Президент Росії Володимир Путін умовляв президента України Леоніда Кучму використати силу проти помаранчевої революції. Про це заявив російський експерт, радник Володимира Путіна з 2000 по 2005 рік Андрій Ілларіонов в інтерв’ю «Українській правді».
Зокрема, у відповідь на запитання «Чим стала помаранчева революція для Путіна?», Ілларіонов зазначив: «Я хочу сказати, які речі призвели до радикального повороту в свідомості, світогляді Володимира Путіна на міжнародній арені. Перше – це відмова ЄС у вступі Росії. Друге – відмова НАТО у вступі Росії. Третє – жорстка суперечка з приводу Іраку. А далі пішли грузинська «революція троянд» і «помаранчева революція» в Україні. Обидва ці події були сприйняті Путіним як дії Заходу щодо підриву Росії».
За словами експерта, Путін досі вірить, що це була технологія
«Якби «помаранчева революція» пройшла сама по собі, можливо, вона не справила б такого враження на Путіна. Але цьому передувало дуже багато інших подій. А, по-друге, Росія і Путін досить серйозно інвестували в Януковича в 2004 році. Було спрямовано величезну кількість російських фахівців, політологів, дуже багато грошей витратили. Сам Путін неодноразово літав до України, постійно Медведчук радився з Медведєвим. Тому «помаранчева революція» дуже серйозно шокувала Путіна».
Більш того, розповів Ілларіонов, «у ключовий момент після першого туру виборів «помаранчевої революції» Кучма прилітав до Москви на переговори з Путіним. Зустріч була в аеропорту, півгодини вони там поговорили – і все. І коли Путін умовляв Кучму використати силу проти «помаранчевої революції», а Кучма, уперто дивлячись у стелю і розглядаючи шнурки на своїх черевиках, постійно повторював: «Володимире Володимировичу, ви не розумієте – Україна стала іншою». «Почекайте, ми ж з вами домовлялися!...». А Кучма каже: «Україна стала іншою». У результаті Кучма не дав згоди на використання сили».
За словами Ілларіонова, «на той момент реальні політичні повноваження були у Кучми. І Кучма зробив вибір, щоб він міг залишитися жити в Україні, а не на якійсь «підмосковній дачі». Це зробило остаточний щонайпотужніший психологічний удар по Путіну, який змінив його ставлення і до України, і до Заходу, і до світу».
Зокрема, у відповідь на запитання «Чим стала помаранчева революція для Путіна?», Ілларіонов зазначив: «Я хочу сказати, які речі призвели до радикального повороту в свідомості, світогляді Володимира Путіна на міжнародній арені. Перше – це відмова ЄС у вступі Росії. Друге – відмова НАТО у вступі Росії. Третє – жорстка суперечка з приводу Іраку. А далі пішли грузинська «революція троянд» і «помаранчева революція» в Україні. Обидва ці події були сприйняті Путіним як дії Заходу щодо підриву Росії».
За словами експерта, Путін досі вірить, що це була технологія
«Якби «помаранчева революція» пройшла сама по собі, можливо, вона не справила б такого враження на Путіна. Але цьому передувало дуже багато інших подій. А, по-друге, Росія і Путін досить серйозно інвестували в Януковича в 2004 році. Було спрямовано величезну кількість російських фахівців, політологів, дуже багато грошей витратили. Сам Путін неодноразово літав до України, постійно Медведчук радився з Медведєвим. Тому «помаранчева революція» дуже серйозно шокувала Путіна».
Більш того, розповів Ілларіонов, «у ключовий момент після першого туру виборів «помаранчевої революції» Кучма прилітав до Москви на переговори з Путіним. Зустріч була в аеропорту, півгодини вони там поговорили – і все. І коли Путін умовляв Кучму використати силу проти «помаранчевої революції», а Кучма, уперто дивлячись у стелю і розглядаючи шнурки на своїх черевиках, постійно повторював: «Володимире Володимировичу, ви не розумієте – Україна стала іншою». «Почекайте, ми ж з вами домовлялися!...». А Кучма каже: «Україна стала іншою». У результаті Кучма не дав згоди на використання сили».
За словами Ілларіонова, «на той момент реальні політичні повноваження були у Кучми. І Кучма зробив вибір, щоб він міг залишитися жити в Україні, а не на якійсь «підмосковній дачі». Це зробило остаточний щонайпотужніший психологічний удар по Путіну, який змінив його ставлення і до України, і до Заходу, і до світу».
