З першого вересня громадяни України не зможуть розраховуватися готівкою за товари або іншу покупку вартістю 150 тисяч гривень протягом одного дня. Це передбачено у постанові Нацбанку «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». За словами заступника голови НБУ Віри Ричаківської, постанова сприятиме розвиткові безготівкового ринку і справить позитивний економічний ефект. Водночас експерти зауважують, що таким кроком влада намагається посилити контроль за доходами і витратами пересічних громадян. А самі можновладці з їхніми нечесно нажитими доходами і так тримають гроші в «тіні».
Починаючи з першого вересня цього року, придбання коштовних речей, нерухомості, автомобілів тощо на суму понад 150 тисяч гривень можна буде тільки здійснювати у безготівковій формі. Темпи розвитку безготівкових розрахунків в Україні, за словами заступника голови Нацбанку Віри Ричаківської, за три останні роки зросли уп’ятеро. Якщо торік цей показник становив 92 мільярди гривень, то за перше півріччя цього року він уже склав 72 мільярди гривень.
Окрім того, на переконання Віри Ричаківської, величезні обсяги готівки поза банками – це чинник, який потребує регулювання, і ця готівка також повинна працювати на економіку держави.
«Постанова матиме позитивний вплив на економіку. Це певний ресурс для банківської системи, для кредитування. Короткостроковий ресурс, це може бути до 6 мільярдів гривень. Якщо брати в довгій перспективі, ми так вбачаємо, це приблизно на 14 мільярдів гривень обсяги кредитування можуть збільшитися. Зменшення доларизації економіки, це приблизно 0,5 відсоткового пункта. Це також сприятиме ростові ВВП. Це десь приблизно 0,2%. Тобто певний економічний ефект від здійснення таких операцій очевидний», – переконує Віра Ричаківська.
Нерухомість частинами – по 149 тисяч гривень, кількома платежами?
Водночас, на думку радника правління одного з комерційних банків України Ярослава Солтиса, постанова правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» не дасть очікуваного ефекту. На його погляд, це викликано намаганням влади посилити контроль за доходами і витратами пересічних громадян. І крок до цього можновладці вбачають у
зменшенні готівкових розрахунків. Мовляв, коли людина купує щось за безготівковим розрахунком, то її можна проконтролювати. Втім, на думку Ярослава Солтиса, пересічні громадяни шукатимуть обхідні шляхи.
Вони купуватимуть дорогу нерухомість частинами – по 149 тисяч гривень, кількома платежами. На переконання Ярослава Солтиса, запроваджувати постанову варто із вищого керівництва держави.
«Сьогодні найбільшими порушниками за масштабами є багато державних людей, які накопичили величезні статки за рахунок некоректно зароблених грошей, м’яко кажучи. І тому ці керівники вже хочуть інших контролювати, не контролюючи себе. В принципі це правильна постанова – у державі, де немає порушень. Але у нас усі постанови по суті не виконуються повністю окремими людьми», – констатує експерт.
Якою ж є частка цих «окремих людей», можна буде побачити вже через деякий час, каже він. А поки що, за різними оцінками фахівців, рівень тіньової економіки в Україні складає від 40 до 75 відсотків.
Починаючи з першого вересня цього року, придбання коштовних речей, нерухомості, автомобілів тощо на суму понад 150 тисяч гривень можна буде тільки здійснювати у безготівковій формі. Темпи розвитку безготівкових розрахунків в Україні, за словами заступника голови Нацбанку Віри Ричаківської, за три останні роки зросли уп’ятеро. Якщо торік цей показник становив 92 мільярди гривень, то за перше півріччя цього року він уже склав 72 мільярди гривень.
Окрім того, на переконання Віри Ричаківської, величезні обсяги готівки поза банками – це чинник, який потребує регулювання, і ця готівка також повинна працювати на економіку держави.
«Постанова матиме позитивний вплив на економіку. Це певний ресурс для банківської системи, для кредитування. Короткостроковий ресурс, це може бути до 6 мільярдів гривень. Якщо брати в довгій перспективі, ми так вбачаємо, це приблизно на 14 мільярдів гривень обсяги кредитування можуть збільшитися. Зменшення доларизації економіки, це приблизно 0,5 відсоткового пункта. Це також сприятиме ростові ВВП. Це десь приблизно 0,2%. Тобто певний економічний ефект від здійснення таких операцій очевидний», – переконує Віра Ричаківська.
Нерухомість частинами – по 149 тисяч гривень, кількома платежами?
Водночас, на думку радника правління одного з комерційних банків України Ярослава Солтиса, постанова правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» не дасть очікуваного ефекту. На його погляд, це викликано намаганням влади посилити контроль за доходами і витратами пересічних громадян. І крок до цього можновладці вбачають у
зменшенні готівкових розрахунків. Мовляв, коли людина купує щось за безготівковим розрахунком, то її можна проконтролювати. Втім, на думку Ярослава Солтиса, пересічні громадяни шукатимуть обхідні шляхи.
Вони купуватимуть дорогу нерухомість частинами – по 149 тисяч гривень, кількома платежами. На переконання Ярослава Солтиса, запроваджувати постанову варто із вищого керівництва держави.
«Сьогодні найбільшими порушниками за масштабами є багато державних людей, які накопичили величезні статки за рахунок некоректно зароблених грошей, м’яко кажучи. І тому ці керівники вже хочуть інших контролювати, не контролюючи себе. В принципі це правильна постанова – у державі, де немає порушень. Але у нас усі постанови по суті не виконуються повністю окремими людьми», – констатує експерт.
Якою ж є частка цих «окремих людей», можна буде побачити вже через деякий час, каже він. А поки що, за різними оцінками фахівців, рівень тіньової економіки в Україні складає від 40 до 75 відсотків.
