Доступність посилання

ТОП новини

100 років «Мертвій петлі»


Київ – 100 років тому розпочалася ера вищого пілотажу: у Києві льотчик Петро Нестеров виконав знамениту «мертву петлю», також відому як «петля Нестерова». Пілоти відзначають, що це відкриття і сьогодні є важливим для безпеки пілотів. Утім, вони зауважують, що такі фігури можуть виконувати не всі.

27 серпня 1913 року. На київському Сирецькому військовому летовищі молодий штабс-капітан Петро Нестеров прямує до нового літака «Ньюпор», щоб здійснити свою мрію. Про неї відомо давно і усім, утім, наразі ніхто не підозрює, що задум молодого пілота от-от стане реальністю: про свої наміри він нікого не попередив.
Схема мертвої петлі, замальована після історичного польоту самим Нестеровим
Схема мертвої петлі, замальована після історичного польоту самим Нестеровим

18 година 10 хвилин. Нестеров піднімається в небо. Висота – 1000 метрів. Він зупиняє мотор і йде в піке донизу. На відстані 600–800 метрів від землі льотчик вмикає апарат, вирівнює його, ставить носом догори, повертає на спину і, вивівши у вертикальне положення носом донизу, знову вмикає мотор. Таким чином Нестеров здійснює «мертву петлю», замикаючи криву у вертикальній площині, і розпочинає еру вищого пілотажу.

«Коли я востаннє подивився на анероїд (прилад для вимірювання висоти у вигляді годинника), мені спало на думку, що у разі неправильного повороту він повинен буде випасти із кишені куртки, коли я буду летіти догори ногами. Але я вирішив «ризикнути» ним для більшої впевненості. От, власне кажучи, все, чим я ризикнув – 13 крб. 50 коп. казенного майна», – пізніше напише він у статті «Як я здійснив мертву петлю», опублікованій у «Санкт-Петербурзькій газеті» уже на початку вересня 1913 року. Свої враження від 10-секундного польоту льотчик порівняє з лежанням у поїзді, коли тіло відчуває поворот вагона.

В цілому ж Нестеров пояснюватиме, що на такий крок пішов, щоб, зокрема, довести неправильність «інстинктивного» управління літаками. Саме воно, на його думку, ставало тоді причиною загибелі багатьох товаришів та колег по авіації.
Льотчик Петро Нестеров
Льотчик Петро Нестеров

Завдяки Нестерову пілоти побачили у повітрі опору – льотчик

Політ молодого штабс-капітана високо оцінили у Науково-технічному комітеті Київського товариства, адже питання керування аеропланом у вертикальних положеннях носом догори тоді лишалось відкритим і більшість навіть сумнівалась у можливості його вирішення. Відтак, опиняючись у подібних умовах, чимало льотчиків втрачали самоконтроль і були приречені на загибель.

«Мертва петля Нестерова довела, що із більшості небезпечних положень аероплана у повітрі за достатньої холоднокровності та вміння можна вийти благополучно… цей досвід має величезне практичне значення та є цінним вкладом у науку», – мовилося у відгуці комітету.

Сьогодні ж льотчик-спортсмен 1-го класу, кандидат у майстри спорту з вищого пілотажу Іван Білас наголошує, що завдяки Нестерову і його петлі пілоти нарешті зрозуміли, що у повітрі є опора для літака.

«Він довів, що це є можливим і це забезпечує мобільне пілотування літака і пілот завжди залишається живим: літак ніколи не впаде, тому що він тримається у повітрі за допомогою підйомної сили», – каже пілот.

«Мертва петля» не для всіх

При цьому Білас зауважує, що «мертву петлю», як і інші фігури вищого пілотажу, можуть виконувати лише пілоти спортивної авіації, яким це дозволено. Між тим льотчик каже, що сьогодні є чимало «нестерових», готових до нових відкриттів у сфері авіації. А тому вони постійно експериментують.

«Необхідно увесь час знати, під яким кутом треба заводити літак для виконання тієї чи іншої фігури, при якій швидкості найбільш ефективно та безпечно ця фігура буде виконана», – пояснює він.

Що ж до Петра Нестерова, то його прославила не лише мертва петля, але і «прямий таран» (щоправда, посмертно). Цю новацію льотчик застосував у бою під час Першої світової війни, внаслідок чого і загинув.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG