Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:10

Смерть хлопчика, який впав у люк каналізації, приголомшила все місто


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Смерть дворічного хлопчика, який 10 жовтня впав у каналізаційний колектор у Львові, приголомшила все місто. Мешканці міста почали уважніше дивитися під ноги й активніше повідомляти про відсутність люків на телефон гарячої лінії. За десять днів таких повідомлень надійшло майже стільки ж, скільки раніше за рік. Зараз у Львові проводять інвентаризацію люків. Чи зробить це комунальні мережі безпечними для городян?

У Львові, де мешкає близько мільйона людей і який уже став чи не основним туристичним центром України, налічується 50 тисяч каналізаційних люків і дощоприймачів. Як показала трагедія з дворічним малюком, що сталася на очах багатьох людей, люки можуть бути смертельно небезпечними. Хлоп’я наступило на люк, накритий не кришкою, а заглушкою, і провалилось у колектор глибиною шість метрів на очах у бабусі. Це сталося у місці, де щодня ходять люди й бігають діти.

Щороку у місті крадуть понад півтисячу металевих люків. Однак досі правоохоронці не перевіряли пункти прийому металобрухту з цього приводу й відмовляли у порушенні кримінальних справ у випадку крадіжки. Міська влада теж люки не рахувала, а львів’яни не дзвонили до міліції, коли бачили, як зловмисники крадуть металеві кришки від каналізаційних колодязів.

Тепер, після трагедії, як розповідає мер Львова Андрій Садовий, у місті проводять «жорстку інвентаризацію» люків.

Чужої біди не буває. Терміново подайте інформацію на телефон гарячої лінії міста
«За цей час виявлено більше ніж 400 випадків несправних люків або ж каналізаційні колодязі накриті підручними матеріалами. У міліцію подано понад 30 заяв про крадіжки люків. Усі ці люки є замінені. Чужої біди не буває. У мене є велике прохання до всіх, хто бачить чи несправний, чи не закритий украдений люк, терміново подайте інформацію на телефон гарячої лінії міста», – просить міський голова.

У мерії не цікавляться альтернативними люками

Більше ніж половина каналізаційних колекторів, а відповідно й люків над входами до них, належить водоканалу. Є ще люки, які перебувають на балансі «Теплоенерго», «Укртелекому», «Львівгазу», підприємства кабельних мереж та інших організацій.

Прокуратура порушила кримінальне провадження за фактом службової недбалості посадових осіб міського комунального підприємства «Львівводоканал», бо саме на його балансі перебуває каналізаційний колектор. Один із посадовців – під домашнім арештом.

Допоки прокуратура шукає винних у смерті дитини, працівники «Львівводоканалу» встановили більше півсотні люків на місці вкрадених, переважно чавунних. Скільки часу колектори були незакритими, невідомо. Адже за планом огляд стану колекторів має проводитись лише раз на місяць. Колись двірників влада щотижня зобов’язувала інформувати про стан колекторів, але останніми роками цього не вимагали.

«Львівводоканал» встановлює два види чавунних люків (купує у Чехії за ціною 1170 і 1600 гривень) на дорогах і тротуарах, а також пластикові харківського виробництва по 210 гривень – на газонах, а на місці вкраденого люка ставлять бетонну плиту львівського виробника.

Альтернативою чавунним люкам є полімерпіщані і композитні, дешевші на 300-400 гривень, які за своїми характеристиками не поступаються чавунним, зазначає директор підприємства «Захід Імпекс Груп» Павло Папарига. До того ж їх не крали б, але ці люки купують комерційні підприємства, бо це вигідніше, але не комунальні підприємства.

На деяких вулицях міста є полімерпіщані люки і все нормально там на дорогах
«Є відповідні сертифікати, ці люки витримують таке ж навантаження, як і чавунні. Ми не раз звертались з пропозиціями до мерії. Чому не купують, питання риторичне. На деяких вулицях міста є полімерпіщані люки, і все нормально там на дорогах», – каже Папарига.

Радіо Свобода запитало у «Львівіводоканалу», чому не купують дешевші й непотрібні «мисливцям за металом» полімерні люки. На що речник комунального підприємства Уляна Горбата відповіла, що у «Львівводоканалі» чавунні люки вважають надійними.

ЖКГ – проблема номер один в Україні

Житлове господарство в Україні на 65% зношене, зауважив у розмов з Радіо Свобода колишній міністр регіонального розвитку та будівництва ( 2007-2010 роки) Василь Куйбіда. І ця проблема буде загострюватись. За бюджетні кошти вирішити питання житлово-комунального господарства, щоб надавати якісні європейські послуги людям, неможливо.

Упродовж багатьох років держава не розподіляла належно кошти
«Уряд буде займатися справами державними, вважаючи, що ЖКГ – це справа самоврядування. Це такий виробився стереотип. А це стало загальнодержавною проблемою, тому що упродовж багатьох років держава не розподіляла належно кошти. Тобто, перерозподіл грошей робився не на користь місцевого самоврядування. Потреба у коштах така велика на проблеми ЖКГ, що кількох бюджетів держави не вистачить. Потрібно залучати всі джерела фінансування», – наголошує колишній міністр.

У міського голови достатньо важелів впливу, щоб урегулювати чимало питань, зокрема припинити крадіжку люків, наголосив Василь Куйбіда, який двічі був мером Львова. І саме безвідповідальність і безгосподарність він називає головними причинами, що люди гинуть від неналежної роботи комунальних служб. Аварійні будинки у старій частині Львова, «хрущовки» і панельні багатоповерхівки, термін експлуатації яких завершився, неосвітлені вулиці міста, тротуари у ямах, застаріле ліфтове господарство – цей список проблем нескінченний. Будь-що з переліченого може забрати людські життя.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG