Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:59

Про вплив Росії щодо сланцевого газу лише багато говорять – польський експерт


Видобуток сланцевого газу в Польщі може вивести цю країну в лідери серед світових експортерів, або закінчитися лише скромними успіхами, затьмареними бюрократичними процедурами та невдоволенням місцевих мешканців, які мало що отримають від того, що видобуватиметься на їхніх землі. Такі різноманітні сценарії зараз розглядають експерти у Польщі. Докладніше про них ми говорили з незалежним енергетичним експертом Анджеєм Щесняком із Варшави. І перше запитання до нього було про те, які є очікування щодо запасів сланцевого газу в Польщі.

– Оцінки є дуже різними, вони сягають від дуже низьких, близько нуля – це за оцінкою Американського геологічного інституту, і до 5,3 мільярда кубометрів, що би мало вистачити на 200 років за нинішніх умов споживання. Ми думаємо, що точніші дані ми матимемо років через два-три, коли було проведено більше бурінь. Іншою проблемою є питання доступу до покладів газу. Історія сланцевого газу в Польщі нараховує вже шість-сім років, а було зроблено тільки 50 свердловин. Цього замало, по-перше, а по-друге, результати цих бурінь поки що були досить песимістичними. Тож деякі компанії навіть покинули Польщу. Тому ми не можемо говорити про реалістичні очікування, поки не матимемо чіткішої картини щодо обсягів та економічної вигоди видобутку цього газу.

– Для України велику роль грають екологічні побоювання, пов’язані з технологією видобутку сланцевого газу. З цієї ж причини від цієї технології зараз відмовилися багато європейських країн, зокрема Франція. З іншого боку, в Європі часто можна почути думку, що на екологічні організації впливає Росія, яка не зацікавлена у втраті своєї монополії на європейському ринку газу. Чи у Польщі також є сильними екологічні побоювання?

– Не думаю, що у Польщі питання екології для уряду стоять дуже гостро. Навпаки, уряд має великі надії, що видобуток буде безпечним і не буде шкодити довкіллю.

Про російський вплив багато говориться, але результату впливу «Газпрому» ми поки що не бачимо
Щодо Росії, то, думаю, її вплив на екологічні організації наближається до нуля. Я знаю людей, які виступають проти буріння свердловин у Польщі, знаю їхню аргументацію, і знаю, що вони не є агентами Росії. Взагалі про російський вплив багато говориться, але результату впливу «Газпрому» ми поки що не бачимо. Але для уряду питання Росії та залежності від російського газу є значним питанням, тому питання сланцевого газу є важливим чинником енергетичної політики. Навіть прем’єр-міністр Дональд Туск обіцяв, що ми почнемо виробництво сланцевого газу вже наступного року, що Польща не лише забезпечить газом сама себе, а буде його експортувати, що гроші, отримані від видобутку сланцевого газу забезпечать пенсійний фонд країни. Зараз люди дещо розчаровані тим, що поки що ми не побачили цих результатів.

Багато залежить від собівартості сланцевого газу. Як Ви знаєте, після переговорів із «Газпромом», ціни, за які ми купуємо газ в Росії, значно зменшилися. Тепер постало питання про те, чи ціна видобутку сланцевого газу зможе конкурувати з цією ціною. Ціна, за якою ми зможемо продавати сланцевий газ, оцінюється у 350-400 доларів за тисячу кубометрів. Тобто зараз ціна цього газу була б дещо меншою від того, що ми імпортуємо з Росії. Тому це не питання впливу «Газпрому», а питання рентабельності.

Відкритим питанням є розподіл доходів від видобутку сланцевого газу
Також відкритим питанням є розподіл доходів від видобутку сланцевого газу. Бо місцеві громади мало що отримуватимуть від того, що на їхній території буде проводитися буріння і видобуток.

– Експерти говорять, що зростанню видобутку сланцевого газу в Сполучених Штатах сприяло те, що доходи від видобутку корисних копалин, які ведуться на приватній землі, частково отримує і власник цієї землі. Чи Ви очікуєте, що в Польщі подібним чином також може змінитися законодавство?

– Ні, я не думаю, що тут щось сильно може зміниться. Згідно з польським законодавством, основні прибутки отримують інвестори. Місцеві громади та власники землі не отримують практично нічого. Я думаю, що це буде головною перешкодою для розвідки і буріння. Бо для того, щоб, наприклад, заступити російський газ, потрібно зробити близько тисячі свердловин. Це – величезна кількість. Бо постає питання: де бурити всі ці свердловини? Мало хто хотітиме, щоб їх бурили в його городі, особливо, коли людна особисто і місцева громада нічого не отримують від цього.

В Європі надра під приватною землею не належать власникові землі, як у США
Це – не лише польська проблема, вона є всюди в Європі. Бо в Європі надра під приватною землею не належать власникові землі, як у США. Тому, на мою думку, люди зовсім не з екологічних причин будуть протестувати проти видобутку сланцевого газу.

– Чи в Польщі мають намір змінити це законодавство найближчим часом?

– Зміни очікуються, але вони є дуже повільні. Бо в польському уряді є серйозні розбіжності щодо того, як нам захистити наші ресурси. Ліберали пропонують все віддати на розгляд інвестора. Дійшло до того, що навіть міністр фінансів запропонував не збирати податки з інвесторів у сланцевий газ до 2020 року. Тобто інвестори зможуть протягом семи років видобувати газ, не залишаючи польській державі ні злотого.

А друга, більш консервативна частина міністрів вважає, що власників концесії має контролювати держава. Це є протилежні позиції, які існують в одному уряді, і я не думаю, що їх вдасться наблизити до компромісу протягом найближчих місяців. Для того, щоб змінити законодавство, потрібно буде декілька років. А попереду кілька важливих виборів, і мало хто хотітиме ухвалювати непопулярні рішення. Поляки зараз дуже чутливі до аргументу, що якийсь іноземець прийде, видобуде ресурси з країни, нічого не залишить країні, а люди лише платитимуть за дуже дорогий газ. Тому в мене дуже великі сумніви, що протягом цих наступних двох років, впродовж яких ми матимемо чотири різних виборчих кампанії, буде якийсь серйозний закон щодо розподілу прибутку з розробки надр.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG