Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:31

Офшорні компанії вивели з Сербії мільярди євро – документи


Будівля компаніх «Агрохем», 2011 рік (©Zoran Pucarevic)

Будівля компаніх «Агрохем», 2011 рік (©Zoran Pucarevic)

Белград – З-поміж трьох тисяч приватизованих компаній у Сербії дві третини збанкрутували. Точніше, нові власники навмисно довели їх до банкрутства. Про це йдеться в низці документів, які оприлюднили двоє журналістів-дослідників. Офшорні компанії через нелегальні трансакції вивезли з цієї країни кілька десятків мільярдів євро.

Процес приватизації в Сербії, який розпочали після повалення режиму Слободана Мілошевича 2000 року, був непрозорим. Незалежні ЗМІ та Рада з боротьби проти корупції час від часу попереджали, що компанії занепадають, а то й зникають, й вимагали оприлюднити імена власників.

Однак закон про приватизацію надавав можливість закордонним купцям залишатися анонімими. Саме це та сприяння або бездіяльність урядовців призвели до занепаду чималої кількості успішних заводів та підприємств.

Євросоюз вимагає від влади в Белграді зʼясувати приватизацію 24 великих компаній. Тим часом співробітники Міжнародного консорціуму дослідницької журналістики (International Consortium of Investigative Journalists) Дьордє Падейскі та Майкл Гадсон оприлюднили документи про розкрадання трьох компаній.

Державні органи сприяли закордонним купцям

Падейскі пояснює, що вони отримали два з половиною мільйона документів й уточнює: «Ті документи свідчать про фінансові трансакції, установчі акти компаній, навіть про інтернет-комунікацію, й ілюструють, як офшорні компанії на практиці надавали шанси багатим та добре пов`язаним з ними особам й розширювали корупцію».

Компанія «Агрохем» з Нового Сада виробляла штучні добрива; незважаючи на протести працівників, купив її колишній македонський міністр Жанко Чадо, тобто його фірми з Британських Віргінських Островів. Упродовж кількох років він перекидав гроші «Агрохема» на рахунки своїх компаній. Державні органи не реагували. Наразі завод закритий. Без роботи залишилося кількасот робітників.
Будівля компанії «Навіп»

Будівля компанії «Навіп»


За гроші «Агрохема» згаданий Чадо з групою сербів та закордонних громадян купив продовольчий комбінат «Фіделінка» в місті Суботіца. Хліб та тістечка компанії колись продавалися по всій Сербії. Від старої слави залишилися лише порожні обʼєкти, борги та кількасот безробітних. Внаслідок надання кредитів «Агрохема» збанкрутів і белградський Агробанк.

У такий самий спосіб приватизували компанію «Навіп», котра виготовляла алькогольні напої. Група сербських бізнесменів за шість мільйонів євро купила не тільки заводи, а й 1200 гектарів винограду та 200 гектарів садів. Компанія свого часу кожного місяця мала по 900 мільйонів євро прибутку. У цій справі порушили кримінальну справу проти 14 осіб. Головні дійові особи – за кордоном.
Продовольчий комбінат «Фіделінка»

Продовольчий комбінат «Фіделінка»


Збанкрутували дві третини приватизованих компаній

За офіційними даними, з 2001 до 2010 року були приватизовані три тисячі компаній. Дві третини з них або закрили, або оголосили банкротами. Нацбанк повідомляє, що лише минулого року на рахунки компаній на Віргінських островах було переказано 900 мільйонів доларів. Тут слід додати й компанії на Кіпрі, та в інших країнах.

У звʼязку з випадками приватизації, на які вказував Євросоюз, розпочали слідчі дії. Затримали зокрема колишнього міністра агропромисловості Сашу Драґіна та найбагатшого серба Мирослава Мішковича. Наразі вони перебувають під домашнім арештом. Коли розпочнуть судові процеси – невідомо.

Урядовці ще не коментували випадків приватизації, про які йде мова в документах, що їх оприлюднили Падейскі та Гадсон.

Преса зазначає, що Сербія займає 16 місце у списку країн з найбільшою кількістю нелегальних трансакцій. Наслідками катастрофічної приватизації є, між іншим, постійний спад виробництва та безробіття майже однієї третини повнолітних громадян.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG