Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:34

Сучасні українці і поляки не винні за минуле – Анджей Кунерт


Акція українсько-польського примирення, Львів, 1 листопада 2013 року

Акція українсько-польського примирення, Львів, 1 листопада 2013 року

Першого листопада католики святкують день всіх святих і відвідують могили рідних. У Західній Україні ця традиція існує, а останніми роками у цей день ще й відбувається акція українсько-польського примирення. І цього року на Личаківському цвинтарі українці і поляки разом вшанували тих, хто загинув 95 років тому у братовбивчій українсько-польській війні.

Молитва на польському Цвинтарі Орлят, а потім велика процесія перейшла до меморіалу воякам Української галицької армії. Стіна розділяє поховання українських і польських хлопців, які 95 років тому взялись за зброю і кожен захищав свій Львів, свою державу і свою правду.

У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року українці у момент розвалу Австро-Угорської імперії перебрали владу у Львові і проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). Польські підпільні збройні загони виступили проти і розпочалась українсько-польська війна. Вуличні бої у Львові тривали до 21 листопада і завершились поразкою українців. Війна поміж двома народами тривала до липня 1919 року.

Важливо формувати пам’ять

Конфлікт довкола історичних подій 95-літньої давнини між певними українськими і польськими середовищами вдалося припинити 11 років тому, коли інтелектуали по обидва боки кордону започаткували акцію примирення на цвинтарі за участю духовенства – саме на місці, де цей конфлікт постійно загострювався.

Сьогодні важливо формувати пам’ять молодих людей, каже культуролог Тарас Возняк, а тому необхідні акції українсько-польського примирення.

«Історія є однією з форм пам’яті. А пам’ять, чи 95 чи 105 років, залишається. У цьому сенсі ми працюємо не в реальних історичних подіях, а працюємо з пам’яттю», – каже Тарас Возняк.

Із трагічним минулим – нелегко

В українсько-польській історії є дуже багато трагічних сторінок і чи не найскладнішими з них на сьогодні є Волинські події 1943 року. Тому дуже важливі спільні молитви і заходи, наголосив Радіо Свобода секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва з Польщі Анджей Кунерт, а також важливо шукати спільні місця, які б єднали обидва народи.

«Ми сьогодні думаємо про створення у Польщі спільного військового цвинтаря для польських вояків і вояків Петлюри, які разом з поляками воювали проти більшовицького тоталітаризму у польсько-радянській війні у 1920 році. Треба шукати місця без злих емоцій, щоб порозумітись довкола трагічного минулого. Це не легко, бо лише останні 20 років два народи мають певні можливості для порозуміння. Це не може так бути, щоб після 90 років трагічних подій, ці події надалі розділяли народи, коли вже пройшло чотири покоління людей. Це не може так бути, щоб минуле впливало на нинішні відносини поміж людьми і державами. Бо сучасники не несуть за минуле відповідальності і не повинні», – зауважив польський урядовець.

Волонтери з України та Польщі на Личаківському цвинтарі на могилах, не лише українських і польських вояків, але й на забутих і занедбаних похованнях, запалили 40 тисяч лампадок, привезених із Польщі. Це пам’ять про людей, які століттями творили атмосферу Львова. Це просто вияв поваги і шани полякам, українцям, євреям, вірменам, росіянам, німцям та австрійцям, які жили у Львові і спочивають на старому цвинтарі.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG