Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:07

Богдан Данилишин про Тимошенків і моральних політиків


Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, перші хвилини після звільнення з-під варти у Празі (поруч – адвокат Маріна Махіткова), 14 січня 2011 року

Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, перші хвилини після звільнення з-під варти у Празі (поруч – адвокат Маріна Махіткова), 14 січня 2011 року

Богдан Данилишин спростовує закиди, що закриття кримінальних справ проти нього в Україні є результатом його домовленості з українською владою. Минуло три роки відтоді, як Данилишин переїхав до Чехії, де у 2011-му отримав статус біженця. Коментуючи справу Юлії Тимошенко, екс-міністр економіки в її уряді каже, що треба боротися передовсім за Україну, яка «не залежить від долі окремих політиків». Данилишин при цьому продовжує співпрацювати у Чехії з чоловіком екс-прем’єра, ще одним українським біженцем – Олександром Тимошенком.

– Пане Данилишин, раніше Ви гостро критикували українську владу і режим. Тепер Ваша риторика змінилася. Ви говорите, що сьогодні «не бачите реальної політичної сили, крім президента України, яка б могла реально протистояти впливу олігархократії в Україні». Чому змінилося Ваше ставлення до української влади?

Для мене основне завдання, щоб при будь-яких умовах договір про євроінтеграцію і зону вільної торгівлі був підписаний
– Доброго дня. Я радий вітати сьогодні слухачів Радіо Свобода. Вважаю, що це є дуже авторитетне агентство, яке має широку аудиторію не тільки в нашій країні, але й за її межами. Тому я хотів дійсно поділитися своїми мотивами, які врешті-решт дозволяють говорити те, що я сьогодні говорю. Можу сказати, що з того дня, коли я дізнався, що проти мене порушили кримінальні справи, я залишався і залишаюся патріотом України, людиною, яка в першу чергу вболіває за державні справи, а не за свої особисті інтереси.

На таких позиціях я стояв завжди. Тому сьогодні для мене основне завдання – це завдання євроінтеграції України. Тобто добитися того, щоб при будь-яких умовах договір про євроінтеграцію і зону вільної торгівлі був підписаний.

Тому що, у свій час, ще будучи міністром економіки України – саме в цей час Україна розпочала переговори про зону вільної торгівлі з Європейським союзом…

– Перепрошую, пане Данилишин. Але зараз ми говоримо про зміну Вашого ставлення до української влади. Чи зв’язувалися з Вами представники влади і, як дехто говорить з Ваших критиків, чи Вам обіцяли: «Ми закриємо проти Вас кримінальні справи, а у відповідь за це змініть свою позицію»?

Зі мною з української влади ніхто не зв’язувався
– Я ще раз підкреслюю: моє ставлення до України не змінилося. Я був і залишаюся патріотом України. Зі мною з української влади ніхто не зв’язувався, я завжди говорив, у тому числі ще в 2011 році вперше у вашій студії, що я буду домагатися закриття проти мене кримінальних справ. В Україні будуть працювати мої адвокати, будуть працювати люди, які будуть займатися дослідженням всіх кримінальних справ. Тому я радий, що все ж таки кримінальні справи проти мене закриті або за відсутністю складу злочину, або за відсутністю доказової бази. Я думаю, що настав той період, який дозволяє мені говорити про те, що все ж таки кримінальне переслідування проти мене припинилося.

– Я перепрошую, але Ви зараз говорите про справу проти Вас, але я Вас питаю про ситуацію в Україні. Коли Ви стверджуєте, що нинішня українська влада, цитую: «останнім часом багато що робить для демократизації України», то я прошу навести один конкретний приклад, що Ви маєте на увазі.

Ми повинні бути єдині з українською владою в тому, що договір має бути підписаний
– Можна навести приклад із прийняттям Кримінально-процесуального кодексу, який існував в Україні ще від 1961 року. Все ж таки, незважаючи на недоліки, цей кодекс був прийнятий. Наступним аспектом, все ж таки, я б назвав рішення, які пов’язані із багатьма аспектами судової реформи, реформуванням системи правосуддя, значними успіхами, які, я б так сказав, хоча, звичайно, все натягнуто, які пов’язані з дозвільною системою, з реформуванням економіки, з позиціями, які пов’язані з модернізацією національної системи господарства.

Звичайно ж, є і недоліки і їх потрібно розкривати, і потрібно критикувати. Але на етапі підготовки до асоціації, підписання договору асоціації все ж таки ми повинні бути єдині з українською владою в тому, що договір має бути підписаний, і договір про асоціацію і зону вільної торгівлі має бути втілений у життя.

– Розкажіть, будь ласка, більше про те, чим Ви зараз займаєтеся в Чехії. Від 2011 року Ви тут живете як біженець і Ви розповідали українським журналістам про те, що займаєтесь репетиторською діяльністю. Водночас Ви очолюєте громадську організацію «Українська європейська перспектива». Розкажіть, будь ласка, на які кошти існує ця структура?

– Від самого початку свого життя в Чеській Республіці я ніколи не сидів склавши руки і не чекав, що хтось щось принесе на підносі і скаже так діяти чи інакше.

Я заснував свого часу разом зі своїми однодумцями організацію «Українська європейська перспектива», яка своєю ціллю ставила питання європейської інтеграції. Зараз ми на новому етапі, який пов’язаний із реалізацією проекту, що вже заснований на території Чеської Республіки. Це Європейський інститут економічних і політичних досліджень.

– А хто фінансує УЄП, адже Ваша штаб-квартира розташована в центрі Праги? Ви розповідали, що коли вийшли з чеської в’язниці, то Вам навіть доводилося певний час працювати на складі за мінімальну зарплату – 70 крон на годину (це десь 30 гривень). Потім Ви переїжджаєте в офіс у центрі міста. На які гроші існує ця структура?

– Якщо Ви знаєте, де існувала «Українська європейська перспектива» – це був офіс, де, крім УЄП, іще існував цілий ряд громадських організацій українців у Чеській Республіці. В «Українській перспективі», здається, тоді було дві кімнати, де ми розміщувалися. Колектив у нас був, в основному, це я і ще двоє співробітників, які фактично ніякої зарплати не одержували. Це люди, які працювали на громадських засадах, дехто, можливо, на півставки. Були окремі кошти, які надавалися як спонсорська допомога, благодійна допомога. Ніяких фактично грошей, які б говорили про те, що були якісь масові вливання в дану організацію. Це все можна перевірити. Організація була відкрита, доступна і зараз можна сказати те, що свої основні функції на даному етапі вона виконала.

– Один із засновників «Української європейської перспективи» – Василь Данилів. Його затримали в Україні за підозрою в організації замаху на вбивство українського банкіра. І мати Василя Даниліва зверталася до Радіо Свобода. Вона говорить про порушення його прав. Що Ви думаєте про справу проти Даниліва? Наскільки це кримінальна справа, наскільки політична?

– Я думаю, що всі справи, які пов’язані з переслідуваннями тієї чи іншої людини, мають вести відповідні органи, вони повинні дати свої висновки. Я підтверджую те, що справді, свого часу Данилів був одним із засновників «Української європейської перспективи».

– Чи Ви зараз якимось чином будете намагатися йому допомогти захистити свої права?

Тут в України набагато більше ворогів, ніж тих, які можуть бути проти тої чи іншої особи
– У Василя Даниліва є адвокати, які займаються його супроводом, які займаються захистом його інтересів. Я ще раз підкреслюю, що в нас у даний час завдання інші, які не ставлять за мету захист якоїсь людини. У нас є стратегічна мета – це ратифікація і, в першу чергу, підписання договору про асоціацію і зону вільної торгівлі. Тут в України набагато більше ворогів, ніж тих, які можуть бути проти тої чи іншої особи. Зараз на першому місці ми повинні бачити інтереси держави. Інтереси України, які будуть визначати долю України на багато років уперед, можливо навіть, і на півстоліття вперед. А вже потім, коли ми будемо реалізовувати європейські принципи відкритої політики, європейські принципи демократії, свободи слова, втілення норм правосуддя, норм моралі – все тоді вирішиться само собою. Не само собою, а потрібна нелегка, щоденна цілеспрямована праця вже на конкретних напрямках.

– Ви хочете заснувати в Україні нову політичну силу. Що це буде за сила?

– Я хочу заснувати силу, яка, в першу чергу, буде готувати покоління нових політиків. Якщо хтось думає, що це політична сила – хай собі так і думає.

– Це буде громадська організація? Вас неправильно зрозуміли?

– Це буде проект, який буде пов’язаний з тим, що в Україні ми повинні підготувати нове покоління політиків, діяльність яких буде орієнтована на європейські принципи демократії, на європейські принципи політичного консенсусу, розуміння сучасного стану політики і розуміння сучасного стану політичної моралі.

У нас політиків в Україні є дуже багато. Подивіться, через одного – всі себе вважають політиками! У нас дуже мало моральних політиків і людей, яких можна вважати політиками майбутнього. Це непросте завдання. Я думаю, що за допомогою європейських експертів, європейських політиків ми будемо цим займатися і готувати цих людей.

– Якщо говорити про діючих українських політиків, то найбільше уваги привертає справа і доля Юлії Тимошенко. Чи Ви вважаєте її саме таким моральним політиком, за якого варто боротися?

Нам потрібно боротися за Україну, за нашу державу, яка не залежить від долі окремих політиків
– Я думаю, що нам потрібно боротися за Україну, за нашу державу, яка не залежить від долі окремих політиків. Доля політиків буде вирішуватися, в тому числі, на тих етапах і відповідно до тих завдань, які визначає кожний конкретний момент. У першу чергу – момент тактичного завдання підготовки до того чи іншого рішення. Ми повинні зараз дивитися на те, наскільки реально і в якому напрямку буде розвиватися наша держава. Хоча б на два, на три кроки вперед.

Якщо ми будемо бачити механізми реалізації цих цілей, – питання щодо долі того чи іншого політика, чи тої чи іншої тактики, чи тактичного завдання вирішиться в тій мірі, в якій воно буде готове до вирішення.

– Розкажіть, будь ласка, більше про Ваші стосунки з Олександром Тимошенком, ще одним відомим українським біженцем у Чехії. Адже свого часу Олександр Тимошенко не виключав, що саме Ви зможете очолити український уряд у вигнанні. Цього не сталося. Які у Вас з ним стосунки? Чи це партнер, чи після того, як змінилася Ваша риторика до української влади, змінилися і стосунки?

– Моя риторика до України була і залишається такою, яка направлена не те, щоб Україна була дійсно суверенною демократичною державою, з якою б рахувалися у світі.

– Прошу про пана Тимошенка.

– Мої стосунки з паном Тимошенком залишаються добрими, партнерськими. Я думаю, що по певних питаннях, по певних аспектах ми знаходимо порозуміння і досить плідно співпрацюємо.

– Ви можете навести приклади, як Ви з ним співпрацюєте?

– Що значить приклади? Ми не маємо ні спільного бізнесу, ні спільних інтересів. Це є просто співпраця людей, які проживають у даний час на території Чеської Республіки.

– Розкажіть про Ваше повернення в Україну, коли Ви збираєтеся повернутися? Ви говорили про те, що маєте якісь певні плани репетиторські в Чехії, але чи є у Вас конкретні плани з повернення?

– Ми заснували Європейський інститут економічних і політичних досліджень. Крім того, існує громадська ініціатива «Місія України в Європі», яка направлена на те, щоб довести до європейської спільноти (тобто до громадян конкретних країн), що вони, і що, власне, Європа може одержати від договору про асоціацію і договору про зону вільної торгівлі з Європейським союзом. Тому що в більшості випадків європейським громадянам нав’язується думка про те, що Україна вступає в Європейський союз і з підписанням договору про асоціацію, можливо, тисячі наших мігрантів знову поповнять ринок праці європейських країн. Це насправді не так. І цю позицію треба доводити громадянам Європейського союзу.

– А Ви будете її доводити у Європейському союзі чи в Україну їхати?

– Я вже її доводив у Польщі, це я доводив у Швейцарії, у Німеччині...

– Але, все-таки, про повернення в Україну. Коли Вас зустрічати?

Україна не напрошується в Європу
– ...Це є найважливіший аспект, який повинний бути доведений. Тому що Європа має більше ніж 20 договорів про асоціацію з іншими країнами. Якщо буде підписаний 26-й чи 27-й договір, я думаю, що від цього виграє Європа. Тому свою місію я бачу в тому, щоб саме підвести європейські країни до усвідомлення того, що договір про асоціацію і зону вільної торгівлі є незворотній, і в першу чергу для Європи.

Я хочу, щоб усі зрозуміли: Україна не напрошується в Європу. Просто настав такий історичний момент, коли місія України в Європі має бути реалізована, не відповідно до того, чи повернеться Данилишин в Україну, чи не повернеться!

–А він повернеться?

– Настане час, і Данилишин в Україну повернеться.

– У найближчий рік він повернеться?

– Я кажу Вам: настане час, коли Данилишин в Україну повернеться.

– А чи є якісь передумови на сьогоднішній день для повернення в Україну?

– Для повернення в Україну завжди є в Данилишина передумови, ще навіть з часу, коли проти мене були порушені кримінальні справи, я зажди говорив, що настане час і Данилишин повернеться в Україну.

– Дякую Вам за розмову, а слухачам ще хочу навести цитату пана Данилишина з інтерв’ю Радіо Свобода в січні 2012 року. Говорив він якраз про умови, за яких готовий повернутися в Україну. А Ви вже самі можете вирішити, наскільки ці слова справдилися: «Я готовий повернутися до України, коли Україна буде державою, де судова система буде незалежною, де людина і громадянин зможе повноправно захистити всі свої права, і коли світ визнає Україну демократичною країною, а не країною з обмеженою демократією, що є зараз».

Правильно, коли буде підписаний договір про асоціацію.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG