Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:48
Київ – Україна матиме власний видобуток сланцевого газу вже за два роки, і це блакитне паливо буде втроє дешевшим за російське, вважають українські урядовці та компанії, які мають намір його видобувати в Україні. Тим часом частина експертів не поділяють цього оптимізму, вважаючи, що точних даних про вартість газу та про розміри покладів не буде до початку масового видобутку. Вже підписані угоди з інвесторами про розподіл продукції, дослідні свердловини вже бурять. Це викликає тривогу екологів, які вважають необхідний для видобутку цього палива розрив пластів за допомогою розчину хімікатів – небезпечним. У владі ці побоювання називають безпідставними.

Компанія Royal Dutch Shell із 2015 року почне добувати газ із нетрадиційних родовищ на Юзівській площі, що на Донеччині та на Харківщині. Про це заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров одразу після підписання 12 вересня в Гаазі операційної угоди про розподіл видобутого сланцевого газу з цією компанією.

«Приблизно в 2015 році Shell уже видобуватиме в Україні значні обсяги газу, – сказав Азаров, посилаючись на свою розмову з президентом компанії Shell.

За словами українського прем’єра, угода відповідає українським національним інтересам і вона, зрештою, вирішить проблему забезпечення України власним газом.

Уряд очікує 30 мільярдів кубів на рік, експерти – близько п’яти

За угодою її сторони – компанії Royal Dutch Shell і «Надра-Юзівська» – отримали право починати роботи з розвідки й видобутку вуглеводнів на Юзівській площі (Харківська і Донецька області). Ці поклади оцінюють у понад чотири трильйони кубометрів газу. Микола Азаров припустив, що тисяча кубічних метрів сланцевого газу коштуватиме Україні 120-130 доларів у порівнянні з 440 доларами за російський газ. Однак міжнародний експерт у галузі енергетики з Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Едвард Чоу зауважив у коментарі Радіо Свобода, що про конкретні ціни та обсяги нового виду газу говорити зарано.

Про значення сланцевого газу ще рано говорити. Знадобиться певна кількість років, щонайменше три-п’ять, коли з’явиться достатньо інформації
«Я думаю, що про значення сланцевого газу ще рано говорити. Знадобиться певна кількість років, щонайменше три-п’ять, коли з’явиться достатньо інформації про можливості для його виробництва та, що найважливіше, – про витрати на таке виробництво. Потрібне вільне ціноутворення, доступ на ринок, доступ до трубопроводів, кращі гарантії прав інвесторів. Якщо ці зміни охоплять індустрію в цілому, а не лише різні проекти Shell, Chevron чи ExxonMobil, це вплине на ситуацію конкретно й швидко, а розвиток виробництва сланцевого газу – це довготермінові перспективи», – вважає Едвард Чоу.

Україна, за підрахунками Національної академії наук України, має більше ніж 5 трильйонів кубометрів сланцевого газу. Українські урядовці називають ще більші цифри, і очікують, що за декілька років Україна отримуватиме додатково понад 30 мільярдів кубів нетрадиційного газу на рік.

Проте комерційно привабливі поклади цього виду газу є набагато меншими, відтак Україні в найближче десятиріччя не варто розраховувати більше, ніж на 5 мільярдів кубометрів нетрадиційного газу на рік, наголошує експерт із паливно-енергетичних питань Дмитро Марунич.

Собівартість у 120 доларів, про яку говорять урядовці, – це, скоріше, фантастика
«Говорити про комерційно привабливі обсяги видобутку газу можна буде не раніше, ніж за п’ять років. Компанія Shell страхується: в угоді є пункт, який дозволяє їй експортувати видобутий газ до Європи. Якщо його собівартість буде до 300 доларів за тисячу кубометрів, він знайде споживача і на українському ринку, – прогнозує експерт. – Новий вид газу вплине на український ринок газу, але не суттєво. Собівартість у 120 доларів, про яку говорять урядовці, – це, скоріше, фантастика».

Поки що сланцевий газ є тільки в надрах та в проектах видобувних компаній, але вже впливає на відносини України з Росією, і згодом може переформатувати стосунки двох держав, пояснив Радіо Свобода експерт з українсько-російських відносин Володимир Нагірний.

Російсько-українські стосунки з появою інформації про сланцевий газ змінюються
«П’ять років діє газова угода з Росією. І за цей час російська сторона не пішла на поступки, тож Україна всі ці роки активно шукала нових джерел постачання газу. Паралельно – маємо серйозні спроби економії газоспоживання в житлово-комунальному секторі. Російсько-українські стосунки з появою інформації про сланцевий газ змінюються. Після угоди з Shevron вони не вийшли на новий позитивний чи негативний рівень, однак угода стала важливим кроком для досягнення Україною енергетичної незалежності від Росії», – підсумовує експерт.

Нетрадиційний (інша назва – «сланцевий») газ – це метан, розчинений у гірських породах, який раніше не вміли видобувати. Кілька років тому він спричинив газовий бум у США, і дав змогу Сполученим Штатам продавати блакитне паливо до Європи і цим зменшувати європейські ціни на вуглеводні.

В Україні нетрадиційний газ знайшли на Донбасі – це газ щільних пісковиків, так звана Юзівська площа, яку планує розробляти компанія Shell. Друга велика газоносна площа – Олеська, це газ сланців, які залягають на Львівщині та Івано-Франківщині, який хоче видобувати компанія Chevron.

Івано-Франківська обласна рада кілька разів поспіль відхиляла проект угоди про розподіл продукції Олеського родовища з компанією Chevron , яка має намір видобувати сланцевий газ в Західній Україні. Депутати відмовляли на підставі загрози, яку, на їхню думку, завдає довкіллю гідророзрив пласта. Лише 20 вересня Івано-Франківська облрада переважною більшістю голосів підтвердила проект угоди, в яку внесли запропоновані депутатами зміни. Однак побоювання місцевих мешканців та екологів щодо екологічності видобутку нетрадиційного газу залишаються.

Головна небезпека, на яку вказують екологи, – це забруднення питних вод мийними засобами, спиртами та іншими хімікатами, які додають у рідину для гідравлічного розриву газоносних пластів. Гідророзрив вважається необхідним для видобутку нетрадиційного газу. На Олеській площі є кілька питних водозаборів, і населення може залишитись без питної води. До того ж немає однозначної відповіді, де «Шеврон» діватиме використану воду.

На сході України місцева влада підтримала угоду з інвестором, компанією Shell, без застережень. Але так само виникають питання до екологічної безпеки видобутку, зазначає еколог-активіст Валерій Ловчиновський.

Вони не знають, як будуть утилізувати використану воду, так звану «бурову рідину»
«За більш ніж рік роботи компанія Shell не надала жодного документа, який свідчить про безпеку тих технологій, які вони збираються застосовувати. Вони кажуть свою суб’єктивну думку. Зараз вони підтвердили, що не знають, як будуть утилізувати використану воду, так звану «бурову рідину», – зауважує еколог.

У той же час представники самої компанії Shell запевняють, що вода для буріння та гідророзривів буде використовуватися багаторазово, а потім буде утилізована компанією-підрядником.

У парламентській більшості бачать у нетрадиційних вуглеводнях більше користі, ніж шкоди

Компанії Shell та Shevron принесуть більше користі, ніж шкоди, і як інвестори, і як розробники українських газових родовищ, наголошує перший заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, регіонал Олег Зарубінський. Екологічні ризики від цих технологій перебільшені, вважає він.

Технології гідророзриву – 60 років, і немає інформації про серйозні проблеми, на відміну від Чорнобиля, Фукусіми та подібних катастроф
«Технології гідророзриву – 60 років, і в нас немає інформації про серйозні екологічні проблеми від нього, на відміну від Чорнобиля, Фукусіми та подібних катастроф, викликаних використанням інших енергоресурсів, – зауважує депутат. – Оцінювати ризики треба на основі фахових експертиз, а не політичних інтересів. Я звернув увагу: в роботі обох цих компаній чільне місце займають співпраця з громадськістю, інформування про всі технологічні моменти (окрім подробиць, які є комерційною таємницею), і надання громадам запобіжників проти екологічних ризиків».

На думку депутата, співпраця уряду з компаніями, що видобуватимуть сланцевий газ, заспокоїть всіх, хто переймається станом довкілля. І позбавить аргументів тих, хто, за словами депутата, протидіє видобутку українського газу, працюючи не на українські інтереси. Влада та деякі експерти неодноразово висловлювали думку, що інформаційна кампанія про ризики від сланцевого газу вигідна Росії, як експортеру блакитного палива. Активісти, які протестують проти видобутку, свої зв’язки з російським лобі відкидають.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG