ФІФА підписала контракт із «Газпромом», а FARE має стосунок до агентів Кремля – депутат Мірошниченко

Гості «Вашої Свободи»: Ігор Мірошниченко, народний депутат (ВО «Свобода»); Яна Салміна, співавтор законопроекту щодо забезпечення громадського порядку під час футбольних матчів.

Інна Кузнецова: Україна оскаржуватиме рішення Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА), яка днями дискваліфікувала стадіон «Арена Львів» на відбіркові матчі за участю Національної збірної до 2018 року і оштрафувала Федерацію футболу України на 45 тисяч швейцарських франків за поведінку вболівальників збірної України з футболу під час матчу «Україна – Сан-Марино», що відбувався у Львові 6 вересня.

Президент Федерації футболу України Анатолій Коньков перебуває зараз у Швейцарії, щоб подати апеляцію. Хоча подати апеляцію поки що і неможливо. Про це говорив учора віце-президент Федерації футболу України пан Стороженко, тому що немає ще мотивувальної частини і повністю рішення немає.

Дехто говорить про те, що рішення ФІФА – це ознака ставлення до України, як до країни третього світу, бо, мовляв, якби так поводилися вболівальники збірних Франції, Великобританії чи Іспанії, то вердикт, мовляв, був би не таким.

Багато розмов про це.

Пане Мірошниченко, те, що закидають українській збірній, українському футболу, Федерації футболу України стосовно правил, що порушено?

Ігор Мірошниченко: Насправді дуже складно визначити, у чому саме звинувачують Україну. Тому що, мені здається, бездіяльність Федерації футболу і спроба замовчати цю тему впродовж трьох тижнів, а також звинувачення без конкретних фактів, доказів і конкретних прикладів, де ж там були прояви расизму і неофашизму, змушують сьогодні багатьох українців лише здогадками жити.

Чи це, я змушений говорити про те, що було використано спекуляції стосовно національно-патріотичної символіки та зображення героїв, які боролися за незалежність України, стали причиною такого суворого рішення, чи це символи, які асоціюються з неонацизмом, як то цифри «вісім-вісім» на футболці одного вболівальника, або так звані привітання, які кидали нібито невідомі провокатори, чи то зображення галицького лева, який походження має дуже древнє, ще з часів Данила Галицького? Абсолютно не зрозуміло. І в цьому знову ж таки проблема.

Мені здається, що головна проблема, власне кажучи, України полягає у тому, до речі, якщо я не помиляюся, саме на вашій радіохвилі вже була ця тема, що абсолютно нікому не відома організація FARE, зі 160 асоціативних членів якої лише троє є в Україні, причому лише одна організація серйозно займається моніторингом певних питань, вона якраз не брала участі у моніторингу на стадіоні під час гри «Україна – Сан-Марино», вона робить висновки, доповідає ФІФА, і на снові цих висновків абсолютно нікому не відомої організації ФІФА висловлює отакий свій серйозний вердикт Україні.

– Пані Салміна, скажіть, будь ласка, Ви вболівальниця?

Яна Салміна: Так, звісно вболівальниця.

– Ви бачили цей матч?

Яна Салміна: Бачила.

– Які Ваші висновки?

Яна Салміна: Моє ставлення до даного матчу, що є порушення. Було застосування піротехніки, було скандування нецензурної лексики, було скандування неонацистської символіки.

Водночас рішення, звісно, є суворим. Я переконана, що ми повинні оскаржувати це рішення, якщо ми хочемо утримати марку футбольної країни і гордість все ж таки нашої збірної.

На моє переконання, рішення є прогнозованим. Адже, проводячи статистичні дослідження за останніх півроку 2013 року, під час понад 20 футбольних матчів був учинений безлад. Це і бійки були, і піротехніка, навіть уже є приклади, коли зазнали травм працівники міліції, стюарди чи вболівальники інших футбольних команд.

– Ви, очевидно, знаєте про матч у Севастополі. Це був матч не Збірної України з футболу, а матч команди Севастополя проти дніпропетровців. Там були набагато серйозніші зловживання, але покарання не було такого.

Яна Салміна: Погоджуюся з Вами, що не було такого покарання. У той же час я думаю, що це рішення є поступовим і наростаючим, тому що ряд цих усе ж таки подій у той же час, коли Україні висувалися вимоги, попередження, що якщо вона не буде вживати серйозних заходів, вона буде позбавлена на майбутнє проводити міжнародні матчі як в Україні, так і брати участь у матчах під егідою УЄФА та ФІФА.

Навіть усе ж таки Федерація футболу України вживала заходів. Був створений контрольно-дисциплінарний комітет, який накладав штрафи на ряд футбольних клубів. У той же час накладення штрафів не показало результатів. Чому? Тому що притягувалися до відповідальності конкретні футбольні клуби, а вболівальники, вчиняючи правопорушення, залишаються непокараними, конкретні особи.

– То, можливо, треба карати вболівальників?

Яна Салміна: Сьогодні робоча група, яка підготувала такий законопроект, якраз стоїть на такій позиції і створенні конкретних законодавчих підстав, щоб карати конкретних осіб.

– Яким чином?

Яна Салміна: У першу чергу це забезпечити відеонагляд на стадіонах, щоб мати можливість ідентифікувати таких осіб. Далі – це ввести іменні квитки, щоб ми знали, кого ми можемо притягнути. Це можливість розміщувати підрозділи міліції. Тому що на сьогодні розміщуються між трибунами стюарди, які не мають повноважень, і є вже приклади матчів, коли вони зазнали травм. І це розширення відповідальності.

Це посилення вимог інших до стадіонів, наприклад, встановлення турнікетів обов’язкових, це підвищення вимог до вболівальників, наприклад, заборонити їм приносити алкогольні напої, навіть пиво не більше проміле 3-5%.

– Чи вирішить проблему піротехніки і недозволеної символіки оце повернення міліції на трибуни?

Яна Салміна: Не тільки повернення міліції вирішить. Ряд заходів.

Але, беззаперечно, потрібні сьогодні приміщення чи кімнати для розміщення таких підрозділі оперативного реагування. Тому що на сьогодні процедура така, що, якщо стається правопорушення, представник футбольного клубу і утримувач цієї спортивної споруди повинні зібрати ряд підписів, санкцій на місці. Чим швидше він збере ці всі підписи і погодження, тим швидше зайде на стадіон підрозділ міліції. Тому, звісно, навіть за пару хвилин можуть бути травми і жертви.

– Ви ж знаєте, чому були прибрані підрозділи міліції. Вони нещадно били вболівальників. Навіть за найменші порушення. І це є палиця з двома кінцями.

Яна Салміна: Так. Тут є ще наслідок той, що, коли ми готувалися до Чемпіонату Євро-2012, досить нашвидкуруч було прийнято ряд законодавчих актів, багато актів були перекладені з іноземної мови, вони були поспіхом ухвалені.

– Пане Мірошниченко, наскільки я пам’ятаю, на стадіоні у Львові було 200 відеокамер. Так?

Ігор Мірошниченко: По-перше, відеокамери є, турнікети існують. Міліцію на стадіони повертати – це , знаєте, повернення до Середньовіччя – репресії вболівальників будуть ще різкішими, ніж ми пам’ятаємо.

Я не знаю, за яким футболом дивилася шановна пані, яка розповідає, що вона чула там якісь вигуки у Львові. Я не знаю, про що говорить пані, коли каже, що в Україні на стадіонах небезпечно.

Ви знаєте, я відвідую досить регулярно футбольні матчі, можу сказати, що Україна у плані безпеки на стадіонах – одна з найбезпечніших держав у Європі. Це перше.

Друге. Не було ніяких нацистських вигуків чи неонацистських проявів на трибунах. І про це ніхто не знав, допоки не піднялися люди, які називають себе офіційними представниками такої собі організації FARE, вони це угледіли. Але конкретних звинувачень і досі немає.

Я не знаю, про які загрози глядачам говорить пані, яка сидить у студії, але ми пам’ятаємо Євро-2012 і успішне його проведення, до речі, зокрема саме у Львові. Саме завдяки проведенню Євро-2012 вболівальники зрозуміли, що Україна – безпечна держава, куди можна їхати і ніяких проявів расизму та неонацизму в Україні немає.

На превеликий жаль, сьогодні Європа дивиться на слабкість української влади, і саме тому тривають саме такі санкції щодо нас, натомість слід реально вживати санкцій проти проявів неонацизму на тих же італійських стадіонах, де реальні прояви неонацизму, реальні нацистські гасла, реальна загроза життю і здоров’ю вболівальників.

Єдине, з чим я згоден, – це фаєри. Фаєр – це, справді, заборонена річ. Треба штрафувати національні асоціації, але, безперечно, санкції, коли прибирають глядів з трибун або ж, наприклад, забороняють, вибачте, 5 років проводити змагання, вони абсолютно некоректні і недоцільні.

Яна Салміна: На сьогодні профільний комітет по спорту Верховної Ради, куди входять представники різних політичних фракцій, у тому числі і «Свобода», це і УДАР, це і «Батьківщина», це і Партія регіонів, підтримали цей законопроект. Представники цього комітету зазначили, що вони не можуть терпіти цей безлад, який твориться сьогодні на стадіоні.

– Я учора читала пояснювальну записку до законопроекту. Мене дещо здивувала така фраза: «Досвід проведення Чемпіонату України з футболу серед команд професійних клубів, фінальної частини Чемпіонату з футболу Євро-2012 у нашій державі показали неможливість України забезпечити громадський порядок та безпеку до, під час та після проведення футбольних матчів».

Мене ця фраза дуже здивувала, тому що реально всі говорили про те, що Євро-2012 було проведене блискуче в Україні, не було ніяких проблем з цим, подавали це, як приклад проведення.

Звідки взялася ця фраза у пояснювальній записці?

Яна Салміна: Я поясню. До цієї робочої групи входили так само представники футбольних клубів, це Професійна футбольна ліга.Вони так само впливали на формування позиції щодо даного законопроекту.

Ми весь час відзначаємо, що Євро-2012 пройшло в цілому успішно. У той же час окремі, звісно, недоліки присутні.

– Які саме? Ви можете назвати хоча б один приклад?

Яна Салміна: Довелося прикласти максимум зусиль до матчу, щоб утримати безпосередньо цей порядок. У першу чергу це завдяки міліції.

– Але, бачите, порядок був. Тут я за честь держави. Порядок був.

Яна Салміна: Я зазначу, що це позиція безпосередньо Професійної футбольної ліги.

– Це дуже дивна фраза у пояснювальній записці до законопроекту.

Запитання з «Фейсбуку»: «Чи не вважаєте ви, що це могла бути провокація з боку поляків? Адже східноєвропейський офіс FARE міститься у Варшаві».

Ігор Мірошниченко: Я вважаю, що Польща просто скористалася можливістю полегшити участь своєї національної збірної – зіграти у Харкові без глядачів.

Але головна провокація все ж таки криється у тому, що, таки мені здається, і ми, до речі, бачили на відео не тільки у Львові, а вже й на інших українських стадіонах, є така група молодиків, яку я умовно назвав би якимось переїзним шапіто провокаторів – 5-10 чоловік, які нібито «зігують», роблять нацистські жести на камеру, відверто, без втручання міліції, а потім доповідають ФІФА, що Україна – нацистська держава, що у нас тут неонацистські прояви, расистські вигуки.

Це вигідно кому? Давайте будемо відвертими. Я навіть не хочу говорити про те, що ФІФА підписала новий контракт із «Газпромом». Я не буду навіть говорити про те, що представники організації FARE мають безпосередній стосунок до штатних агентів Кремля, які сьогодні працюють в Україні. Але разом з тим, ми маємо чітко розуміти, що сьогодні Україна стоїть перед доленосним, я б сказав, вибором і підписанням угоди про асоціацію. Абсолютно брутально чинить тиск на Україну, аби підписання угоди з ЄС про асоціацію на Вільнюському саміті не відбулося,– Росія. І Росії дискредитація України, у тому числі на рівні спорту, футболу, вигідна. І тому я сказав би, що ця провокація в першу чергу вигідна Москві.

І саме завдяки цій успішній провокації скористалися з ситуації дикі українофоби, у тому числі Федерація футболу, які вирішили під приводом дискваліфікації львівського стадіону та Збірної України з футболу ще й заборонити національні символи. Разом з тим поляки вигідно скористалися цим моментом.

– Учора у блозі на «Українській правді» інший співавтор цього законопроекту, народний депутат України Вадим Колесніченко сказав про те, що все, що говориться стосовно Кремля, то це вигадки.

Наскільки можна говорити на цю тему?

Яна Салміна: У мене є щодо даного рішення ФІФА дві гіпотези.

У першу чергу це те, що матчі стали сьогодні вже місцем, коли вболівальники знають, що вони можуть там робити все, що хочеш, і за це вони фактично не понесуть покарання, тому що покарання понесе футбольний клуб.

І друге – це однозначно можна сказати, що, можливо, є дійсно зацікавлені певні якісь сили чи групи, тому що це не приклад одного матчу, де влаштований такий безлад. Я наводила статистику, що за останніх півроку більше 20 матчів.

Ігор Мірошниченко: Який безлад? Тільки Ви скажіть, уточніть. У чому був безлад? Усі захоплювалися трибунами «Львів Арени», всі були фантастично вражені, у тому числі гравці Національної збірної України, у тому числі Едмар, якому сказали, що тебе там, виявляється, мавпуванням ображали, а він сказав: мене ніхто не ображав!

Ви бачили сьогодні вже темношкірих трьох чоловіків, які апелюють до ФІФА: в Україні немає расизму! Де безлад Ви бачите?! Я не знаю. Може, ми інакше дивимося?

– Пане Мірошниченко, давайте зробимо паузу.

Ігор Мірошниченко: Пані просто, напевне…

Яна Салміна: Крім закликів, там так само була і нецензурна лексика, і застосування піротехніки.

Ігор Мірошниченко: Поясніть, будь ласка. Нецензурна лексика: «Слава Україні!» – «Героям слава!»? Я знаю таких міліціонерів. Вони кажуть «нецензурна лексика» на «Слава Україні!».

Яка конкретно?! Ви можете сказати ці слова? У чому там нецензурна лексика була?

– Пане Мірошниченко, я зараз вимкну мікрофон, якщо Ви не будете давати слово.

Ігор Мірошниченко: Я перепрошую. Але ж: нецензурна лексика. Треба відповідати за ці слова.

– Маємо запитання від радіослухача.

Слухач: У мене, швидше, навіть ремарка така і запитання.

Пан Ігор сказав, я абсолютно з ним згодний, що група молодиків їздить по стадіонах і вигукує такі гасла та веде себе так. У зв’язку зараз із ситуацією, зі вступом України чи з підписанням угоди про співробітництво, це все лягає в одну канву. І чому спецоргани не займаються такими людьми? Мене цікавить.

І ще одне. Що ж ми дивуємося, що проти нас санкції хочуть прийняти, як тут місцеві діячі, типу «харківського дуету», великих політиків, розумієте, вішають на український народ всяку гидоту, мовляв, що ми нацисти?

– «Харківського дуету» тут у студії немає, тобто згадувати їх сьогодні не будемо.

Ігор Мірошниченко: На щастя, немає!

Яна Салміна: Стосовно ремарки глядача, чому правоохоронні органи сьогодні не займаються цією групою молодиків? Тому що у нас безіменні квитки – у нас не можна фактично встановити особу цю.

Ігор Мірошниченко: По-перше, у нас міліція там, де треба, встановлює особи, там, де треба, отримує відповідні покази.

Але я хочу сказати, що ми вже сьогодні надіслали в СБУ звернення з вимогою перевірити провокації, організаторів цих провокацій і діяльність організації FARE, яка дискредитувала Україну і дала хибні дані ФІФА. А також разом з тим ми будемо їхати вже на цьому тижні до штаб-квартири ФІФА і спробуємо вимагати як громадяни у першу чергу, які мають трошки ширші повноваження, бо депутати мають мандат довіри, аби дискваліфікацію зі львівської арени зняли і вболівальників на трибуни у Харків повернули.

– Я хочу запропонували синхрон віце-президента Конгресу національних громад Йосипа Зісельса, організації, яка є членом FARE.

Йосип Зісельс: Дуже дивно виглядає і схоже на провокацію у контексті більш широкого такого процесу для того, щоб намалювати сьогодні Україну, як расистську і нацистську країну.

– Більше: і це висловлювання пана Зісельса, і взагалі матеріал про членів FARE в Україні можна прочитати на сайті Радіо Свобода.

Запитання ще одного слухача.

Слухач (переклад): Оцьому товаришеві, дуже жвавому захиснику фашистів, треба нагадати резолюцію ООН і резолюцію Європи щодо неофашистської організації «Свобода», я хочу нагадати.

Ігор Мірошниченко: Що можна сказати невігласу, який ображає мільйони українських виборців, які проголосували за ВО «Свобода». Неонацизм, неофашизм в Україні заборонений.

Партії регіонів ввижався неофашизм, але тепер ми бачимо, що їхні яскраві представники, у тому числі і Добкін, використовують неонацистські символи. Про які, до речі, ніхто до цього скандалу не знав. Більшість українців взагалі були не в курсі, що «вісім-вісім», виявляється, є неонацистський символ. А тепер ми знаємо, що Добкін використовує 1488 на номерах усіх своїх автомобілів. Тобто, у нього якийсь пієтет до неонацистський символів, це є сакральним, про що не знали.

– Знову ж таки немає пана Добкіна.

Ігор Мірошниченко: Але ми говоримо про одне. Сьогодні в Україні фашизм, нацизм, неонацизм, расистські прояви заборонені. Ми сьогодні категорично проти таких проявів. «Свобода» є націоналістичною політичною силою. Ми пишаємося цим, бо націоналізм – то є любов.

– Згадували ми стосовно іменних квитків. Це передбачено законопроектом. По-перше, наскільки це можливо зробити? Якщо законом це буде затверджено, то чи спроститься контроль за продажем, щоб не було спекуляцій на квитках і так далі?

Ігор Мірошниченко: Насправді я, до речі, зараз ініціював депутатське звернення і готуємо законопроект з приводу того, щоб спекуляції на українських стадіонах канули в лету. Бо сьогодні як тільки поєдинок, який викликає більш-менш ажіотаж, квитка купити неможливо. У 4-5 разів квитки дорожче коштують, ніж є їхні номінали. І з цим треба щось робити.

Можливо, і може вирішити проблему іменний квиток. Але Ви знаєте, я був не на одному чемпіонаті Європи і світу – там не було іменних квитків. Справді були певні прив’язки до осіб. Але від спекулянтів це все рівно не позбавить.

– Григорій Суркіс, віце-президент УЄФА, пропонував нібито свою допомогу. Наскільки з його допомогою можна вирішити це питання, цю проблему?

Ігор Мірошниченко: Я впевнений, що своїм авторитетом і рівнем спілкування та фаховості Григорій Суркіс, безперечно, міг би допомогти українській збірній все ж таки отримати, принаймні, менш суворий вердикт.

Але проблема полягає у тому, що з Суркісом боролися тоді, колив він був президентом Федерації футболу. Ну, змінили президента федерації – сьогодні федерація опустилася за своїм рівнем нижче плінтуса. І з ним продовжують боротися зараз.

Сьогодні замість того, щоб об’єднатися в зусиллях все ж таки скасувати дискваліфікацію львівського стадіону і повернути глядачів на трибуни у Харків, президент Федерації футболу Коньков говорить: ми обійдемося без тебе, Суркіс! Стороженко розповідає про те, що Суркіс винен в усіх смертних гріхах, у дискваліфікації Збірної України з футболу і у тому, що, бачите, «Металіст» дискваліфікували.

Я хочу сказати, бо я знаю глибоко ту ситуацію: якби не Суркіс, то Україна могла б не проводити Євро-2012. А «Металіст» мав би бути дискваліфікований значно раніше за договірні матчі! У даному випадку мали б усі об’єднатися. І я прихильник цього.

– Хотілося б, звичайно, думати про те, що Україні вдасться об’єднатися і вдасться переконати ФІФА у тому, що матч збірних України і Польщі мав би бути не при порожніх трибунах. І рішення це надто суворе за ті порушення, які були.

Ігор Мірошниченко: Футбол же ж для глядачів існує.

– Але будемо бачити подальшу ситуацію.