Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:37

Вовків – мальовничі львівські Карпати


Львів – «Львівські Карпати» або «калиновий рай» говорять про село Вовків, що на Львівщині, і прилеглі до нього села. Тут любив бувати письменник Іван Франко, тут народився український художник Корнило Устиянович. Громада мала і надалі мріє про амбітний проект – створити туристичний маршрут «Калиновий рай».

Те, що село називається Вовків, ніяк не свідчить про те, що слід боятись вовків. Назва села, яке письмово згадується у ХІV столітті, радше, походить від слова «волочити». Бо довкола цієї місцевості були стави, і люди буцімто колись волочили свої човни, але версій назви села кілька. Стави понищені у радянський час, але якби їх поновити, то можна було б і рибу розводити.

Війна загалом змінила історію та атмосферу Вовкова. Тут до 1946 року мешкало більшість польських родин і менше українських. Чимало було змішаних сімей. Отож доводилось двічі святкувати Різдво і Великдень. На одному пагорбі донині височіє геть занедбаний костел початку ХХ століття, а на іншому доглянута дерев’яна церква ХVIII століття. Обидві будівлі є унікальними сакральними пам’ятками. Залишки декору нагадують, яким красивим був костел, але молитва у ньому не звучить останні 63 роки. У радянський час з костелу зробили склад мінеральних добрив. Селяни хотіли б відновити цей костел, але чи можна буде у ньому перебувати, мають певні сумніви.

У село примусово переселили українців з Польщі

Під час операції «Вісла» у 1947 році поляків депортували у Польщу, а українців – навпаки. Пані Ганні було три роки, коли її з батьками примусово переселили у Вовків.

Як до нас ставились? Називали переселенцями, і таке було, що не варто місцевим одружуватись з переселенцями, бо ми – бідні
«Нам показали хату, в якій колись жила польська родина. Як до нас ставились? Називали переселенцями, і таке було, що не варто місцевим одружуватись з переселенцями, бо ми бідні. Приїхали лише з тим, що було на возі. Все залишили у Польщі. Заміж вийшла теж за переселенця, і хату збудували», – розповіла жінка.

У приміщенні колишньої польської жандармерії нині розташовується сільська рада. Навіть піч збережена донині. До Вовківської сільської ради входить шість сіл, які завдяки мальовничим пагорбам творять «львівські Карпати».

Туристичний маршрут – перспектива для села

Кілька років тому громадськими активістами, які об’єдналися в організацію, було заявлено про створення туристичного маршруту «Калиновий рай», бо колись у селі росло багато калини. Втім, зробити такий проект без підтримки держави складно. Також причиною є і жахлива дорога до села, тому не так часто сюди заглядають туристи, хоча розроблені туристичні шляхи. До того ж, можна побувати у парафіяльному будинку отця Миколи Устияновича, де створена музей-садиба родини.У Вовкові народився український художник ХІХ століття Корнило Устиянович. У забуте село Вовків доля закинула відомого чеського етнографа Франтішка Ржегоржу, який вивчав фольклор Галичини.


У селі ще до 1939 року діяли товариства «Рідна школа» і «Сільський господар», а також торговельні кооперативи. Натомість сьогодні розпочати власний бізнес досить складно, навіть попри високий рівень безробіття селяни не поспішають відкривати фермерські господарства чи інші підприємства, розповів Віктор Яручик, працівник сільради.

Селянам просто не вигідно тримати свині, корови, вівці, бо закуповують живою вагою за копійки, а скільки праці вкладено
«Був у селі чоловік, який займався фермерським господарством, але згорнув справу і пішов працювати у Львів, бо так йому легше. Люди інші теж закрили справу. Торік виростили картоплю, а її було багато і дешево продали, цього року вже не садили. Люди теж менше тримають корів, бо не вигідно. Закупівельники купують молоко по 2 гривні, м’ясо по 6 гривень, а на основі чого так дорого продають у Львові? Вони безконтрольні. Селянам просто не вигідно тримати свині, корови, вівці, бо закуповують живою вагою за копійки, а скільки праці вкладено. Селянам не дозволяють торгувати на львівських базарах, ті десь туляться по тротуарах», – каже чоловік.

У Вовкові проживає 290 селян. Лише одиниці займаються індивідуальним господарством і лише для того, щоб прогодувати себе, каже мешканка села Любов Гуль.

Сільська бібліотека потребує порятунку

Про школу у селі нагадує порожнє старе приміщення. Дітлахи відвідують школу у сусідньому селі. А у Вовків їдуть з інших сіл хіба в бібліотеку. Тут понад півтисячі читачів. Досить часто бібліотекар Галина Марущак напаковує торби книжками і розвозить своїм читачам у сусідні села.

Жінки беруть романи, чоловіки – історичні книжки, а найбільше приходить дітей. Фонд поповнюється щомісяця
«Люди приходять сюди. Жінки беруть романи, чоловіки – історичні книжки, а найбільше приходить дітей. Фонд поповнюється щомісяця, діє акція «Подаруй бібліотеці книжку» і приносять люди ті книжки, які прочитали. Я вважаю, що люди таки читають книжки. Молодь менше, бо є інтернет, а старші приходять по книжки і прочитати газету», – говорить бібліотекар.

Можливо, більше у бібліотеку приходило б людей, якби приміщення було у належному стані. За бібліотеку служить одна кімната, де пахне сирістю і грибком, від чого папір на книжках аж скручується, обвалюється стеля у приміщенні, яке потребує ремонту, а ще немає читального залу. Але коштів у сільрада немає, а районна – не виділяє.

Село Вовків упродовж своєї історії славилось відомими церковними діячами і активною сільською громадою, яка і нині дає собі раду як тільки може.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG