Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:45
Львів У містечку Рава-Руська, що на Львівщині, зводять меморіал загиблим євреям у роки Другої світової війни. Проект реалізують у рамках програми за підтримки німецького уряду та ініціативи Берлінського офісу американського єврейського комітету.

Меморіал у Рава-Руській облаштовують на місці, де в роки німецької окупації було вбито п’ять тисяч євреїв, у тому числі жінок, дітей і літніх людей. Більшість із них були мешканцями Рава-Руського ґетто, а також ті, хто втікав з потягів, що везли євреїв у табір смерті у Белжець (нині територія Польщі).

Для тисяч людей це було місце спільного болю і стало спільною могилою. У радянський час землю звідти вивозили на дороги. Поруч, де облаштовують меморіал пам’яті, розташований єврейський цвинтар, де збереглися старі плити. Тут зведуть стіну пам’яті.

План меморіалу

План меморіалу

Загиблих потрібно вшановувати гідно

Представник Комітету збереження єврейських цвинтарів у Європі Джо Шік розповів Радіо Свобода, що у єврейської традиції поховання – це не лише пам’ять, але нерозривний зв’язок між душею і тілом.

Для нас місце поховання це не те, де встановлено надгробок, а де поховано людину і незалежно від того, що вже у сучасний час звели на тому місці
«І якщо порушити цей зв’язок, то мертва людина мучиться і їй боляче так, як живій людині. Тому для нас місце поховання це не те, де встановлено надгробок, а де поховано людину і незалежно від того, що вже у сучасний час звели на тому місці. Поки тіло під землею, воно має зв’язок з душею і це потрібно поважати. Багато людей думає, якщо немає надгробку чи якогось візуального образу поховання, тоді це місце не заслуговує на пошанування, але це не правильно. Ці люди жили як євреї, померли як євреї і вони мусять бути пошановані, допоки тіло знаходиться під землею і поєднане з душею», – наголосив Джо Шік.


Представники комітету ретельно стежать за земляними роботами, пояснюючи, якщо єврей вмирає, то його мають поховати за єврейським законом, а у роки війни зробити це було неможливо, зауважив представник комітету Мориц Гершафт.

Коли ми сюди приїхали, то кості були скрізь. Було дуже боляче на це дивитись, бо за єврейським законом, душа неспокійна, коли її тіло неспокійне
«Цих людей вбили, нікого не ховали, всіх просто закинули в спільну могилу. А сьогодні це той мінімум того, що ми можемо зробити, щоб пошанувати цих людей і поважати це місце так, щоб ніхто не порушив місця спочинку. Коли ми сюди приїхали, то кості були скрізь. Було дуже боляче на це дивитись, бо за єврейським законом, душа неспокійна, коли її тіло неспокійне», – каже Моріс Гершафт.

Війна змінила Рава-Руську

Це не єдине місце масового вбивства євреїв у Рава-Руській. За даними дослідників, у містечку нацисти вбили близько 17 тисяч євреїв. У ґетто, в яке німці у листопаді 1941 року перетворили центр Рава-Руської, переселили до 20 тисяч євреїв із навколишніх територій. За дротом були жахливі умови, по 20 єврейських родин тіснились в одній кімнаті, не було харчів, лише дві криниці на всіх. На примусових роботах на залізниці мешканці ґетто бачили потяги з людьми, яких везли у табір смерті у Белжець.

Ґетто у Рава-Руській німці ліквідували у 1943 році, розстрілявши останніх в’язнів, знищивши старий єврейський цвинтар у центрі міста.

Радянсько-німецька війна цілковито змінила середовище Рава-Руської. До війни більшість тут складали євреї, які займались торгівлею, а українці і поляки становили меншість населення. Після німецької окупації корінних жителів майже не залишилось, а з 6 тисяч євреїв у місті вижили близько 20, яких переховали місцеві жителі, ризикуючи власним життям.

Меморіали облаштують ще на чотирьох місцях масового розстрілу євреїв

Мер Рава-Руської Ірина Верещук наголосила, що трагедія євреїв, які жили у місті, творили його атмосферу, це важлива історія міста, про яку потрібно пам’ятати і пошанувати загиблих, турбуватись про місце їхнього поховання.

«Сьогодні ми погодили земельну ділянку під меморіал, вона у постійному користуванні Рава-Руської міськради, вона виділена Берлінському офісу американського єврейського комітету, який профінансував виготовлення документації. Це перше в Україні будівництво такого комплексу. Я сподіваюсь, що такий меморіал приверне увагу до нашого міста», – говорить мер.


До кінця осені цього року меморіал планують повністю збудувати, а вже навесні відкрити. У рамках «Програми облаштування місць масового розстрілу євреїв під час Другої Світової війни у гідні місця пам’яті» наступного року буде пошановано ще чотири таких місця в Україні.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG