Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:42

Музейні шаровари, шабля і бойовий гопак. Як українці уявляють козаків


Дніпропетровськ – Дні козацтва розпочались у Дніпропетровську. Регіон, де свого часу було 5 із 8 Запорозьких Січей, вважає свято українського козацтва, 14 жовтня, своїм. Першим заходи, присвячені запорожцям, презентував Дніпропетровський історичний музей імені Яворницького, який раніше і задумували як музей козацтва. Відвідувачам презентували експонати з колекції, а також підготували пізнавально-розважальні дійства. І навіть частували справжнім запорозьким кулішем.

У школярів, запрошених на Дні козацтва до Національного історичного музею, старовинні експонати викликають посмішку: широченні оксамитові козацькі шаровари та довжелезні пояси з турецьких та французьких дорогоцінних тканин. Музейники розказують: козакові було не так уже й просто вбратися в цю повсякденну одіж: приміром, щоб підперезатися 5-метровим паском, доводилось спершу кріпити один його кінець на цвяшок, а другий на стегна і обкручуватись із десяток разів.

Разом з одягом музейники дістали зі своїх запасників і інші речі доби козацтва – похідний посуд та зброю, а також козацькі ікони з церкви останньої Запорозької Січі, присвячені Покрові Пресвятої Богородиці. Куратор виставки, науковий співробітник музею Олександра Муратова розповідає: кожен з образів має свою родзинку.

«Збереглося всього дві ікони із зображенням самих козаків і Покрови Пресвятої Богородиці. Перед нами копії двох ікон з Покровської церкви останньої Запорозької Січі. Унікальна одна з них тим, що це єдине прижиттєве зображення останнього кошового отамана останньої Запорозької Січі Петра Калнишевського», – розказала Радіо Свобода куратор виставки.

Бойовий гопак як спосіб життя

Оживити одну з найславніших сторінок історії України музейним працівникам цими днями допомагають сучасні козаки – майстри бойового гопака. Представники Міжнародної федерації «Бойовий Гопак» Артем Шевер та Володимир Циба не просто демонструють відвідувачам техніку двобою, а й розказують, що за нею стоїть. У бойовому гопаку усі рухи: стусани, джигани тощо – природні, підказані фізіологією людини, стверджують хлопці. Але навчитись боронитись, як козаки, не самоціль, головне – жити за козацькими звичаями, діляться майстри.

Доба козацтва – це для нас джерело, з якого ми черпаємо істину, вправи. Ми використовуємо козацькі обряди: перед кожним тренуванням ми молимось, співаємо пісню
«Доба козацтва – це для нас джерело, з якого ми черпаємо істину, вправи. Ми використовуємо козацькі обряди: перед кожним тренуванням ми молимось, співаємо пісню. І так само в побуті: перед тим, як сісти за стіл, ми молимося, дякуємо Богу, дякуємо тим, людям, які зростили хліб, дякуємо стихіям. Молитва перед кожним прийомом їжі і після. І під час вживання їжі – певний такий настрій. Ми показуємо, як свого часу козаки боролись з ворогом, загартовувались, боронили свою рідну землю», – розказали Радіо Свобода майстри бойового гопака.

Нерозгадане поле битви під Жовтими Водами

Дніпропетровський історичний музей дав старт Дням козацтва у місті невипадково, стверджує старший науковий співробітник Алла Москалець: один із фундаторів, Дмитро Яворницький свого часу замислював цей заклад як музей козацьких старожитностей, сам Яворницький збирав запорозькі раритети все життя. Його справу продовжують і зараз. Щоправда, з року в рік надходжень експонатів Доби козацтва все менше, каже музейниця. Але дослідники покладають надії на нові археологічні експедиції.

Якщо буде рішення про відродження фортеці Кодак, то і там будуть відбуватись археологічні розкопки
«Для нас козацтво – це одна з провідних тем. В останні 5-6 років проводяться дуже активні розкопки Новобогородицької фортеці, до нас надходять, в основному, побутові речі козаків. Це і хрести, і пряжки, і гроші. Якщо буде рішення про відродження фортеці Кодак, то і там будуть відбуватись археологічні розкопки, ми на них покладаємо надії. Не полишаємо сподівань і на те, що знайдуть все-таки і поле Жовтоводської битви, наразі ця місцина достеменно невідома. А там теж могли б віднайти дуже цікаві експонати. Крім того, є ще підводна археологія – вона теж багато дає. Все, що є у річках, на дні Каховського водосховища, знаходять дослідники, організовуються експедиції. Таким чином, до нас потрапляють унікальні речі: зброя, залишки гармат», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Алла Москалець.

Упродовж Днів козацтва у Дніпропетровську заплановано чимало заходів: історичний музей демонструватиме документальні фільми й науково-популярні передачі козацької тематики, літературний – презентуватиме виставку, а у вихідні на залишках Богородицької фортеці відбудеться всеукраїнський козацький фестиваль «Самарська Покрова».

На території Нікопольського району Дніпропетровщини свого часу були розташовані п’ять найвідоміших Запорозьких Січей. Їхні рештки у більшості своїй зникли або недоступні для досліджень, зокрема, через створення Каховського водосховища.

Остання Запорозька Січ – Підпільненська (Нова) – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках. Була зруйнована на початку червня 1775 року за наказом російської імператриці Катерини II.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG