Київ – Законопроект, що стосується безпеки харчових продуктів, має великі шанси бути ухваленим вже наступного тижня. Про це повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк. Згідно з цим законопроектом, повноваження державної ветеринарної і фітосанітарної служби як єдиного в Україні органу, що відповідає за якість і безпечність харчових продуктів, буде закріплений юридично. Крім того, в Україні почнуть діяти стандарти, яких вимагає Європейський союз у контексті створення зони вільної торгівлі. Як наслідок, схожої ситуації щодо заборони української продукції, як це є з продукцією корпорації Roshen, можна буде з легкістю уникнути, обіцяють експерти.
Попри величезну кількість перевіряючих органів, Україна сьогодні не може гарантувати своїм громадянам ефективного контролю безпечності, виробництва та обігу харчових продуктів. В Україні перевіряється лише готова продукція на полицях крамниць, а не процес її виробництва і реалізації. Крім того, під час обов’язкової санітарно-гігієнічної експертизи перевіряється лише окремий зразок, а не вся партія продукції. Відтак виробник може віддати на експертизу «правильний» зразок, а виробляти і продавати гірший продукт.
Україні потрібен один компетентний контролюючий орган і ним має бути державна ветеринарна і фітосанітарна служба, каже керівник міжнародного проекту «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Осаволюк. Він долучався до розробки законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів», яким це передбачено. Проте Осаволюк додає, що поки що визначити єдиний орган не вдається через розбіжності з комітетом з питань охорони здоров’я.
«Реформа, закладена в законопроекті, містить в собі загальновизнані речі, без яких неможливо розвивати ані аграрний сектор, ані переробку харчової продукції. ХАССП (система аналізу ризиків, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції – ред.) є обов’язковою в Європейському союзі вже досить давно. Із 1 липня це є обов’язковим і в державах Митного союзу. Тому ми повинні зробити цю систему такою, яка працює і в Україні. До єдиного органу ми з різних причин ще не можемо підійти. Тому в законопроекті закладено певний компроміс: компетентний орган буде займатися безпечністю харчових продуктів на всьому ланцюжку «від лану до столу», але крім громадського харчування, яке контролюватиме інший орган. Ми на сьогодні не говоримо який, бо це призначить президент. Можливо він призначить санітарну службу відповідальною», – розповів Осаволюк.
ХАССП як зброя проти Росспоживнагляду
Законопроект також пропонує відмовитись від застарілих ГОСТів, адже це є одним із зобов’язань України перед СОТ, і скасувати обов’язкову санітарно-епідеміологічну експертизу, що є черговим видом офіційних поборів із підприємців. Він передбачає і заміну адміністративної відповідальності, яку зараз за порушення якості і безпечності харчових продуктів несе керівник, на юридичну відповідальність уcього підприємства. Усі ці реформи допомагатимуть набагато швидше вирішувати такі ситуації, які виникли у випадку Росспоживнагляду і корпорації Roshen, адже докази безпечності української продукції можна буде знайти у самій системі і не потрібно буде нічого нікому доводити, пояснює заступник міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк.
«У Митному союзі фітосанітарні норми і технічне регулювання зведені в одне. Воно в них називається «федеральний закон». Насправді, відповідно до канонів Світової організації торгівлі і європейських законів, ці речі повинні бути розділені. І коли нам наші сусіди з питань якості закривають експорт сиру, шоколаду чи цукерок, це абсолютно не йде ні в яке розуміння цивілізованої торгівлі в рамках СОТ. За якісними показниками і технічними бар’єрами, жодна держава, жоден орган центральної виконавчої влади не має права закрити в цілому державу. Закрити можна тільки за показниками безпечності, що загрожує здоров’ю людини. А тут ми бачимо все навпаки, тому нам у цьому контексті треба плідно попрацювати», – закликає Іван Бісюк.
Переваги законопроекту в контексті перевірки якості продукції Roshen підтверджує й Сергій Осаволюк.
«Росія в нас такий партнер, дії якого важко передбачити. Ті претензії, які висуває Росія, необґрунтовані, і знову таки, Росія не може підтвердити своїх претензій. Це думка одного чиновника, який дозволяє чи забороняє певну продукцію. Якби у нас працювала та система ХАССП, яка передбачена законопроектом, ми б мали можливість швидше й ефективніше довести нашу правоту. Не потрібні були б ті інспекції, які приїжджають сьогодні на підприємства», – каже він.
Поданий Кабінетом міністрів законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів» знаходиться у Верховній Раді. Президентом він відзначений як невідкладний і включений до порядку денного на наступний тиждень.
Якщо ж законопроект ухвалять, а угода про асоціацію буде підписана, то в найближчі три роки, Україна повинна буде щороку приводити у відповідність з європейськими нормами 62 стандарти і п’ять регламентів, що стосуються сільського господарства. Наразі ж Україна привела у відповідність з європейським законодавством понад 250 стандартів у галузі безпеки харчової продукції.
Разом з тим, 2 жовтня Кабінет міністрів схвалив можливість приєднання України і до угоди про узгоджену політику в галузі технічного регулювання санітарних та фітосанітарних заходів Євразійського економічного співтовариства.
Попри величезну кількість перевіряючих органів, Україна сьогодні не може гарантувати своїм громадянам ефективного контролю безпечності, виробництва та обігу харчових продуктів. В Україні перевіряється лише готова продукція на полицях крамниць, а не процес її виробництва і реалізації. Крім того, під час обов’язкової санітарно-гігієнічної експертизи перевіряється лише окремий зразок, а не вся партія продукції. Відтак виробник може віддати на експертизу «правильний» зразок, а виробляти і продавати гірший продукт.
Україні потрібен один компетентний контролюючий орган і ним має бути державна ветеринарна і фітосанітарна служба, каже керівник міжнародного проекту «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Осаволюк. Він долучався до розробки законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів», яким це передбачено. Проте Осаволюк додає, що поки що визначити єдиний орган не вдається через розбіжності з комітетом з питань охорони здоров’я.
«Реформа, закладена в законопроекті, містить в собі загальновизнані речі, без яких неможливо розвивати ані аграрний сектор, ані переробку харчової продукції. ХАССП (система аналізу ризиків, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції – ред.) є обов’язковою в Європейському союзі вже досить давно. Із 1 липня це є обов’язковим і в державах Митного союзу. Тому ми повинні зробити цю систему такою, яка працює і в Україні. До єдиного органу ми з різних причин ще не можемо підійти. Тому в законопроекті закладено певний компроміс: компетентний орган буде займатися безпечністю харчових продуктів на всьому ланцюжку «від лану до столу», але крім громадського харчування, яке контролюватиме інший орган. Ми на сьогодні не говоримо який, бо це призначить президент. Можливо він призначить санітарну службу відповідальною», – розповів Осаволюк.
ХАССП як зброя проти Росспоживнагляду
Законопроект також пропонує відмовитись від застарілих ГОСТів, адже це є одним із зобов’язань України перед СОТ, і скасувати обов’язкову санітарно-епідеміологічну експертизу, що є черговим видом офіційних поборів із підприємців. Він передбачає і заміну адміністративної відповідальності, яку зараз за порушення якості і безпечності харчових продуктів несе керівник, на юридичну відповідальність уcього підприємства. Усі ці реформи допомагатимуть набагато швидше вирішувати такі ситуації, які виникли у випадку Росспоживнагляду і корпорації Roshen, адже докази безпечності української продукції можна буде знайти у самій системі і не потрібно буде нічого нікому доводити, пояснює заступник міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк.
Коли нам сусіди з питань якості закривають експорт сиру, шоколаду чи цукерок, це не йде ні в яке розуміння цивілізованої торгівлі в рамках СОТІван Бісюк
Переваги законопроекту в контексті перевірки якості продукції Roshen підтверджує й Сергій Осаволюк.
Росія такий партнер, дії якого важко передбачити. Претензії, які висуває Росія, необґрунтованіСергій Осаволюк
Поданий Кабінетом міністрів законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо безпечності харчових продуктів» знаходиться у Верховній Раді. Президентом він відзначений як невідкладний і включений до порядку денного на наступний тиждень.
Якщо ж законопроект ухвалять, а угода про асоціацію буде підписана, то в найближчі три роки, Україна повинна буде щороку приводити у відповідність з європейськими нормами 62 стандарти і п’ять регламентів, що стосуються сільського господарства. Наразі ж Україна привела у відповідність з європейським законодавством понад 250 стандартів у галузі безпеки харчової продукції.
Разом з тим, 2 жовтня Кабінет міністрів схвалив можливість приєднання України і до угоди про узгоджену політику в галузі технічного регулювання санітарних та фітосанітарних заходів Євразійського економічного співтовариства.
