– Росія у 2010 році створила Митний союз із Казахстаном і Білоруссю і зараз прагне створити його розширену версію, яка включатиме більшу частину країн колишнього Радянського Союзу. Як би Ви оцінили економічні амбіції Росії?
– Москва однозначно хоче відновити не тільки економічне, а й політичне панування в регіоні, який раніше перебував під її контролем. Проблема Росії зараз, однак, у тому, що в час, коли вона хоче в новій формі воскресити старий Союз, економічний прогноз у самій Росії не дуже надихає. Економіка Росії занадто спирається на сировину, на нафту, величезною проблемою є корупція. Ми бачимо, які неадекватні можливості надаються в цій країні дуже багатим олігархам за рахунок пересічних громадян.
Зростання виробництва у промисловості Росії в другому кварталі становить всього 1,2 відсотка, при тому, що річна інфляція наближається до шести. Таким чином, будь-яка країна, яка розглядає питання про приєднання, повинна замислитись на тим, чому вона хотіла б зробити крок назад з точки зору індивідуальної свободи.
– Москва стверджує, що більш тісна інтеграція має сенс тому, що Росія є найбільшим покупцем товарів пострадянських країн і одночасно найбільшим постачальником туди енергоносіїв. Чи вагомий це аргумент?
– Не зовсім так. Двигуни економічного зростання змінюються в міру того, як країни модернізуються і розвиваються. Я хочу зазначити, що зараз Україна, наприклад, експортує товарів до Росії на суму близько 12 мільярдів 300 мільйонів євро. Але в Євросоюз вона експортує більше – до 12 мільярдів 900 мільйонів. Це торішні показники. А що стосується поставок російської енергії, свого роду природного альянсу, то насправді він не був щасливим досвідом для цих країн.
Росія каже сусіднім країнам: подивіться, бути поруч з нами дає вам переваги Митного союзу, а Україна, яка ще не в ньому, мовляв, іде шляхом самогубства. Давайте ж подивимося, як така логіка працює, наприклад, у відносинах із Білоруссю. Минулого тижня Росія оголосила про 25-відсоткове зменшення поставок нафти до Білорусі протягом цього місяця, а можливо, й надалі. Вони вводять обмеження на білоруські молочні продукти, вони заборонили ввезення білоруської свинини. Країни, які приєднаються до Митного союзу з Росією як партнери, повинні подумати, чи дійсно вони хочуть бути в ролі Білорусі, де Росія розраховує на половину свого імпорту і 40 відсотків білоруського експорту.
– Київ заявив, що готовий іти в обох напрямках – рухатися в бік ЄС і приєднатися до Митного союзу. Але спочатку Брюссель, а потім Москва дали зрозуміти, що це не варіант. Не могли б Ви пояснити, чому і Брюссель, і Москва тут заодно?
– З точки зору Євросоюзу кожна країна, яка матиме з ним угоду про асоціацію або торговельні відносини, повинна проводити спільну зовнішньоторговельну політику Євросоюзу. А якщо Україна вступить до Митного союзу, вона буде в рамках його зовнішньоторговельної політики, де чітко домінує Росія. І з точки зору Москви з цієї ж причини Україна не може мати обидві вигоди: імпортувати товари з країн Євросоюзу без тарифів, а потім дешевше їх перепродувати країнам Митного союзу, підриваючи вітчизняне виробництво в цих країнах. Але, якщо ви один із тих потенційних членів Митного союзу, то ви повинні сказати, а що ж поганого в тому, щоб мати можливість купити європейські продукти дешевше і без тарифів? Насправді ви не допомагаєте вітчизняній економіці цих країн поліпшуватися, коли змушуєте людей купувати свої товари дорожче.
Над матеріалом працювали Charles Recknagel і Людмила Ваннек