Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 21:16
(Рубрика «Точка зору»)

На початку жовтня сталась надзвичайна для інформаційної безпеки країни подія. «Впали» державні реєстри – бази даних про громадян, їхнє майно, виконавчі провадження, нотаріальні дії (шлюби тощо). Наскільки постраждала інформація під час «падіння», чи міг відбутися витік конфіденційних даних, які самі по собі дуже дорогий товар – можна тільки здогадуватись.

Однак, те, що державні реєстри – це порохова бочка, яка ось-ось вибухне, було відомо давно.

Історія корупційної годівниці

Чи не у кожної владної установи є своя «годівничка», через яку зацікавлені особи викачують гроші з держбюджету. Для експертів не секрет, що ДП «Державний інформаційний центр» (Держінформ’юст) – це «відкатний трубопровід» Міністерства юстиції. Схема заробляння приватних структур на державних реєстрах – одна з найживучіших корупційних схем, відомих громадськості.

Ще на початку 2000-х ДП «Інформцентр» Мін’юсту на чолі з Віталієм Добжанським без тендеру почало залучати ІТ-компанії ТОВ «Арт-Майстер» і ТОВ «З-Т» для створення єдиних державних реєстрів. Утім, контракти були укладені таким чином, що унікальне програмне забезпечення, на якому працюватиме держава, залишалося у власності приватних компаній, а держава щомісяця перераховувала розробникам роялті – тобто авторську винагороду з кожного платного звернення громадян до реєстрів – за користування програмним забезпеченням. Вся зла геніальність схеми у тому, що лише за один рік це роялті становить приблизно 100 мільйонів гривень за 16 реєстрів. При цьому, створити один реєстр коштує 1-1,5 мільйони, кажуть IT-спеціалісти на ринку, що підтверджує і експертиза КРУ. Отже, замість того, щоб з року в рік сплачувати сотні мільйонів приватним фірмам, держава могла б уже давно мати ці реєстри і необхідне програмне забезпечення у своїй власності. Утім, тоді б померла одна з найодіозніших корупційних схем, що пережила і міністра Лавриновича, і міністра Оніщука в уряді Тимошенко, і знову Лавриновича вже в новому уряді. Єдиним міністром, який намагався побороти схему Добжанського, був Роман Зварич, але йому це не вдалося.

Чому пішов Лавринович?

У червні Олена Лукаш змінила Олександра Лавриновича на посаді міністра юстиції, йому ж віддали крісло голови Вищої ради юстиції. Лавринович був вірним і лояльним до Януковича, тому для правової спільноти ця заміна була незрозумілою. Кажуть, що давнього друга самого президента – Олександра Лавриновича – сильно засмутила така рокіровка. Але, як розповідають джерела, «все вирішували вже не батьки, а діти».Мовляв, молодшому поколінню "Сім'ї" не вдалося "потоваришувати" з Максимом Лавриновичем, сином міністра. То ж одна з версій, що за непокірного сина постраждав батько, його залишили без посади міністра. А кандидатура Олени Лукаш легко пройшла затвердження, бо вона – давній і вірний юрист Януковича, який немовби швидше знайшов спільну мову з «Сім’єю».

Тож логічно, що після усунення Олександра Лавриновича з посади, він втратив і вплив над системою. Днями Олена Лукаш звільнила незмінного Віталія Добжанського з посади голови Держінформ’юсту і призначила туди Леоніда Богданова. Олена Лукаш, по суті, публічно оголосила війну своєму попереднику і однопартійцю Олександру Лавриновичу, заявивши про нахабну корупційну схему у Державному підприємстві за його часів.

Чому ж «впали» реєстри?

Звільнені з системи Мін’юсту Лавринович і Добжанський, втім, залишили після себе спадщину – приватні фірми «Арт-Майстер» і «З-Т», які мали б і далі обслуговувати реєстри і отримувати шалені роялті щомісячно. Фірми мають офшорних власників, тож гроші виводилися за кордон, де і розчинялися на рахунках співавторів схеми. Деякі джерела розповідають, що Леонід Богданов був призначений у Держінформ’юст якраз для того, щоб прибрати до «сімейних» рук контроль над цією схемою.

Утім, з’явившись на новій роботі, він виявився у ворожому таборі. Колектив Держпідприємства «Інформаційні системи», що багато років працював під керівництвом Добжанського, болісно сприйняв його усунення і почав бунтувати. Але головний удар був нанесений самим розробником, компанією «Арт-Майстер», через що реєстри взагалі впали, спричинивши стільки галасу.

Джерела розповідають, що нове керівництво спершу намагалось домовитись із «Арт-Майстером», хоча публічно називало цю схему корупційною. Компанія має у власності програмне забезпечення, на якому працюють держреєстри, тож Богданов і Лукаш намагались з’ясувати, як діяти далі: чи змусити нарешті продати ліцензійні права і не платити фірмі роялті, або ж перенаправити фінансові потоки у «правильне русло», чи взагалі порвати з «Арт-Майстером» і замовляти створення реєстрів з нуля.

На цей тиск у ТОВ «Арт-Майстер» також вирішили продемонструвати силу. Сталося те, про що всі давно били на сполох. У приватної фірми був інструмент, яким можна паралізувати роботу величезної кількості держустанов, РАГСи не зможуть реєєструвати шлюби, нотаріуси проводити нотаріальні дії, банки видавати кредити тощо. Всупереч самій логіці елементарної інформаційної безпеки держави, приватний розробник «Арт-Майстер» міг фактично натисканням однієї кнопки зупинити роботу державних реєстрів. Що, за нашими даними, і зробив днями, у відповідь на тиск новопризначених чиновників.

Слабке місце

Бази даних з інформацією про всіх нас фізично зберігаються на серверах, що розташовані на території Держінформ’юсту. Там же міститься і сервер обробки усіх запитів, що надходить до реєстрів. І хоч в «Арт-Майстер» не було доступу до самих баз даних, але нібито був налагоджений з’вязок із цим сервером. Функція, яку просто «забули» описати у всіх дозвільних документах, затверджених Держслужбою зв’язку і захисту персональної інформації, мала наступний вигляд. Щохвилини сервер з ДП надсилав запит уже на зовнішній сервер ліцензування до рук спеціалістів «Арт-Майстер», звідки одразу приходив позитивний «дозвільний» сигнал і таким чином програмне забезпечення продовжувало працювати. За нашими даними, під час конфлікту з новим керівництвом Мін’юсту і ДП «Інформцентр» розробники «Арт-Майстер» вирішили пограти м’язами і скористались цією функцією, в одну мить «поклавши» всі реєстри.

Сам попередній керівник Держінформ’юсту Віталій Добжанський, як кажуть, днями виїхав до Ізраїлю. У ТОВ «Арт-Майстер» більше немає владних покровителів. І, схоже, розробники допустили прикру помилку, якщо хотіли далі працювати і з новим керівництвом ДП – вступили у війну, власноруч паралізувавши роботу реєстрів.Пізніше «Арт-Майстер» пояснив свій вчинок так: держава вже півроку не виплачує фірмі роялті, що змусило компанію навіть брати кредити. Тому спеціалісти з «Арт-Майстер», як і обіцяли, з 1 жовтня перестали відправляти погоджувальний сигнал на використання програмного забезпечення, що й зупинило роботу реєстрів.

Мотиви Олени Лукаш

Думки з приводу благородності мотивів міністра юстиції Олени Лукаш, коли вона публічно оголосила війну «нахабній корупційній схемі» у Держінформ’юсті, розділилися. Подейкують, що завдання було перевести фінпотоки у «сімейні» океани. Втім, багато хто схвалює її рішення нарешті звільнити з посади пана Добжанського, не добираючи слів до його характеристики. (Рішення суду з цього приводу немає, редакція готова надати слово Віталієві Добжанському, щоб почути його думку про конфлікт – ред.)

Можливо, ключем до розуміння справжніх мотивів Олени Лукаш та її покровителів може стати персона, яка прийшла на зміну Добжанського.

Хто такий Богданов?

Леонід Богданов не новачок у питаннях інформатизації суспільства за державні гроші. Відомий скандал, коли в 2004 році пан Богданов очолював тендерний комітет Державної судової адміністрації і переважну більшість замовлень віддавав «сам собі» – держпідприємству «Судовий інформаційний центр», який сам і очолював. За це Рада суддів України зі скандалом дала згоду на звільнення Богданова з Державної судової адміністрації.

Після декількох років відсторонення, пізніше Богданова все ж призначили керувати Держпідприємтвом «Інформаційні судові системи», звідки днями він і був тріумфально призначений у ДП «Інформаційні системи» Мін’юсту.

Можливо, тепер у Олени Лукаш і Леоніда Богданова і справді щирі наміри побороти корупцію навколо роботи реєстрів. Цікаво тоді, чи будуть вони змушувати розробників з одіозного «Арт-Майстер» продати або віддати права державі на все існуюче програмне забезпечення для роботи реєстрів, аби щомісячно не платити аномальне роялті? Чи, може, реформатори оголосять тендер на створення нового програмного забезпечення для роботи з державними базами даних? Якби тільки за гучними заявами про боротьбу з корупційною схемою на її місці не виросла нова.

Наталія Седлецька – журналіст, стипендіат імені Вацлава Гавела

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG