Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:47
Чеська преса повідомляє, що з вересня у Чехії (як і в Україні) запроваджується обов’язкове викладання другої іноземної мови. Також у ЗМІ пишуть, що японські урядовці шукають допомоги в Україні, бо місцеві фірми не дають собі ради з ліквідацією наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1». Американський діловий щоденник розповідає, що понад півсотні багатих українців отримали право на проживання в Латвії в обмін на свої інвестиції.

У чеських школах нині панує англійська, але тепер її будуть наздоганяти інші іноземні мови. Згідно з рішенням Міністерства освіти, другу іноземну мову школи повинні включити до програми принаймні з восьмого класу, виділивши на її вивчення шість годин на тиждень. Рішення про вивчення другої іноземної мови є обов’язковим. Тому деякі вчителі побоюються, що цим було обмежено право вибору дитини, яка раніше могла вибрати між другою мовою та технічними дисциплінами. Про це повідомляє Чеське Радіо в своєму ефірі та на сторінках свого сайту.

Міністерство освіти також рекомендує низку заходів, здебільшого ігор та конкурсів, пов’язаних із 1150-річчям приходу в Моравію слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.

Чеське Радіо також повідомило, що Японія шукає міжнародної допомоги для подолання наслідків аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1». Передусім японці шукають допомоги від західних спеціалістів після того, як минулого тижня компанія, що проводить ліквідацію наслідків аварії, визнала, що відбувся витік 300 тисяч тонн радіоактивно зараженої води.

Міністр закордонних справ Японії Фуміо Кісіда заявив, що сподівається, що знання і досвід українських робітників будуть корисними для тих, хто нині працює над ліквідацією аварії на «Фукусімі». За опитуванням японської газети, понад 90% людей вважають, що компанія, яка зараз проводить ліквідацію наслідків аварії, не вправляється, і уряд має активніше шукати допомоги у світі.

Європейське видання американського ділового часопису Wall Street Journal повідомляє про те, що латвійські законодавці замислилися над тим, чи не пора зупинити програму надання права на проживання інвесторам з країн поза Європейським союзом. Коли двомільйонна балтійська країна потрапила в економічну скруту в 2008–2009 роках, в Ризі вирішили залучити інвестиції, пропонуючи в обмін п’ятирічний дозвіл на проживання. Інвестори мали вкласти від 50 000 або 100 000 латів (95 000–191 000 доларів) за нерухомість, залежно від місця, або купити акції латвійських компаній на суму не менше як 25 000 латів.

З 2010 року пропозиція привабила понад 1 мільярд доларів інвестицій від переважно російських інвесторів. Їх було понад 5 тисяч, в 10 разів менше було заможних українців, які отримали право на проживання в Латвії, та приблизно порівну, приблизно по 350 дозволів на проживання, отримали громадяни Казахстану, Китаю та Узбекистану.

Далеко не всі в Латвії тішаться з такого способу залучення інвестицій. Економісти говорять про викривлення на ринку нерухомості, а політики, занепокоєні російською загрозою, вважають, що Латвія сама створює умови для «нової колонізації».

Латвія – не єдина європейська країна, яка хоче поправити свої фінансові справи за рахунок товстосумів з-поза ЄС. Іспанія за право проживання в країні бере щонайменше 500 000 євро, Греція (так само, як і Угорщина) – вполовину дешевше. Португалія зупинилася на компромісному варіанті – 400 000 євро. А після того, як минулого року охочих інвестувати півмільйона євро в економіку Ірландії виявилося цілих дев’ять осіб, Дублін зробив знижку на 50 тисяч.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG