Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:23
Чи можна почуватися іммігрантом у власній країні? Радіо Свобода зустрілося з трудовим мігрантом з Таджикистану та з громадянином Росії з Північного Кавказу, щоб порівняти їхній досвід пошуків роботи та облаштування свого життя в Москві. Історії молодих людей виявилися напрочуд подібними. Неповний перелік їхніх труднощів – житло, яке здається лише «особам слов'янської зовнішності», відмова у працевлаштуванні через походження й неофіційні побори за оформлення документів.

22-річний Мірзо Курбанов та 25-річний Зубейр мають чимало спільного між собою. Вони обидва переїхали до Москви в пошуках кращої долі. Обидва зіткнулися з дискримінацією при працевлаштуванні, із свавільним поводженням поліції. Обидва з великими труднощами знайшли собі житло.

Водночас, між ними існує одна принципова відмінність. Мірзо Курбанов є трудовим мігрантом з Таджикистану, а Зубейр є громадянином Росії. Він приїхав до російської столиці з Інгушетії, північнокавказької республіки, і мешкає там уже впродовж семи років.

Паспорт правильний, зовнішність – ні

І хоч етнічний інгуш Зубейр є власником паспорту громадянина Російської Федерації, його досвід є вельми подібний до того, що пережив таджик Мірзо. Хлопець розповідає, що почувається в Москві чужинцем.

«Безумовно є таке відчуття. Просто воно по-різному проживається. У когось серйозніше, а хтось, приміром, свідомо старається менше бувати в тих місцях, де проводять різні перевірки, рейди. Насправді відчувається, що ми не частина цього суспільства», – розповідає хлопець.

Радіо Свобода зустрілося з Мірзо та Зубейром в узбецькій кав’ярні на півночі Москви поруч із станцією метро Савеловська, де поліція нещодавно влаштувала перевірку іноземцям.

Вони обидва мали неабиякі труднощі з пошуком житла. Багато орендарів погоджуються здавати житло виключно «особам слов’янської зовнішності».

Коли Зубейр вперше шукав собі помешкання, він швидко домовлявся з власниками квартир про зустріч, розмовляючи з ними по телефону російською вільно та майже без акценту. Але як тільки він з’являвся о домовленій годині перед їхні очі, вони поспішали сказати йому, що житло вже винайняв хтось інший.

Обидва, Мірзо та Зубейр, розповідають, що зрештою спромоглися знайти помешкання лише з допомогою знайомих із місцевої мусульманської громади.
Але так складно виявилося не лише знайти житло, але й працевлаштуватися. Так, Зубейр має досвід роботи в банку, він також вивчав аудит та бухгалтерію. Його запросили на співбесіду на посаду заступника керівника відділу в банку, під час якої запитали, звідки він походить. Хлопець відповів, що з міста Малгобек в Інгушетії. Після цього, як він оповідає, інтерв’ю закінчили, пообіцявши перетелефонувати.

Зубейр зауважує, що відтоді він оминає російські компанії. Натомість він подався на вакансію в іноземній фірмі за порадою друга.

Іноземні трудові мігранти – перші на звільнення

Для справжнього іммігранта Мірзо Курбанова пошук житла та реєстрація в столиці – це лише частина труднощів, які потрібно здолати, щоб там облаштуватися. Так, багато компаній не хочуть приймати на роботу іноземців, бо це вимагає виконання складних бюрократичних процедур, за які ще й треба платити.

На знайшовши офіційної роботи, більшість трудових мігрантів вимушені самотужки вирішувати всі питання в міграційній службі, подаватися документи для отримання дозволу на роботу, медичної страховки, а лише після цього шукати роботу. Курбанову добре відомо, скільки треба заплатити – офіційно й неофіційно, – щоб успішно пройти всі ці заплутані бюрократичні процедури. Він розповідає, що багато хто звертається до спеціальних фірм, які беруть на себе оформлення паперів, однак коштує це чимало.

«Їм треба давати гроші за дозвіл на роботу. Також треба платити окремо за реєстрацію. Це коштує 43 тис. рублів (1 344 доларів), якщо робити через компанію, або 23 тис., якщо самостійно», – розповідає Мірзо.

Попри ці перепони, Курбонов, який нині шукає підходящу роботу, працевлаштовувався час від час у різних місцях. Він мив автівки, працював кур’єром, готував піцу та суші. Мірзо зазначає, що, як іноземний трудовий мігрант, він завжди перший на звільнення під час скорочення штату.

Матеріал підготували Tom Balmforth і Жанна Безп’ятчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG