Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:50
Чергова хвиля відкритого тиску й погроз на адресу Києва з боку Москви у євроустановах сприймається роздратовано. Щоправда, в міру своїх компетенцій, скажімо, Єврокомісія реагує стриманіше, ніж, наприклад, традиційно відвертий та критично налаштований Європейський парламент. Тому звідти й лунають заклики до Києва не опускати руки і сміливо використовувати своє суверенне право обирати ту стратегію й форми співробітництва, які українцям вигідніші. Європейські політики й дипломати водночас добре усвідомлюють, що після підписання угоди з Україною реакції Кремля можуть значно почастішати й мати набагато жорсткішу форму. Єврокомісія, зі свого боку, докладає зусиль для налагодження діалогу між політичними силами в самій Україні. Тому позавчора комісар із розширення та політики сусідства Штефан Фюле провів консультації з представником влади, секретарем Ради нацбезпеки та оборони Андрієм Клюєвим. Сьогодні у Фюле відбулася зустріч із лідерами української опозиції Яценюком, Кличком і Тягнибоком. Тут є усвідомлення того, що зміцнена внутрішньополітична ситуація допоможе Україні протистояти тиску ззовні.

Чи є у ЄС механізми впливу?

Донині це тільки тверда позиція щодо неприйнятності поведінки російського керівництва відносно України. А також висловлювання переконань, що угода про асоціативне партнерство та вільну торгівлю не перешкоджатиме зближенню України із Росією та іншими державами Євразійського простору. Водночас Брюссель зауважує, що митна війна на російсько-українських кордонах належить до компетенції Світової організації торгівлі, яка й має відреагувати. Щодо власне європейських важелів впливу, то експерти переконують, що вони існують. Візьміть хоча б для прикладу антимонопольне розслідування, розпочате Єврокомісією щодо порушень діяльності російського «Газпрому» на території ЄС. Водночас, зростає усвідомлення того, що дії росіян спрямовані на дискредитацію всіх зусиль для успіху ініціативи «Східного партнерства», а отже, й зовнішньополітичної стратегії ЄС на своїх східних кордонах. Поряд із цим, є і європейські столиці, які віддають перевагу мовчазному спостереженню за розвитком подій. Причини різні: або небажання дратувати друга Путіна, або зайнятість дипломатії іншими нагальними справами, скажімо, конфліктами у країнах північної Африки та Близького Сходу. Або ж пояснення – у скептичному сприйнятті ідеї української євроінтеграції, через що Києву постійно нагадують про справу Тимошенко.

Чи можливе підписання угоди без звільнення Тимошенко?

На дипломатичному рівні Україні відкрито заявляють, що критерії підписання угоди, серед яких є й вимога вирішення проблеми вибіркового правосуддя, ніхто не скасовував. Хоча переконання у тому, що з вересня так званий «європакет» буде швидко ухвалений у Верховній Раді, серед європейців зростає.

Водночас, на думку деяких місцевих аналітиків, цинізм чергових реакцій Кремля на євроінтеграційні сподівання України дещо пом’якшив вимоги та умови для підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною у Вільнюсі наприкінці листопада.

Віталій Єреміца – кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG