Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 15:18
5 вересня у світі відзначають Міжнародний день благодійності. Однак в Україні це свято мало відоме, кажуть благодійники. Та й останні зміни до профільного закону не дають підстав для радощів, додають члени благодійних організацій. Фахівці ж застерігають, що нові правки можуть спровокувати тінізацію благочинності й укотре збагатити чиновників. Урядовці з цим не погоджуються.

Бути благодійником в Україні дуже складно, розповідає працівник міжнародної мережі благодійних організацій Caritas у Києві В’ячеслав Федченков. Попри позитивні зрушення, які відбулись у ставленні українців до благочинності, в Україні й досі немає адекватного законодавства у цій сфері, каже він. Затримки на митниці, обкладання податком, зменшення державного фінансування – лише невеликий перелік проблем, з якими вже довгий час стикаються благодійні фонди та організації. А нещодавні зміни до закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на його думку, ще більше обкладуть податком ті внески, які люди роблять задля доброї справи. Держава вирішила заробити на благочинності, стверджує він.

По суті, наші донори спонсорують не соціальну роботу в Україні, а український уряд
«Ми отримуємо фінансову допомогу для проведення проектів в Україні. Близько 40% тих коштів, які ми отримуємо від наших донорів з Європи, йде на оподаткування, Пенсійний фонд тощо. По суті, наші донори спонсорують не соціальну роботу в Україні, а український уряд», – сказав Радіо Свобода В’ячеслав Федченков.

В’ячеслав Федченков також додав, що в Україні наразі найбільше оподаткування благодійної діяльності серед європейських держав. Наприклад, у Німеччині цей податок один із найменших, а німецьку філію Caritas (як і багато інших організацій) майже наполовину спонсорує федеральний уряд. Тому Caritas з його півмільйоном працівників виконує там функції ледь не самого міністерства соцполітики, каже В’ячеслав Федченков.

Люди довіряють благодійним організаціям більше, ніж владі

Директор Українського форуму благодійників Анна Гулевська-Черниш називає такі проблеми української благодійності: законодавство (зокрема, щодо оподаткування), недосконалий механізм збору пожертв, непрозорість благодійних організацій і використання фондів у політичних іграх. Незважаючи на це, вона відзначає, що рівень довіри громадськості до благодійних організацій зростає щороку.

За даними 2012 року, 25% населення довіряє благодійним організаціям
«За даними 2012 року, 25% населення довіряє благодійним організаціям. З одного боку, це мало, але якщо порівняти з останніми даними довіри до політиків, до влади, то це дуже високий відсоток», – розповідає директор.

Поза тим Анна Гулевська-Черниш скаржиться, що стосунки з владою організаціям налагодити не вдалось. На початку літа форум спільно з іншими благодійниками подавав відкритий лист з пропозиціями до президента, прем’єр-міністра і Міністерства юстиції, однак адресати його проігнорували, каже вона. Попередня домовленість з координаційною радою при адміністрації президента про створення робочої групи теж не була виконана, розповідає Анна Гулевська-Черниш

Юрист Юлій Рудницький, коментуючи зміни до закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», відзначив, що фундаментальних поправок в ньому не відбулось.

«Сьогодні неоподатковуваним мінімумпм благодійної допомоги є 1610 гривень. Все, що перевищує цю суму, є об’єктом сплати податку в розмірі 15%, а в окремих випадках – 17%», – звертає увагу він.

Такі податкові ставки, на думку експерта, відлякують благодійників і можуть зумовити часті випадки тіньової діяльності, роблячи, по суті, гарну справу незаконною.

Натомість в уряді підкреслюють, що зміни до профільного закону удосконалять законодавче регулювання благодійної діяльності. І норми цього закону відповідають європейській практиці регулювання благодійництва.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG