Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:05

Те, що не вбило жертв нацизму, зробило їх довгожителями – дослідження


Чоловіки, які пережили Голокост, роки терору, голоду і поневолення під час Другої світової війни, у результаті цих страждань живуть довше. Такого неочікуваного висновку дійшли в ході дослідження, проведеного у США.
«Що мене не вбиває, робить мене сильнішим» – це твердження німецького філософа Фрідріха Ніцше має багато прихильників, але викликає і чимало заперечень. Та цього разу, філософ, здається, має рацію.

Дивовижне нове дослідження, проведене серед чоловіків, які пережили Голокост, підтверджує його слова. Чоловіки, які пережили фізичну та психічну травму, незважаючи на це, а скоріше завдяки цьому, жили довше, ніж їхні однолітки, які втекли з Європи напередодні війни.

Дослідження, опубліковане в Американській публічній науковій бібліотеці, порівнює життя 55000 польських євреїв, які іммігрували до Ізраїлю до і після війни.

«Посттравматичне зростання»

Дослідження виявляє, що чоловіки, які пережили Голокост, будучи в дитячому або підлітковому віці, жили в середньому на 18 місяців довше, ніж ті, хто не пережив жахіття війни. Дивовижне відкриття, співавтором якого є Аві Саґі-Шварц, можна пояснити явищем, відомим як «посттравматичне зростання».

Коли ми говоримо про посттравматичне зростання, ми маємо на увазі позитивну психологічну зміну, яка є результатом боротьби з вельми складними життєвими обставинами
«Коли ми говоримо про посттравматичне зростання, ми маємо на увазі позитивну психологічну зміну, яка є результатом боротьби з вельми складними життєвими обставинами. Такими речами, як небезпечні для життя хвороби, війни, насильство, насильство в сім’ї, імміграція або смерть рідних і близьких», – зауважує дослідник.

Генетичні дослідження показали, що вплив глибокої травми в ранньому віці може насправді вкоротити віку, бо пошкоджуються хромосоми, призначені боротися з раком та іншими хворобами.

Але Саґі-Шварц, професор психології в Університеті Хайфи і науковий співробітник Музею Голокосту США у Вашингтоні, каже, що також можливо, що досвід подолання величезних труднощів може вселити віру у власні сили і цілющу життєву енергію, яка врівноважує ушкодження, завдані раніше.

Однак авторам дослідження було важко пояснити відсутність цього явищу серед жінок, які пережили Голокост, які жили стільки ж, скільки і решта жіночої популяції.

На думку дослідника, розбіжність може пояснюватися тим, що ізраїльські жінки і так серед найбільших довгожительниць у світі. Вони доживають в середньому до 84 років, що важко поліпшити. І жінки частіше страждають від психічних розладів, наприклад, депресії, що також вкорочує їм віку.

З іншого боку, вчені пропонують ще одне пояснення більшої тривалості життя чоловіків: умови концтаборів були такими складними, що вижити в них могли лише надзвичайно міцні та здорові люди, які і за інших умов жили б довше, ніж їхні ровесники.

Щоб перевірити правильність своїх гіпотез, дослідники мають намір дослідити тривалість життя жертв інших трагедій, зокрема людей, що пережили сталінські концтабори, через які за роки сталінського режиму пройшло 18 мільйонів осіб.

Матеріал підготували Марія Щур та Daisy Sindelar
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG