтеграції. Є й такі, хто припускає, що цей скандал був викликаний не лише економічними, але й політичними інтересами російських партнерів, котрі не хочуть, щоб Чорногорія увійшла до Європи й стала запроваджувати європейські закони.

Матеріал підготували Михайло Рамач, Есад Крцич й Роберт Коалсон
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG