Доступність посилання

ТОП новини

Російські олігархи «хочуть знайти ключ від серця Януковича» – експерт


Євроінтеграція України: закінчення чи продовження?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:36 0:00

Євроінтеграція України: закінчення чи продовження?

Гість «Вашої Свободи»: Вадим Карасьов, політолог, директор Інституту глобальних стратегій.

Віталій Портников: Місія Кокса-Квасневського продовжує свою роботу. Ви вже це знаєте. Рішення по мандату, який має отримати чи не отримати Єврокомісія для підписання Угоди про асоціацію з Україною, також відкладається на кілька тижнів.

Чи означає це, що для євроінтеграції України є реальна перспектива? Чи, навпаки, те, що довелося зробити до цього дня, фактично зазнало поразки, доводиться брати ще кілька тижнів для того, щоб якось вирішити проблему?

Пане Карасьов, ми з Вами разом були на зустрічі послів Польщі, Німеччини та Франції з українськими експертами й журналістами.

Мені здається, що саме під час цієї зустрічі досить чітко прозвучало формулювання, яке може стати, так би мовити, відправною точкою для нашого аналізу. Це те, що країнам ЄС поки що не вдається досягти консенсусу в питанні євроінтеграції України, і для того, щоб цього консенсусу досягти, необхідно вирішити питання вибіркового правосуддя.

Я правильно розумію цю тезу?
Ваша Свобода: Євроінтеграція України: закінчення чи продовження?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
– Я думаю, що так.

– І от, що ми маємо сьогодні?
Вадим Карасьов
Вадим Карасьов

Внутрішня політика на пострадянському просторі – «гра хижаків». Так поводить себе Лукашенко, Путін. Українська влада не є винятком. Це і блеф, і гра нервів, і будуть тягнути до кінця, щоб потім зробити якийсь ефект
Тимошенко буде звільнена у вигляді медичної реабілітації не раніше 15 листопада
– Великого оптимізму не було на цій зустрічі. І відповіді європейських послів були не надто оптимістичні, нейтральні. Не неоптимістичні, але й без особливого оптимізму. Це означає, що проблема вибіркового правосуддя, яка сьогодні уособлюється у визволенні Юлії Тимошенко або ж у вирішенні так званої «проблеми Юлії Тимошенко», поки що ця проблема не вирішена.

І місія Кокса-Квасневського, я не сказав би тут, що провалилася, але вона і не завершилася позитивним результатом. І вона, очевидно, не могла завершитися позитивним результатом. Тому що, розумієте, внутрішня політика на пострадянському просторі – це «гра хижаків». Так поводить себе Лукашенко, так поводить себе Путін. І українська влада тут не є винятком. І цю стилістику «гри чужаків» іноді пострадянські президенти переносять і на зовнішню політику. Тобто, це такий і блеф, і гра нервів, і будуть тягнути до кінця, щоб потім зробити якийсь ефект.

Наприклад, я думаю, якщо Юлія Тимошенко буде звільнена (скоріш за все, у вигляді медичної реабілітації, тобто таке «медичне визволення»), то це буде зроблено тільки напередодні Вільнюського саміту. Я думаю, не раніше 15 листопада, коли, до речі, і завершиться місія Кокса і Квасневського. Тоді вже буде ясно, чи провалом остаточним, чи частковою перемогою.

– А які у Вас підстави вважати, що її звільнять саме на підставі медичного…?

У місії Кокса-Квасневського дуже незавидна доля. Великої перемоги бути не може, Тимошенко не звільнять з повною реабілітацією. А провал може бути остаточний
«Париж вартий меси», на кону європейське майбутнє України!
– Я зараз скажу про підстави.

Я просто скажу, що в місії Кокса-Квасневського дуже незавидна доля. Тому що великої перемоги бути не може, Юлію Тимошенко не звільнять з повною політичною, правовою, юридичною реабілітацією. Тільки може бути частково звільнена. А ось провал може бути остаточний, повний провал і часткова перемога. Ось між якою дилемою стоїть місія Квасневського-Кокса.

Що стосується підстав для того, що її все ж таки звільнять у такому варіанті? По-перше, такий сценарій все більше і більше обговорюється в публічному просторі в Україні. По-друге, Юлія Тимошенко фактично дала вже згоду на такий варіант. Була заява її публічна, не її особисто, але письмова заява, яку озвучили її захисники, і були заяви її захисника Сергія Власенка, який теж сказав, що вона погоджується на лікування.

Я думаю, що сьогодні, якщо українська влада все ж таки погодилася на такий компроміс, а це, очевидно, компроміс між українською владою, Європою у вигляді місії Кокса-Квасневського і Тимошенко, то сьогодні питання стоїть таке, щоб за місяць підготувати у Верховній Раді відповідний закон, який передбачав би правозастосування до тих осіб, не тільки до Юлії Тимошенко, у яких буде необхідність виїхати за кордон на лікування і перервати свій термін засудження, такі своєрідні «медичні канікули», і для того, щоб лікуватися, потім уже повернутися назад в країну, де той чи інший фігурант був засуджений.

До речі, це дуже складний закон. Тому що українська влада не просто хоче її випустити за кордон. Вона хоче контролювати, як вона буде там: чи буде вона лікуватися, чи буде вона вести політичну діяльність. Як взагалі будь-який фігурант може виїхати під виглядом лікування, а потім там і зникнути. Тому потрібен контроль. І не буде ж українська влада посилати туди ОМОН для того, щоб перевіряти, чи веде Юлія Тимошенко там політичну діяльність чи займається лікуванням.

Це дуже складний процес. Я думаю, дай Боже, щоб за цей місяць українська влада встигла підготувати такий закон. І ще проблема – чи буде Партія регіонів цей закон висувати, чи вона надасть таку привілею опозиції, чи захоче опозиція брати на себе цю місію? Тому що це все ж таки не повна реабілітація Юлії Тимошенко, а тільки медична реабілітація.

Але ми знаємо, що «гра варта свічок», «Париж вартий меси», тому що тут на кону європейське майбутнє України! Власне, Юлія Тимошенко заявила, що вона погодиться саме на такий дуже, я б сказав, частковий варіант і навіть дещо принизливий варіант, але заради все ж таки того, щоб був успіх у Вільнюсі 2013 року.

– Ми ж прекрасно розумієте, що якщо Юлія Тимошенко виїде за кордон, то ніхто не примусить її, тим більше європейці, які вважають це політично вмотивованим, повертатися до України для того, щоб продовжувати перебувати у в’язниці.

– З одного боку, це так.

– Просто європейці на це не погодяться.

Без вирішення «проблеми Тимошенко» Вільнюса не буде
– Зрозуміло, чому українська влада її тягне. Тому що вона шукає гарантій, вона хоче гарантій від європейців, від німців, якщо вони пропонують саме лікуватися в Німеччині, як вони прогарантують, що Юлія Тимошенко буде саме лікуватися, а не займатися політикою.

Але тут є певні запобіжники. По-перше, дійсно, у неї проблеми зі здоров’ям. І ось останні заяви лікарів німецьких і політиків кажуть про те, що їй потрібна термінова операція. І це серйозні речі. Зі здоров’ям гарти не потрібно, навіть заради політики, великої політики.

По-друге, є прецеденти в законах. Це ж не ми тільки придумали. Це у поляків є, це у норвежців є, це у Швейцарії, якщо я не помиляюся, і у італійців. Навіть судові процеси були, коли людина, яка виїжджала на лікування за кордон, засуджена в іншій країні, потім судилася з тією країною і так далі, або країна подавала на неї позов. Такі були прецеденти.

Тому, очевидно, сьогодні потрібно пошукати, чи є прецеденти такі, і як потім так застосувати право, щоб усі мали гарантії, всі мали зобов’язання при цьому. І тоді, дійсно, буде відкрита дорога до Вільнюського саміту. Тому що у мене таке відчуття, можливо, воно і у Вас таке після зустрічі з дипломатами, що без вирішення «проблеми Тимошенко» Вільнюса не буде.

– У мене, чесно кажучи, таке відчуття з першого дня, коли Юлія Тимошенко потрапила у в’язницю.

– Так. А це ще відчуття, я думаю, що ще раз додали такої впевненості, що так і буде.

– Ті пропозиції, які сформульовані в інформації, оприлюдненій Мареком Сівцем після звіту місії Кокса-Квасневського, дещо відрізняються від того.

– Так.

– Тому що там інший варіант. Там варіант часткового помилуванням зі скороченням терміну і умовно-дострокового звільнення з продовженням дії вироку. Це інший варіант.

– Це інший варіант. Але він не реалістичний. Тому що 200 мільйонів доларів, які потрібно сплатити штраф Юлії Тимошенко, то це…

– Ви зараз повторюєте те, що повторюють українські журналісти.

– Так.

– Це Вам так ставили питання. Такого у блозі Сівца немає.

– А що?

– Я зараз Вам поясню. Спробую, принаймні.

Ідея полягає у тому, що за умови умовно-дострокового звільнення продовжує діяти вирок.

– Так-так. Читав.

– Як він, до речі, продовжує діяти за Вашим варіантом. Правильно?

– Це не мій варіант. Це один із тих…

– Це той варіант, який Ви зараз оприлюднюєте.

– Так.

– А у вироку є цей штраф. Він же був у попередньому вироку. Правильно?

– Так, правильно.

– Якщо Тимошенко виїжджає за кордон у тому чи в іншому вигляді, тобто чи за варіантом, про який Ви говорите, за варіантом «канікул», чи за варіантом умовно-дострокового звільнення, вирок продовжує діяти. А це означає, що над нею висить цей штраф.

І це не те, що вона має заплатити гроші і кудись їхати. Це означає, що вирок, я сказав би, в усій його «кірєєвській красі» продовжує бути не скасованим! Але це не тому, що вона має заплатити 200 мільйонів Януковичу, як такий хабар, і поїхати. Ні!

Навіть на часткове помилування сьогодні українська влада не готова
– Я згоден. Уточнення правильне. Тому що це виглядало дуже дивно. От у тому варіанті, коли мене питали, я говорю, що дуже дивно, навіть схоже на якусь дезінформацію. Але це один із можливих варіантів, які розглядаються.

Мені здається, що українська влада все ж таки піде на той варіант, ближчий їй той варіант, про який я говорив. Чому? Тому що навіть на часткове помилування сьогодні, мені здається, українська влада не готова.

Але для Юлії Тимошенко тут теж немає нічого страшного. Чому? Я скажу. Тому що це все до 2015 року. Після 2015 року ситуація може змінитися.

– Звичайно. Якщо перемагає опозиційний кандидат.

2015 рік – якщо переобирається нинішній президент, то тоді може бути скасування вироку, «милість переможця»
– 2015 рік – тут така ситуація. Якщо переобирається нинішній президент, то тоді, дійсно, може бути вже й помилування. Вже не часткове, а серйозне, з реабілітацією.

– Скасування цього вироку.

Головне, вирватися на волю з цієї тюремно-лікарняної клініки
Янукович розуміє, асоціацію потрібно підписувати, назад дороги немає
– Так, скасування цього вироку і таке інше. Ну, «милість переможця» – можливо, й таке. А якщо виграє, наприклад, Кличко, то тут взагалі без варіантів – Юлія Тимошенко може розраховувати на повну юридичну, політичну і моральну реабілітацію.

Так що ситуація не така й вже заплутана. Вона заплутана сьогодні, якраз напередодні саміту. Головне, мені здається, – це вирватися на волю з цієї тюремно-лікарняної клініки, щоб мати все ж таки можливість лікуватися і готуватися до майбутніх політичних баталій. Але вже за межами 2015 року.

І, до речі, тут нічого страшного немає. Навіть якщо переобереться нинішній президент. Ну, колись Кучма теж переобирався тріумфально – ну і що? Ви ж пам’ятаєте цю ситуацію у 1999 році? І щось це змінило чи ні?

Так що, я думаю, гра тільки починається і все цікаве тільки попереду, у тому числі і для Юлії Тимошенко.

Але ось що, мені здається, точно, то все ж таки Віктору Януковичу доведеться шукати варіанти розв’язки, тому що він розуміє, мені здається, що асоціацію потрібно підписувати, тому що назад дороги немає. І з точки зору внутрішньополітичних обставин, тому що це повномасштабна політична криза в Україні.

І я не думаю, що Путін назад прийме його в обійми. Так, він може певним чином і радіти певний час, але ж ми розуміємо, що це «гра хижаків». У цій «грі хижаків» у Росії сьогодні більше козирів, аніж у Віктора Януковича і українських олігархів.

– А Вам не здається, що все ж таки для президента звільнення Юлії Тимошенко може бути більш серйозним ризиком, ніж непідписання угоди про асоціацію? Не можна так міркувати?

Країна ділиться на дві великі партії: «партія Європи» і «партія Євразії»
– Якщо це звільнення в дуже обмеженому варіанті, технічне звільнення, «медичне звільнення», якщо воно буде обкладене такими гарантіями, зобов’язаннями, причому усіх сторін: і європейців, і Юлії Тимошенко, і іншими соратниками Тимошенко, то це інша справа. Я думаю, що вона менш ризикована, аніж непідписання угоди про асоціацію. Тому що тоді повномасштабна криза.

Тому країна ділиться на дві великі партії. Це «партія Європи» і «партія Євразії». І я не думаю, що тут у Віктора Януковича будуть хороші позиції. Якраз навпаки, коли він робить цей євроінтеграційний маневр, то він стає в центрі, його позиція в центрі, тому що скраю Симоненко з його Митним союзом і Медведчук, і таке інше, а інший край (такі прозахідні політики) – це опозиція, але вони теж за Європу. Вони можуть критикувати, наприклад, Януковича за те, що він щось не робив. Він каже: але ж я зробив! Я підписав угоду? Підписав!

Тобто поле для опозиції трошки обмежене. Але коли Янукович не підписує, то опозиція тоді отримує великий простір для маневру і для мобілізації своїх прихильників. І взагалі, це буде колосальне розчарування і в елітах, до речі, що важливо, не кажучи вже у проєвропейській частині суспільства.

– У ситуації європейського вибору ми ж бачимо, що у європейців була певна ілюзія, що вони зможуть без величезних проблем домовитися з українською владою. Тепер, мені здається, цієї ілюзії вже немає.

Європейці не можуть програти. Це буде колосальна дипломатична поразка ЄС. «Східного партнерства» не буде
– Ілюзії немає. Але все ж таки «дипломатична машина» ЄС діє. І взагалі ситуація для європейців достатньо складна. З одного боку, вони не можуть зробити успіх Вільнюсу за рахунок Юлії Тимошенко, за рахунок так званого вибіркового правосуддя. А з іншого боку, вони не можуть і програти. Чому? Це буде колосальна поразка, дипломатична поразка ЄС. І перш за все Східного партнерства. Його можна буде потім викреслювати. «Східного партнерства» не буде. І це колосальна поразка Швеції, Польщі і всіх тих, хто ініціював цей проект.

– Але, з іншого боку, погодитися на угоду без ціннісного схвалення теж неможливо.

– Тому й будуть працювати. Тому будуть робити все.

І це, очевидно, Янукович теж розуміє. Так? Що у нього тут є якби поле для маневру, поле для гри, для того, щоб тягнути до кінця, блефувати, грати на нервах. Тому що він розуміє, що неуспіх у Вільнюсі, крах Вільнюсу, після Вірменії Україна – це все, кінець! Це буде колосальна дипломатична поразка ЄС.

– Я хотів би запитати про групи впливу. Наскільки вони сьогодні навколо президента?

Є ж групи впливу, які, очевидно, працюють на європейську інтеграцію, є ж групи впливу, які працюють проти. Яку з позицій президент може поділяти? До кого він прислухається?

Росія взяла іншу стилістику – починає діяти кулуарно. На європейську місію поважних публічних політиків Кокса-Квасневського є місія російських олігархів, які хочуть знайти ключ від серця Януковича
(Сміється). Я думаю, що він поки що дослухається і до однієї групи, і до іншої.

І Росія сьогодні взяла дещо іншу стилістику у своїй роботі – починає діяти кулуарно. Зараз, з одного боку, Глазьєв щось іще гучно робить заяви якість, але, з іншого боку, є така неформальна, «кулуарна дипломатія», місія Євтушенкова. На європейську місію поважних публічних політиків Кокса-Квасневського є місія російських олігархів, які хочуть знайти ключ від серця Януковича.

– А оце теж цікаве питання, що весь час ми тут обговорюємо місію Євтушенкова з подачі теж певних моїх колег так, немов би Євтушенков є людиною Путіна.

– Є людиною Лужкова.

– Він не людина Лужкова. Він – чоловік сестри Батуріної. Це родичі.

Янукович сьогодні більше дослухається до проєвропейської групи в своєму оточенні
– Так. Але це говорить навіть про те, що Росія у розпачі, що у них немає інших інструментів.

Але я з Вами абсолютно згодний. Я не перебільшував би місію Євтушенкова і всі ці «пряники» Кремля. Думаю, що все ж таки Янукович сьогодні більше дослухається до проєвропейської групи у своєму оточенні. Тому і місія продовжена. Я думаю, що якби Кокс і Квасневський розуміли, що немає сенсу далі продовжувати ці перемови, якось ця місія вже закінчила б свій мандат. Але вони мають надію, що можна домовитися, що можна знайти компроміс.

Причому це ж не тільки компроміс з Януковичем, це ж потрібно і Юлію Тимошенко умовити. Це теж для неї ризиковані речі, з точки зору майбутнього повернення у політику, так би мовити, «камбека» політичного.

Так що я думаю, що все ж таки ми йдемо до того, що Вільнюс буде, але оцей останній місяць буде найбільш напружений, інтригуючий.

– Ви ж бачили, як відбувалося з Вірменією. Вона вже домовлялася про угоду про асоціацію, вони вже фактично узгодила угоду ЗВТ. Потім в один прекрасний десь Серж Саргсян приїхав до Москви. Виявилося, що все це можна за один день поламати, навіть без узгодження зі власною політичною силою і зі власним урядом.

У нас теж немає ніяких важелів стримування. У президента.

У нас є важелі стримування. Поряд Європи. Більша частина – європейська частина країни. Більшість, за всіма соцопитуваннями, за зближення з ЄС. І в нас немає свого Азербайджану
Потрібно було років 2-3 тому давати знижку на газ, переглянути контракти
– Ні. У нас є все ж таки важелі стримування. Ми все ж таки… Поряд Європи. У нас більша частина – європейська частина країни. У нас більшість сьогодні, за всіма соцопитуваннями, за зближення з ЄС. І в нас немає свого Азербайджану. Це теж дуже важливий момент. Тому що Путін зіграв на безпеці, на проблемах військової безпеки, проблемах Азербайджану. Там усе це обумовлене військовою допомогою і допомогою у сфері безпеки.

Це для Вірменії дуже болюче питання. Тим більше, що сьогодні Вірменією править який клан? Степанакертський. Це ж вихідці з Степанакерту, війни. Тому для них це дуже чутлива тема.

А в Україні таких аргументів немає. Ну, газ. Так газ – скільки там років домовлялися, домовлялися і не домовилися. Потрібно було це робити років 2-3 тому, давати знижку на газ, робити, переглянути контракти і таке інше.

– Тут Росія запізнилася.

«Жадібність фраєра загубила»
– Так. Але тут «жадібність фраєра загубила».

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка (переклад): Пане Карасьов, мені подобається, як Ви тут сьогодні виступаєте. Ви завжди «м’яч в одні ворота», а сьогодні Ви виступаєте справедливо.

Ви, напевне, пам’ятаєте, а, можливо, і були на програмі у Шустера «Свобода слова», коли Юлія Тимошенко отримала вирок, була засуджена, Ганна Герман у виступі сказала: якби я знала, хто це все підстроїв (мається на увазі арешт Тимошенко), я йому відірвала б голову.

Так мені здається, що всі ж розуміють, Віктор Янукович сам себе загнав у кут. Так само просто звільнити її.

І ще одне питання. Де ці опитування проводять: в інститутах, у кабінетах своїх, що Віктор Федорович 20% має підтримки, якби зараз були вибори, Кличко – 16% і Юлія Володимирівна – 10%?

Нехай приїдуть до нас у Дарницю, на Троєщину, на базари, у села, де проголосує народ за Юлію Володимирівну. Дякую!

(Переклад). Для цього треба, щоб соцопитування також поїхали у Донецьк, у Донецьку область.

– Мені здається, що люди…

– І там, так. Але все ж таки, розумієте, соцопитування проводить не один інститут. Цифри, приблизно однакові, дає багато соціологічних центрів. Так що соціологам у даному випадку потрібно все ж таки вірити.

Хоча президентська кампанія ще не починалася. І говорити про те, про якісь уже стабільні тенденції, рано.

– До того ж, є проблема у тому, що опозиція не визначилася, скільки кандидатів іде на вибори.

– Її немає. І проблема у тому, що сьогодні є багато кандидатів-опозиціонерів, потужних кандидатів, які можуть перемогти Віктора Януковича у другому турі. Але все ж таки відчуття, що цей кандидат є потужна альтернатива режиму, не просто Януковичу, режиму, то ще поки що немає.

Потрібно, щоб такий був кандидат, як у 2004 році. Як би ми не ставилися до Ющенка, але тоді він був беззаперечним, безальтернативним кандидатом від опозиції. І під нього вже підтягувалися всі так звані сили, які були невдоволені владою по принципу негативного консенсусу. А от сьогодні це все ж таки розпорошено.

– На цій зустрічі з послами ще було таке дуже важливе питання, на яке не було чіткої відповіді. Я вважаю, що його все ж таки варто обговорювати. Це питання так званого «плану Б» – що буде наступного дня після того, як саміт у Вільнюсі закінчиться, а угода не буде підписана.

– Його ж немає, «плану Б», я так розумію.

– Так, його немає. Я не знаю, що тут робити європейцям? Це проблема. Тому що вони над ними працювали, ми знаємо, певний час, а потім якось перестали.

– Перестали. Але ми бачимо, що, по-перше, без України і Східне партнерство тоді не має сенсу. Ну, не з Молдовою ж це робити і з Білоруссю. Ну, так зрозуміло.

– Чому? З Молдовою можна це робити.

Немає у Європи «плану Б». Янукович буде торгуватися до кінця
– Можна. Але це вже не має таких дипломатичних ефектів, загалом такого геополітичного успіху. Воно не тягне на успіх. Тим більше після Вірменії Україна! Це вже буде свідчити про неуспіх.

А по-друге, немає «плану Б», немає у Європи «плану Б». І це, очевидно, розуміє Янукович. То він буде торгуватися до кінця. Він буде тримати паузу до кінця, не буде поспішати.

Тому, коли говорили про те, що він там на Покрову Юлію Тимошенко звільнить, на лікування дасть можливість, під якусь дату з гуманістичних міркувань, то цього не потрібно. Тому що в українській політиці, як і у пострадянській політиці була «гра хижаків», триває «гра хижаків» і, очевидно, ще певний час буде «гра хижаків», поки немає інститутів. Поки в Україні, як і в інших пострадянських країнах немає таких прозорих, передбачуваних правил гри.

– А інститути можуть з’явитися, якщо буде підписана угода.

– Тільки тоді!

– А угода може бути підписана, якщо звільнять Тимошенко.

– Так.

– Це зачароване коло.

– Інститути? Так. Але потрібно сьогодні робити прорив, тому що угода про асоціацію потім відкриває можливість і безвізового режиму, вона відкриває можливість особистої інтеграції кожної, простої людини в ЄС.

Вже не еліти, яка вже інтегрувалася туди. Вона ж інтегрувалася туди! Вона ж там і лікується, і вчаться її діти, і мають нерухомість, і їздять на шопінг. Так? І так далі, і так далі. А тепер люди будуть їздити туди на роботу, шукати робочі місця, працювати, просто їздити у туризм. У нас же дуже мало людей їздять у Європу. Вони не знають, що таке Європа.

І це буде таким чином особиста адаптація до європейських правил. Вона буде потім переноситися на наше суспільство, тому що, дійсно, зачароване коло. Тому що ті, хто став бенефіціарами або отримали вигоду від цих часткових реформ 1990-2000 років, не хочуть, щоб закінчувалося це щастя, цей «олігархічний рай». Але якось його потрібно розбити.

З одного боку, ми маємо надію, що олігархи зацікавлені в європеїзації, а з іншого боку, їм і так все добре тут, в Україні.

Потрібно, щоб угода про асоціацію давала можливість нам створити незалежне правосуддя, юстицію незалежну, щоб ми у суд ходили, а не тільки іншими способами, корупційними, вирішували свої проблеми.
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG