Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:27

Ті, хто найбільше постраждав від Голодомору, найменше його розуміють – Сверстюк


Київ – Громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років затвердив програму заходів із відзначення 80-х роковин геноциду. Серед них – міжнародний форум та науковий симпозіум, виставки й конкурси тематичних наукових і художніх робіт, презентація електронної книги пам’яті, а також традиційний урок пам’яті й проведення панахид. Головна мета – нагадати про трагедію не лише українцям, але й усьому світові.

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!» – саме ці рядки із вірша Василя Симоненка цього року стануть лейтмотивом відзначення 80-х роковин Голодомору 1932-33 років. Ціла низка тематичних заходів уже запланована для вшанування загиблих від геноциду. Один із них – презентація електронної книги пам’яті – інтерактивної версії 18-томного однойменного видання, яке містить інформацію про майже мільйон жертв великого Голоду та близько 14 тисяч населених пунктів, яких торкнулась ця трагедія.
Окрім того, у Києві відбудеться світова прем’єра опери «Червона земля. Голод» українсько-американського композитора Вірка Балея. Вона прозвучить англійською мовою за участі американських і канадських виконавців у рамках Міжнародного форуму українських та світових науковців, громадських діячів, представників міжнародних організацій.

«На цю прем’єру і на офіційне відкриття форуму в Національній опері ми запрошуємо делегації світового українства, а вони, відповідно, звертаються до парламентарів, до представників державних структур, щоб вони приїхали з делегаціями для участі у форумі і в інших скорботних заходах», – розповів співкоординатор Громадського комітету пам’яті жертв Голодомору, колишній віце-прем’єр Іван Васюник.

Найважче пояснювати, навіщо потрібна історична пам’ять – Сверстюк

Він також зауважує, що окрім виставки Європейської платформи пам’яті та сумління «Злочини тоталітаризму» і традиційного публічного уроку у «Меморіалі пам’яті жертв голодоморів в Україні» планується і розповсюдження тематичної літератури для відкритих фондів українських бібліотек.

Така просвітницька кампанія, на думку члена Громадського комітету та колишнього дисидента Євгена Сверстюка, нині є надзвичайно важливою для українців, адже більшість із них і досі не усвідомлює значення геноциду в історії України, а відтак вшановує пам’ять загиблих лише на рівні сентиментів. Окрім того, історичною пам’яттю, за його словами, переймаються зазвичай ті, кого трагедія 1932-33 років стосується опосередковано.

«Відзначають трагедію українського народу саме ті, хто її не зазнав: у західних областях переважно. І ті ж, хто найбільше її зазнав, найменш це розуміють, і це велика проблема досі. У Харківській області, у Луганській, Дніпропетровській найважче про це говорити і найважче людям пояснювати, навіщо здалася історична пам’ять», – констатує Сверстюк.

«Свічку пам’яті» запалюватиме не лише Україна

Наразі ж Громадський комітет звернувся до місцевого керівництва по всій Україні з проханням упорядкувати місця загиблих у роки Голодомору, перейменувати вулиці, які носять імена комуністичних діячів – виконавців геноциду, а також провести у своїх громадах пам’ятні заходи й панахиди.

До традиційної акції «Запали свічку пам’яті», яка відбудеться 23 листопада, закликають приєднатися не лише в Україні, але й за кордоном, де також демонструватимуться виставки про Голодомор.
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

  • 16x9 Image

    Голодомор – жива пам’ять

    Читайте більше тут:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG