(Рубрика «Точка зору»)
Інавгурацію обраного московським мером Сергія Собяніна провели у спішному порядку вже через чотири дні після виборів, результатів яких не визнав головний суперник Собяніна – опозиціонер Олексій Навальний. На відміну від інавгурацій минулих років, нинішня була обставлена з небаченою помпезністю: Собянін отримав посвідчення мера під час мітингу-концерту в парку на Поклонній горі, в присутності президента Володимира Путіна і патріарха Кирила.
Путін, який виступив на церемонії, спеціально наголосив, що москвичі взагалі не голосували проти Собяніна, а ті, хто висловився на користь інших кандидатів, протестували проти «чиновницького свавілля».
Така помпезність у сходженні нового-старого мера на московський престол пов’язана передусім із прагненням російської влади загладити неприємний присмак від виборів, які сам Собянін називає найчеснішими й найчистішими в історії Москви. По-перше, підвела явка: більшість жителів столиці взагалі не захотіли підтверджувати повноваження мера, не повіривши, що від їхніх голосів щось залежить. І, як виявилося, вони не так уже не мали рації. Принаймні, опозиціонери впевнені, що в першому турі виборів Собянін не набрав більшості голосів і мав би вийти в другий тур разом з Навальним. Але ні в кого немає сумнівів, що судові органи проігнорують всі претензії опозиціонерів.
У влади на всі ці проблеми відповідь одна: концерт і бюджетники на пишній церемонії. Однак Олексій Навальний має рацію, коли говорить, що влада не домоглася своєї головної мети – доказу легітимності і народної підтримки.
Той очевидний страх перед другим туром, який був проявлений у ніч підрахунку голосів, аж ніяк не доводить, що в Москві влада користується беззастережною підтримкою. Те, що дійсно об’єднує більшість москвичів, – це байдужість до влади. Приблизно так було у 80–90-і роки минулого століття, коли керівництво КПРС було впевнене в підтримці мовчазної більшості, а в результаті в серпні 1991 року останній перший секретар Московського міськкому партії Юрій Прокоф’єв востаннє залишав свій робочий кабінет через чорний хід.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
