Доступність посилання

ТОП новини

Чеська наука сьогодні: традиція, мораль і підтримка ЄС


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)
Прага – У Чехії вчені, наука в цілому зведені суспільством, можна сказати, на особливий постамент. Вже традиційно академічний титул, наприклад, професора, для загалу означає людину з високим інтелектуальним і моральним рівнем, а академічна наукова установа для багатьох є життєвою мрією, оскільки відкриває великі можливості творчого зростання. Мабуть, у цьому розгадка успіху: чому відносно невелика країна в центрі Європи пишається досягненнями своїх учених і, головне, – відкриває реальну перспективу перед молодими поколінням науковців.

Коли понад 20 років тому Чехія скинула комуністичне ярмо, найголовнішим завданням було повернути суспільству традиції сумлінної, чесної й творчої праці, зокрема в науці. Наукова традиція в Чехії – це понад 220 років роботи національної Академії наук. Нині, на думку керівника відділу громадської роботи Академії наук Чехії Яна Мартінека, чеській науці всупереч труднощам все ж вдалось наздогнати втрачені літа, хоч це було дуже складно після радянського застою.

«Академія наук як інституція – це 54 науково-дослідні інститути. Вони поділяються на три групи. Це інститути так званої «неживої природи» – математика, фізика і так далі, потім це «жива природа» – біологія, біомедичні науки, хімія, і врешті, третя ділянка – це гуманітарні та суспільні науки. Сказати, де працює більше вчених, не беруся, але оцінка роботи відбувається у всіх трьох ділянках», – пояснює речник академії.

У Статуті чеської Академії наук записано, що головне її завдання – розвивати науку, ширити знання в міжнародному контексті, при цьому передусім «задовольняти потреби чеського суспільства і національної культури».

Вчені у політиці й громадському житті

Саме з огляду на власні потреби чехи дбайливо ростили своїх Нобелівських лауреатів, зокрема, хіміка Ярослава Гейровського чи винахідника очних лінз Отто Віхтерле. Та, звичайно, справа не в статистиці, хоча для країни з 10-мільйонним населенням низка відомих у світі вчених само по собі є успіхом. Річ у ставленні чехів до науки, в потребі мати в суспільстві інституцію, яка встановлює і утримує високий стандарт оцінок, і не тільки наукових досягнень, але насамперед моральних.

«І надалі існує інтерес до того, що говорять науковці. В цьому чеське суспільство має величезну традицію, тому що перший лідер чеського національного відродження Франтішек Палацький був учений – історик. І творець Масариківської республіки Томаш Ґаррік Масарик був ученим, передусім ученим, лише потім зайнявся політикою. Так само і серед чеських дисидентів була низка відомих учених, наприклад, філософ Ян Паточка. І нині триває інтерес суспільства до того, щоб учені висловлювали свою думку, тобто вчені повинні мати моральний авторитет», – говорить професор Карлового університету в Празі, відомий історик церкви і славіст Мартін Путна.

«Освіта без моралі – ніщо» – Вацлав Гавел

Саме моральна сторона науки, моральна бездоганність ученого є під мікроскопом чеського суспільства. І шанований чехами Вацлав Гавел свого часу зауважив, що «освіта без моралі чи порядності є ніщо». Через те, мабуть, чехи надзвичайно прискіпливі до того, чи по-справжньому науковою є наука, чи немає в ній скорумпованих чи підкуплених людей.

Наприклад, випадок, що стався минулого року на правничому факультеті Західночеського університету в місті Плзень, збурив усю країну. Там у спробі плагіату був звинувачений один із кандидатів на звання доктора правничих наук. Рішення державної Акредитаційної комісії – найвищого наукового органу при Міністерстві освіти Чехії – не забарилось: правничий факультет на два роки позбавили права захисту докторських праць.

В цьому також криється відповідь на запитання, як у світі набагато економічно потужніших, ніж Чехія, країн чеській науці вдається вистояти, залишатись конкурентоздатною. Професор Мартін Путна вважає, що це відчувають і молоді вчені, які після навчання в західних вишах все ж в основному повертаються додому.

Знаю особисто чехів із Гарварду чи Кембріджу. Багато молодих людей повертаються із прагненням щось зробити для своєї країни
Мартін Путна
«Так само маємо низку людей – молодих і талановитих, які мають можливість навчатись і працювати за кордоном, знаю особисто чехів із Гарварду чи Кембріджу. Деякі з них після навчання вагаються, чи повертатись, чи варто тут далі працювати. Але я б не сказав, що це масове явище. Багато молодих людей повертаються із прагненням щось зробити для своєї країни», – зазначає професор.

Як оцінювати наукові досягнення?

Звичайно, є й проблеми. Чеські вчені скаржаться в основному на дві головні – це потреба змін в оцінюванні роботи в науці й збільшення її фінансування. Зокрема, від застарілої системи оцінювання науково-дослідної роботи особливо програють вчені вишів, вважає професор Мартін Путна.

«Звичайно, не йдеться тільки про гроші. Це тільки зовнішній бік проблеми. Гадаю, те, що справді турбує чеську науку, це надто механічний підхід до критеріїв оцінки, коли оцінюють за так званою «сцієнтометрією», тобто хто і скільки опублікував у певному науковому часописі. Цей кількісний підхід до науки перешкоджає її розвиткові. Адже наука – це вільне поле, тут йдеться не тільки про результат, а про контакт із суспільством, про моральні питання», – зауважує Мартін Путна.

Стосовно недофінансування наукової праці, то на це скаржаться вчені в усьому світі. Однак від 2004 року, часу вступу Чехії до Європейського союзу, ситуація суттєво покращилась. Працює системне фінансування окремих програм, а також так звані грантові програми, за якими чеські вчені і працюють у себе вдома, і набираються досвіду в провідних наукових центрах світу. На цьому, зокрема, наголосив у розмові з Радіо Свобода речник Академії наук Чехії Ян Мартінек.

«Велику підтримку від ЄС ми отримуємо для ділянок уже розпрацьованих, ті суми досягають мільйонів євро, тобто це чималі фінансові суми, – каже він. – Ці гроші витрачається на різні ділянки науки, тут вирішальним є питання якості дослідної роботи».

«Чеська голова» – найпрестижніша наукова нагорода в Чехії

Інспірацією наукової роботи в Чехії є також добре обдумана і доволі широка система конкурсів і нагород. Так у 2002 році була заснована найвища і найпрестижніша національна наукова нагорода – «Чеська голова», яку часто ще називають чеською Нобелівською премією. Цей проект підтримує наукові відкриття переважно в ділянці технічних наук. Церемонію нагородження, в якій беруть участь перші особи країни, передають громадські канали телебачення, лауреатjdb вручають у перерахунку 50 тисяч доларів.

Із цією премією пов’язана ще одна – «Чеська голівка» – престижна наукова відзнака праці молодих вчених-студентів. Є ще свято «Наука на вулиці», на якому з технічними відкриттями можна познайомитись зблизька, випробувати, так би мовити, на собі.

Словом, чехи не сплять. У світі, який стрімко розвивається, заспати в науці день може означати відстати назавжди. Мабутьž тому чехи так дбають про престиж своєї науки у світі.
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG