Доступність посилання

ТОП новини

Чи потрібні Україні оборонні підприємства?


Український танк «Оплот» на заводі імені Малишева
Український танк «Оплот» на заводі імені Малишева
Київ – Щонайменше 300 мільйонів гривень заборгувала держава працівникам оборонних підприємств. Якщо враховувати не направлені платежі до державного бюджету, то сума боргу сягне півмільярда гривень. Такий результат відсутності стратегії модернізації військово-промислового комплексу та непродуманого підходу до реструктуризації зайвих оборонних виробництв.

Україна поки залишається у переліку тих країн світу, які виробляють озброєння. Однак, успадкувавши від радянського військово-промислового комплексу виробництва кадри та технології, Україна за два десятиліття не змогла виробити стратегії модернізації галузі, а відтак ризикує «вилетіти» з цієї ніші. Кадри постарішали й розпорошилися, потужності зносилися, технології застаріли, а владні еліти все ще не демонструють раціональних підходів до того, як зберегти найкраще, запровадити нове й із користю звільнитися від застарілого.

Стагнація у Збройних силах України в цілому та оборонно-промисловому комплексі, зокрема, й призвела до великих боргів із виплати заробітної плати перед працівниками підприємств, підпорядкованих ДК «Укроборонпром». Так вважає Сергій Бондарчук, колишній керівник державного концерну «Укрспецекспорт».
Підприємства-боржники оборонної сфери
Підприємства-боржники оборонної сфери

«Зараз у всьому комплексі заборгованість складає 300 мільйонів гривень і це без виплат до державного бюджету, а з виплатами – півмільярда гривень. Ось півроку тому у Верховній Раді ухвалили направити на погашення заборгованості 800 мільйонів гривень, потім Кабінет міністрів ще виділив 100 мільйонів гривень додатково у статутні фонди підприємств-боржників. І що? Це просто «чорна яма» куди все, що не потрапляє, не дає позитивного результату», – стверджує Сергій Бондарчук.

Держава не має стратегії модернізації оборонних підприємств – Бондарчук
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:14:10 0:00


Прикладом того, який втрат зазнає держава і люди при неефективному вирішенні питання закриття «непотрібного» оборонного підприємства, є ситуація з Рівненським авторемонтним заводом.

08.10.2013
Борги із зарплати на заводі у Рівному віддають, продаючи майно

Щоправда, за три роки боротьби за отримання заробленого, трудовий колектив заводу скоротився на третину далі

А от харківське державне підприємство «Завод імені Малишева», схоже, дуже потрібне Україні. Принаймні, якщо зважити на те, що саме на цьому заводі виконують іноземне замовлення на виготовлення танків «Оплот». Та при цьому на «Малишева» теж не платять заробітної плати, цехи холодні, дахи течуть й люди не знають, де взяти гроші, щоб хоч добиратися до роботи.

08.10.2013
Танки «Оплот» випускають ті, кому не платять зарплати

І це в той час, коли завод виконує замовлення армії Королівства Таїланд на суму понад 200 мільйонів доларів далі

Радіо Свобода надіслало інформаційний запит до ДК «Укроборонпром» з проханням пояснити причини заборгованості із заробітної плати на підприємствах оборонної галузі. Поки відповідь не надходила.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG