Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:55

Щоб запобігти примусовій праці, до Узбекистану їдуть контролери


Студенти, які займаються збиранням бавовни, сплять в таких умовах

Студенти, які займаються збиранням бавовни, сплять в таких умовах

Міжнародні організації, зокрема, МОП (Міжнародна організації праці), вимагають від Узбекистану надання ширшого доступу для спостережень за використанням добровільної праці на бавовняних полях цієї країни восени. Однак із місією міжнародних спостерігачів, яка поїде до Узбекистану найближчими днями, виникають проблеми, бо її члени можуть бути обмежені в отриманні повної інформації про можливі випадки незаконного використання дитячої та іншої підневільної праці на бавовняних плантаціях.

Узбекистан очікує й цього року великого врожаю бавовни. І у час, коли Ташкент сушить собі голову, як цей урожай зібрати з полів із максимальним використанням усіх можливих трудових ресурсів, його також непокоїть проблема міжнародного контролю за використанням праці молоді, студентів, дітей на бавовняних плантаціях.

Спостережна місія Міжнародної організації праці, яка має на меті перешкодити незаконному використанню дитячої праці під час збору урожаю бавовни узбецькою владою у вересні-листопаді, ризикує наразитися й цього разу на обмеження свого моніторингу.

Повідомлення, які отримує Радіо Свобода з Узбекистану, свідчать, що місцева влада вдається до різних заходів, щоб приховати від міжнародних спостерігачів свої сумнівні методи збору великого врожаю бавовни, включно з використанням примусової та навіть дитячої праці.

Так студент Шохрух із міста Дустлік в Джизакській області написав Радіо Свобода, що влада вже «попередила студентів на зборі бавовни, що міжнародні спостерігачі прибудуть із набором питань». Шохрух також повідомив, що їм «дали інструкції про те, як відповідати на ці питання»: «Ми повинні сказати, що збираємо бавовняні коробочки цілком добровільно, з метою допомогти нашій владі у постійній праці з покращення економічної ситуації в нашій країні».

Подібні повідомлення надходять також від студентів зі Східного Андижану, з околиць Ташкента. Так анонімний громадянин написав Радіо Свобода, як його неповнолітній брат змушений тепер збирати бавовну у північно-східному регіоні Ташкентською області. Примусова праця на бавовняних полях Узбекистану дуже непокоїть МОП та інші міжнародні організації.

Міжнародні експерти занепокоєні можливими перешкодами

Цього місяця міжнародна коаліція «Бавовняна кампанія», яка намагається покінчити з примусовою працею в бавовняній промисловості Узбекистану, вже попереджала, що присутність урядових чиновників під час зустрічей членів міжнародної місії з учасниками процесу збору цьогорічного урожаю бавовни «душитиме діалог» та заважатиме об’єктивному інформуванню з боку громадян Узбекистану.

Хоча повноважний координатор «Бавовняної кампанії» Метью Фішер-Дейлі є оптимістом щодо даних майбутнього моніторингу. «Це правда, що інспектори МОП дійсно мають досвід, коли людей готують з боку влади заздалегідь, що саме казати спостерігачам чи як поводити себе в інших випадках. Однак, не дивлячись на все це, факти про те, з яких причин мобілізують людей на роботу, надходять до Міжнародної організації праці», – зазначає Фішер-Дейлі.

МОП планує розгорнути в Узбекистані 8 контролюючих команд своєї місії, які відвідають у вересні–листопаді майже всі бавовняні райони країни. В організації повідомляють, що до зусиль з контролю використання праці в бавовняній промисловості втягнуті представники влади Узбекистану та профспілки країни.

Узбекистан є другою країною у світі, після США, за масштабами вивозу бавовни на міжнародні ринки та 6-м виробником цієї важливої промислової сировини у світі. Згідно з інформацією ЗМІ, в Узбекистані спроможні збирати щороку понад 3 мільйони тонн бавовни.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG