Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:05

Знання іноземних мов може змінювати світогляд українців


Жанна Безп’ятчук

Київ З нового навчального року в українських школах запроваджують вивчення другої іноземної мови. Другою іноземною мовою вивчення у п’ятому класі 52% учнів обрали німецьку, а трохи більше ніж 23% – російську, повідомив міністр освіти і науки України Дмитро Табачник. Але в багатьох сільських школах бракує вчителів, які б могли фахово викладати німецьку чи французьку. Відповідно, діти можуть залишитися без вибору: що б вони не вибрали, викладатимуть їм все одно російську. Знання європейських іноземних мов стає необхідністю для українців, які хочуть спілкуватися, читати, отримувати знання без посередників. Проте, на практиці навіть першою іноземною мовою володіють одиниці, головне, чого їм бракує – спілкування цією мовою.

Софіан Дістант – волонтер, який працює з українськими дітьми з неблагополучних родин, приїхав до Сум із Парижа. Вперше вийшовши на вулиці міста, хлопець не знав жодного слова українською чи російською. І тоді йому було непереливки.

«Коли доводилося спілкуватися з кимось із місцевих жителів, то мені було доволі важко з ними порозумітися, тому що більшість із них не володіє англійською. У крамницях мені щоразу було складно пояснити, чого потребую. Але водночас я бачу, що є люди, які можуть розмовляти англійською, навіть діти у школі. Я викладаю тут деякі курси, дехто з моїх учнів може спілкуватися англійською справді добре», – ділиться враженнями Софіан.

У Європі володіти кількома іноземними мовами – це норма

За даними Міносвіти, 91% українських школярів вивчають англійську як першу іноземну. Але, водночас, за результатами дослідження Центру Разумкова, лише 4% українців вільно володіють цією мовою.

Випускник двох європейських вишів – університету у французькому Бордо та Коледжу Європи у польському Натоліні – Володимир Кузка володіє чотирма іноземними мовами. Саме стільки мов має знати молода людина, яка закінчує Коледж Європи і яка хоче працювати в європейських інституціях, по-суті, бути європейським чиновником.

«Дуже часто в європейських університетах є багато можливостей для вивчення інших іноземних мов. У Натоліні можна було записатися на вивчення інших мов, кому треба було покращити англійську, кому французьку, хто хотів польську вчив, хто російську, іспанську навіть учили. Так само я вчив німецьку мову, навчаючись у Франції», – розповідає Володимир Кузка.

Він переконаний, що знання іноземних мов не просто дають змогу знайти роботу в іноземній компанії чи подорожувати за кордон без проблем. Вони змінюють світогляд людини.

За опитуваннями, приблизно однакова кількість українців хочуть вивчати англійську й російську як другу іноземну мову. Соціолог Євген Головаха вважає, що на англійську орієнтуються ті, хто відкритіші до світу.

Англійська – це мова світового спілкування
«Головне, що це віддзеркалює орієнтацію українців. І зрозуміло, чому англійська. Це мова світового спілкування. Тобто, це свідчить про орієнтацію на відкритість до світу. А щодо російської, то вона й так у нас була визначена як мова міжнародного спілкування», – пояснює експерт.

Англійська потрібна політикам, щоб на рівних спілкуватись з партнерами

Говорячи про те, чому Україна почала відставати у темпах європейської інтеграції від своїх сусідів, Грузії та Молдови, експерти звернули увагу на те, що в урядах цих країн за останні 8 років уже перебувало чимало людей із західною освітою, і, відповідно, знанням мов. За підрахунками київського Інституту світової політики, у грузинському та молдовському урядах зразка 2012 року в США та країнах ЄС вчились, відповідно, 8 і 10 міністрів, а ось в українському – жоден.

Заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий переконаний, що попит на іноземні мови, а з ними й західна освіта задає зовнішньополітичний курс країни.

Дедалі більше українських політиків вивчають іноземні мови
«У наші часи є запит на знання мови. І ми бачимо, як дедалі більше українських політиків вивчають іноземні мови, аби спілкуватися зі своїми партнерами в країнах Європейського союзу, США. Президент Саакашвілі активізував курс на інтеграцію до ЄС та НАТО. Для цього, звичайно, потрібно було б, щоб урядовці володіли іноземними мовами, щоб могли спілкуватися на рівних із політиками, з урядовцями інших країн, які є членами НАТО чи ЄС. Чим глибше рухатиметься Україна в напрямку європейської інтеграції, чим укоріненішою буде ставати європеїзація на українському ґрунті, тим більше буде попит на іноземні мови, тим більше людей будуть володіти ними», – пояснює експерт.

Мову вчать, але в підсумку нею не оволодівають

Чи заговорять англійською перехожі на вулицях великих і малих міст України, якщо не будуть вирішені пекучі проблеми якості освіти?

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева розповідає, що третина випускників не змогла сформулювати висловлювання англійською мовою.

«Якщо говорити про результати ЗНО цього року, 2013-го, то таких у нас 35%, тобто більше ніж третина учасників тестування отримали за бланк «Б» нуль. Там не було що оцінювати, тобто не було власного висловлювання. Це свідчить про те, що вчитель на уроці повинен приділяти комунікативній складовій більшу увагу», – зазначає Ірина Зайцева.

Директор школи ділової англійської Yappi Руслан Нінік розповідає, що найчастіше навчатися до його школи приходять дошкільнята, старшокласники та молоді люди після закінчення університету, які отримали свою першу чи другу роботу й потребують знання мови. При цьому ані 10 років студіювання іноземної в школі, ані обов’язковий курс у вишах чомусь не допомагають українцям заговорити англійською або французькою з їхніми живими носіями.

«Школа, мотивація, настанови батьків, низькі заробітні плати, методичні підходи, система ЗНО, яка налаштовує дітей швидше не на знання мови, а на якісь такі тестові речі, а також відсутність альтернативних способів вивчення англійської мови, комунікативних напрацювань», – перераховує причини такої «німоти» Руслан Нінік.

Живе спілкування – секрет успіху

Експерти наголошують, що радянське минуле неабияк вплинуло на ставлення до вивчення іноземних мов. Радянська система за своєю суттю була закритою, а іноземні мови вивчалися лише «для галочки», без надії, що вони справді стануть у нагоді.

Євген Головаха переконаний, що українцям треба вчитися спілкуватися з іноземцями без перекладачів. «Це вада, яка, до речі, залишається ще з радянських часів, коли люди нікуди не їздили. А якщо їздили, то їм непотрібна була мова, бо вони їздили з перекладачами», – зазначає він.

Випускник Коледжу Європи Володимир Кузка говорить, що для оволодіння мовою потрібне спілкування, а самих лише шкільних уроків недостатньо.

«Я викладав рік у школі французьку мову, я працював вчителем рік у спеціалізованій школі, яких дві чи три в Києві. Я був здивований, що навіть у такій школі, навіть у дев’ятому класі діти не спроможні говорити, хоч знають граматику», – розповідає молодий чоловік.

Сам він французьку вивчив не завдяки школі чи університету, а участі в студентських обмінах у Франції. Читання преси, літератури, перегляд фільмів мовою, яку вивчаєш, плюс перебування у мовному середовищі – ось секрет успіху.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG