Київ – Прострочені ліки, харчування за 9 гривень на добу і навіть утримання людей у клітках – умови для пацієнтів українських психлікарень та мешканців інтернатів або будинків для літніх людей часто гірші, аніж для ув’язнених. Це – дані моніторингу місць несвободи, який апарат омбудсмена спільно з громадськими активістами проводив цього року в рамках національного превентивного механізму. На думку правозахисників, причина таких знущань навіть не у відсутності грошей на нормальні умови, а в корупційних схемах та «усталеній практиці».
Нині в місцях несвободи перебуває близько мільйона українців, зауважують в апараті уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Йдеться не тільки про в’язниці, а й про інтернати, лікарні та інші заклади, які людина не може покинути за власним бажанням.
Умови для осіб, що утримуються під вартою, за останні 3-4 роки покращились, однак, скажімо, Херсонський слідчий ізолятор – це будівля 18-го століття, тож умови там – відповідні, зазначає регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю омбудсмена в цій області Наталія Козаренко, яка брала участь у моніторингу місць несвободи. У той же час, за її словами, пацієнтам психоневрологічних інтернатів та мешканцям будинків для літніх людей живеться набагато гірше, аніж ув’язненим.
«Витрати на харчування на добу для однієї людини становлять 9 гривень. За ці гроші пацієнта мають забезпечити всім необхідним. На лікування виділяють взагалі 2-3 гривні на добу. Решту треба компенсувати самостійно. При цьому основна частина пацієнтів – із малозабезпечених верств», – наголошує Козаренко.
«До мене теж так робили»
Умови у різних закладах в одному регіоні та, в принципі, за однакового державного фінансування – різні, зауважує координатор зі зв’язків з громадськістю омбудсмена у Рівненській області В’ячеслав Свірець.
«Проводився моніторинг, наприклад, Рівненського геріатричного пансіонату, що в селі Боянівка. Не встигли ми дійти від хвіртки до адміністративної будівлі, як стали отримувати скарги від людей, що там утримуються, на ставлення до них персоналу, – розповідає він. – Деякі кімнати були у жахливому стані, деяких ліків не було, ліки, що вдалося знайти у медичному пункті в холодильнику, були прострочені».
Між тим, умови в іншому закладі такого ж типу кардинально відрізнялись у кращий бік, додає Свірець.
Причина – у корупції та наявності усталених практик, вважає керівник Департаменту з питань реалізації превентивного механізму апарату омбудсмена Юрій Бєлоусов. За його словами, часом це стосується навіть таких варварських методів, як утримування «неспокійних» пацієнтів психіатричних клінік у клітках – учасники моніторингу приходять до керівника закладу, а він говорить: «До мене теж так робили».
Загалом, як зазначає голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук, сьогодні в Україні – понад 6 тисяч місць несвободи, і підпорядковуються вони приблизно десятьом міністерствам та відомствам. Моніторинг у рамках національного превентивного механізму проводиться із липня минулого року, цього року мобільні групи спостерігачів відвідали близько 240 установ. Учасники відзначають покращення умов у тих закладах, де відбувалась перевірка, бо керівництво знає, що до них може прийти повторна.
Нині в місцях несвободи перебуває близько мільйона українців, зауважують в апараті уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Йдеться не тільки про в’язниці, а й про інтернати, лікарні та інші заклади, які людина не може покинути за власним бажанням.
Умови для осіб, що утримуються під вартою, за останні 3-4 роки покращились, однак, скажімо, Херсонський слідчий ізолятор – це будівля 18-го століття, тож умови там – відповідні, зазначає регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю омбудсмена в цій області Наталія Козаренко, яка брала участь у моніторингу місць несвободи. У той же час, за її словами, пацієнтам психоневрологічних інтернатів та мешканцям будинків для літніх людей живеться набагато гірше, аніж ув’язненим.
Витрати на харчування на добу для однієї людини становлять 9 гривень. На лікування 2-3 гривні на добуНаталія Козаренко
«До мене теж так робили»
Умови у різних закладах в одному регіоні та, в принципі, за однакового державного фінансування – різні, зауважує координатор зі зв’язків з громадськістю омбудсмена у Рівненській області В’ячеслав Свірець.
Деякі кімнати були у жахливому стані, ліки, що вдалося знайти у медичному пункті в холодильнику, були простроченіВ’ячеслав Свірець
Між тим, умови в іншому закладі такого ж типу кардинально відрізнялись у кращий бік, додає Свірець.
Причина – у корупції та наявності усталених практик, вважає керівник Департаменту з питань реалізації превентивного механізму апарату омбудсмена Юрій Бєлоусов. За його словами, часом це стосується навіть таких варварських методів, як утримування «неспокійних» пацієнтів психіатричних клінік у клітках – учасники моніторингу приходять до керівника закладу, а він говорить: «До мене теж так робили».
Загалом, як зазначає голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук, сьогодні в Україні – понад 6 тисяч місць несвободи, і підпорядковуються вони приблизно десятьом міністерствам та відомствам. Моніторинг у рамках національного превентивного механізму проводиться із липня минулого року, цього року мобільні групи спостерігачів відвідали близько 240 установ. Учасники відзначають покращення умов у тих закладах, де відбувалась перевірка, бо керівництво знає, що до них може прийти повторна.
