Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:25
Одне з кількох питань, які поляризують американське суспільство, залишається смертна кара. З появою новітніх технологій порівняння генетичного коду людини, з’ясовується все більше випадків, коли людей було страчено помилково. Тож все більше штатів відмовляється від смертної кари. Однак, тридцять два штати продовжують застосовувати цей вид покарання. Лідером сумної статистики є Техас, де з 1982 року, коли було скасовано мораторій на смертну кару, стратили вже понад п’ятсот в’язнів. Запеклим опонентом найвищої мірі покарання став священик, який свого часу проводжав на смертну кару засуджених у Техасі.

У комірчині преподобного Керола Пікета зберігаються переважно книжки та папери. Але є серед краму і… примари, – каже він. Усього їх 95. Під примарами Керол має на увазі пам’ять в’язнів, які були страчені у Техасі, коли він був тюремним капеланом:

«Я зробив ці записи наступного дня після страти чи наступної ночі…»

Із запису на касеті.

«Він признався, що нервував, і це було видно, що він наляканий».

В альбомі зберігаються газетні вирізки з облоги в’язниці 1974 року, під час якої загинули дві працівниці, прихожанки його церкви.

Керол Пікет був пастором Пресвітеріанської церкви і тюремним капеланом, коли у Техасі поновили смертну кару у 1982 році. Тоді він особливо не виступав проти страти в’язнів допоки не зіштовхнувся з Карлосом Делуною.

«У нього були великі очі. Великі карі очі. Він був невинний. Я знав, що він не винний. Я знав про це, розмовляючи з ним і слухаючи його», – каже Керол.

Делуну засудили за смертельне ножове поранення працівника автозаправки. Пастор вважає, що Карлоса помилково опізнали. Його страту він важко переживав:

«Це було жахливо. Я не міг спати кілька днів».

Пастор виступив проти кари смерті негайно після виходу на пенсію у 1995 році. Сьогодні він один з лідерів руху за скасування страти у Техасі.

Демонстранти, серед них Ґлорія Рабак і родичі засуджених на смертну кару, зібралися біля входу до будинку, де страчують в’язнів. Годинник на будинку показує неправильну годину, але всередині все працює без збоїв.

На відео, що його надав Департамент кримінального правосуддя Техасу, показано кімнату, де відбувається страта. О 18.00, якщо немає ніяких оскаржень, засудженим роблять смертельну ін’єкцію.

Протести тепер рідко бувають велелюдними, не порівняти з тим часом, коли капелан Пікет уперше в житті сповідав приреченого на смерть. Сьогодні на мітинг виходять лише поодинокі активісти та представники католицьких організацій.

Говорить Келі Епстейн, католичка, учасниця мітингу:

«Коли ми страчуємо людину, ми відбираємо у неї шанс скупити провину».

Католицький священик Фред Валоне не втрачає надії, що одного дня смертну кару скасують:

«Мені здається, що штат за штатом, люди розуміють, смертна кара суперечить нашій моралі».

Губернатор Техасу Рик Пері не погоджується. Він підтримує смертну кару і говорить, що у штаті ще ніколи не стратили невинну людину. Проте колишній тюремний капелан Пікет іншої думки.

«Я був свідком убивства в ім’я держави».


«Ця родина щойно втратила свого рідного, Техас стратив ще одну людину», – додає присутня жінка.

Після виконання вироку рідні та близькі страченого розходяться. Але якщо для них це втрата, для місцевих це буденне життя. Містечко Гантсвіл не робить таємниці з того, що тут страчують в’язнів. У ресторані можна замовити гамбургер, що називається «убивця-бургер», а в музеї роздивитися різні знаряддя смерті.
Місцевий житель Ричі Гаріс каже, що розуміє моральні аргументи проти смертної кари:

«Я погоджуюся, хто ми такі, щоби судити, і я це розумію. Але також слід пам’ятати, якщо ти вбив людину, і це довели, що саме ти це зробив, ти заслуговуєш на страту у штаті Техас».

Ричі мешкає лише у кількох кварталах від будинку смерті. Разом з родиною він прийшов подивитися шкільний парад.

Минула лише година після страти останнього в’язня, але про це ніколи не здогадаєшся, дивлячись на щасливі обличчя мешканців «столиці смертної кари» Сполучених Штатів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG