Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 03:16
Київ – Після майже двадцяти двох років незалежності в Україні за Радянським Союзом шкодують більше, ніж у Росії. Такий висновок експерти зробили після дослідження, проведеного навесні фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова. За інформацією соціологів, українці все менше довіряють державним інституціям, але, наприклад, до громадських організацій довіра росте.

Майже 40,5% опитаних фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова хотіли б повернути умови життя, які були в Радянському Союзі до початку перебудови, із них 14,5% – молоді люди до 30 років. Для порівняння: в Росії, відповідно до досліджень «Левада-Центру», цей показник становить 36 %. За словами соціолога Ірини Бекешкіної, багато в чому це залежить від місця та умов проживання: більшість із тих, хто шкодує за СРСР, визнають, що їм не вистачає грошей на їжу.

«Практично жодній із державних інституцій люди не довіряють. Натомість зростає довіра до недержавних інституцій, медіа, громадських організацій, подекуди – у деяких регіонах – до місцевої влади», – зауважує соціолог.

Недовіру до влади і ностальгію за Союзом деякі експерти пов’язують із економічними негараздами. Однак президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер зазначає: що слабша економіка, то більш важливими у цьому ключі є неекономічні фактори. Україна ж, за його словами, має гірші показники, ніж найближчі сусіди.

«Більшість країн, що нас оточують, за винятком Молдови, у якій була громадянська війна, давно перевищили рівень валового внутрішнього продукту, який був на момент розпаду Союзу. Ми ж приблизно виробляємо дві третини», – зазначає економіст.

Тим не менш, прогноз Олександра Пасхавера позитивний. На його думку, розходження у поглядах, яке демонструє в опитуванні молодше і старше покоління, свідчить про те, що ситуація буде змінюватись, хоча і не найближчим часом.

Лациба: досягнення громадянського суспільства – заслуга активістів

Довіра до «третього сектора», як називають громадські організації, сприяє тому, що українці загалом готові вступати в ці організації, щоб захищати свої інтереси та інтереси близьких, говорить Максим Лациба, керівник програми розвитку Українського незалежного центру політичних досліджень.

На сьогодні, за його словами, створене «законодавчо сприятливе середовище для активізму», зокрема, йдеться про закони щодо громадських об’єднань і благодійних фондів. Однак це заслуга не стільки влади, скільки самого суспільства, яке активно відстоювало свої інтереси. Тим не менш, він вказує на назрівання конфлікту між владою, що закручує гайки, та громадянським суспільством і прогнозує в подальшому його ескалацію. Особливо це можливо, на думку Лациби, напередодні виборів.

«Скоріш за все, держава піде на жорсткіший тиск на громадських активістів із застосуванням кримінальних інструментів. І звичайно, це буде протидію породжувати», – прогнозує він.

Окрім того, Лациба прогнозує зростання кількості так званих «квазі-громадських об’єднань», які під виглядом суспільної активності просуватимуть чиїсь конкретні інтереси.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG